ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2002 Справа N 9/256
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Уліцького А.М., Ткаченко Н.Г
за участю представників Від позивача - Чернявський К.А.
сторін д. від 14.05.2001р.
розглянувши у відкритому Від відповідача - Ступка Ю.О.
судовому засіданні в м. д. № 5066/10 від 11.03.2002р.
Києві Кременчуцької об’єднаної
касаційну скаргу державної податкової інспекції
Полтавської області
на рішення Господарського суду Полтавської
області
від 22.11.2001
за позовом Колективного підприємства
“Енерготон” м. Кременчук
до Кременчуцької об’єднаної
державної податкової інспекції
Полтавської області
про Стягнення 156266 грн. 24 коп. ,
в т.ч. 139332,95 грн. надмірно
сплаченого акцизного збору та
16933,29 витрат на послуги
адвоката
Колективним підприємством “Енерготон” 12.10.2001 року заявлений
позов до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції
Полтавської області про стягнення 156266 грн. 24 коп. , з яких
139332,95 грн. становить сума надмірно сплаченого акцизного
збору та 16933,29 грн. витрат позивача на послуги адвоката.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що КП “Енерготон” за період
з.01.1998р. по січень 1999р. при реалізації нафтопродуктів
сплачувало акцизний збір за “збільшеними” ставками, визначеними
Указом Президента України “Про ставки акцизного збору на
нафтопродукти”. Позивач наголошує на тому, що в період
реалізації ним нафтопродуктів діяв Закон України “Про ставки
акцизного збору і ввізного мита на деякі види товарів
(продукції)”, яким були встановлені нижчі ставки акцизного
збору, і за таких обставин, позивач вважає, що надмірно сплачена
сума акцизного збору підлягає поверненню.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.11.2001
р. (що прийняте суддею Тимошенко К.В.) задоволені позовні вимоги
в частині стягнення надміру сплаченого акцизного збору на суму
129422,33 грн. Рішення суду мотивоване тим, що на час реалізації
нафтопродуктів позивачем діяли ставки акцизного збору, визначені
Законом України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі види товарів (продукції)”, і відповідно різниця в сумі
акцизного збору, що фактично сплачена позивачем відповідно до
вимог Указу Президента України “Про ставки акцизного збору на
нафтопродукти” та в сумі, що підлягала сплаті за ставками
акцизного збору, передбаченого зазначеним Законом, підлягає
поверненню. Щодо стягнення 9910,62 грн. акцизного збору,
провадження у справі припинено на підставі заяви позивача про
зменшення ціни позову.
Решта позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на
оплату послуг адвоката в сумі 16933,29 грн, залишені без
задоволення з огляду на недоведеність належності заявленої суми
до витрат “на оплату послуг адвоката”.
Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція Полтавської
області не погодившись з рішенням господарського суду
Полтавської області в частині задоволення позовних вимог КП
“Енерготон” щодо стягнення надміру сплаченого акцизного збору,
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою про його перегляд в касаційному порядку.
Податкова служба посилається на те, що судом неправомірно не
прийняті до уваги положення Указу Президента України “Про ставки
акцизного збору на нафтопродукти”, на підставі якого були
збільшені ставки акцизного збору. Касаційна скарга мотивована
тим, що на час реалізації позивачем нафтопродуктів діяв згаданий
Указ Президента України, видання якого передбачено розділом ХV
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Ставки акцизного збору,
передбачені цим Указом були обов’язкові для застосування до
моменту набрання чинності Закону України “Про внесення змін до
Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі види товарів (продукції)” від 5.05.99 № 620-ХVІ.
Вищий господарський суд України переглянув матеріали справи і
касаційну скаргу у присутності представників сторін, які
підтримали свої доводи, і відзначає наступне.
Доводи касаційної скарги розглядаються в межах повноважень
касаційної інстанції, визначених статтею 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колективне підприємство “Енерготон” за угодами поставки газового
конденсату та нафти сирої на нафтопереробний завод протягом 1998-
1999 років отримувало готові нафтопродукти і є платником
акцизного збору.
У період реалізації позивачем нафтопродуктів, зокрема з
1.01.1998р. по 1.01.1999р. порядок сплати акцизного збору
визначався Законом України “Про ставки акцизного збору і
ввізного мита на деякі види товарів (продукції)” від 11.07.96 №
313/96-ВР.
Під час розгляду справи, господарським судом Полтавської області
встановлений факт сплати позивачем акцизного збору при
здійсненні операцій з реалізації нафтопродуктів за ставками,
визначеними Указом Президента України “Про ставки акцизного
збору на нафтопродукти” від 24.06.98 № 680/90, яким були
запроваджені більш високі ставки акцизного збору проти
встановлених Законом України “Про ставки акцизного збору і
ввізного мита на деякі види товарів (продукції)”.
Встановлений господарським судом першої інстанції і розмір
надмірно сплаченого позивачем акцизного збору у спірний період.
Це сума 129422,33 грн., яка на момент розгляду справи
невідшкодована та підтверджена матеріалами справи і не
заперечується податковою службою.
Приписом частини третьої статті 1 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
визначено, що ставки, механізм
справляння податків і зборів, пільги щодо оподаткування не
можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України,
крім законів про оподаткування.
Відповідно до положень розділу ХV Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Президент України має право видавати укази з
економічних питань, не врегульованих законами.
Викладені обставини справи та наведені норми права свідчать про
прийняття законного рішення Господарським судом, з огляду на
правомірність застосування до спірних правовідносин щодо
стягнення надміру сплаченого акцизного збору приписів саме
Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі види товарів (продукції)”, як такого, що має вищу юридичну
силу.
Висновки Господарського суду Полтавської області стосовно
залишення без задоволення позовних вимог про стягнення з
відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16933,29
грн, ґрунтуються на недоведеності належності заявленої суми до
витрат “на оплату послуг адвоката”, підтверджуються матеріалами
справи і визнаються правомірними.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського
суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись
статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2001
р. у справі № 9/256 залишити без змін, а касаційну скаргу
Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції залишити
без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді А.Уліцький
Н.Ткаченко