ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2002 Справа N 2-6/2993-2001
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Уліцького А.М., Ткаченко Н.Г
за участю представників Від позивача – не зявився
сторін Від відповідача – Смородський
розглянувши у відкритому І.І.
судовому засіданні в м. Третьої особи – Комар В.І. д.32-
Києві 5/1192
касаційну скаргу Довірчого товариства “Інко-
Довіра” м. Феодосія
на ухвалу Севастопольського Господарського суду
апеляційного
від 24.10.2001 та від 23.11.2001
за позовом Державної податкової інспекції
у м. Феодосії
до Довірчого товариства “Інко-
Довіра” м. Феодосія
третя особа Кабінет Міністрів України
про Стягнення 16138 грн. 57 коп.
Державною податковою інспекцією у м. Феодосії 16.02.2001 р.
заявлений позов до Довірчого товариства “Інко-Довіра” про
стягнення в доход держави грошових коштів у сумі 16138 грн. 57
коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені
вимоги статті 4 Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
внаслідок здійснення довірчих операцій без ліцензії на
проведення таких операцій, тому одержані відповідачем за довірчі
послуги підлягають стягненню у доход держави.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.07-16.08.2001 р. (що прийняте суддею Щепанською О.А)
задоволені позовні вимоги ДПІ про стягнення в доход держави
грошових коштів, одержаних за угодами відповідача про надання
довірчих послуг, з тих підстав, що підприємницька діяльність
відповідача з надання довірчих та інших операцій з майном
довірителя провадилась за відсутності ліцензії, як того вимагає
припис статті 4 Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду у
складі: головуючого Черткова І.В., суддів Плут В.М., Шевченко
Н.Н. від 26.09.2001р. повернута апеляційна скарга Довірчого
товариства “Інко-Довіра” на підставі пункту 2 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
через
те, що до скарги не додано доказів надіслання її копії третій
особі у справі: Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду у
складі: головуючого Черткова І.В., суддів Плут В.М., Шевченко
Н.Н. від 24.10.2001р. повернута апеляційна скарга Довірчого
товариства “Інко-Довіра” від 2.10.2001р. № 76 на підставі пункту
4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. У Х В А Л А суду мотивована тим, що апеляційна
скарга товариства подана з порушенням вимог статті 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
саме з пропуском 10 денного терміну, без клопотання про
відновлення цього строку.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду у
складі: головуючого Голик В.С., суддів Сотула В.В., Шевченко
Н.Н. від 23.11.2001р. повторно повернута апеляційна скарга
Довірчого товариства “Інко-Довіра” на підставі пункту 4 статті
97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Довірче товариство “Інко-Довіра”, звернулось з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить
ухвалу апеляційного суду від 24.10.2001 скасувати як таку, що
винесена з порушенням норм господарського процесуального права.
Касатор посилається на вимоги частини 4 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, приписами якої
передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,
2, 3 частини першої цієї статті, сторона у справі має право
повторно подати апеляційну скарги. Посилаючись на наведений
припис, товариство вважає неправомірним повернення судом його
апеляційної скарги, поданої повторно після усунення порушень,
які спричинили попереднє її повернення, на підставі пункту 4
статті 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, касатор зауважує на тому, що первісна
апеляційна скарга, подана товариством у 10 денний строк,
передбачений статтею 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У судовому засіданні представник позивача доповнив касаційну
скаргу вимогою про скасування ухвали апеляційного суду у цій
справі від 23.11.2001 р.
Розглянувши касаційну скаргу Довірчого товариства “Інко-Довіра”
м. Феодосія у присутності відповідача та представника третьої
особи, які підтримали доводи касаційної скарги, Вищий
господарський суд України відзначає наступне.
Довірче товариство “Інко-Довіра”, не погодившись з рішенням
господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07-
16.08.2001 р., звернулось до Севастопольського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення.
До матеріалів справи залучена апеляційна скарга Довірчого
товариства від 23.08.2001 р. № 70, на якій є відмітка канцелярії
господарського суду Автономної Республіки Крим про отримання її
судом 28.08.2001 р. Згадана апеляційна скарга була обґрунтовано
повернута Севастопольським апеляційним господарським судом на
підставі пункту 2 статті 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки до скарги не додано
доказів надіслання її копії третій особі у справі: Кабінету
Міністрів України.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи ухвали
Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.10.2001р., підставою повторного повернення апеляційної скарги
Довірчого товариства “Інко-Довіра” судом визначено закінчення
строку, встановленого приписами статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на
відсутність клопотання про відновлення цього строку.
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається
протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину - з дня підписання
рішення.
Приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачені вимоги щодо порядку оформлення
винесеної ухвали. Зокрема, ухвала господарського суду повинна
містити стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого
виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на
законодавство. Припущене судом недодержання встановлених вимог
щодо оформлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду від
24.10.2001р., передбачених вимогами статті 86 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дає підстави
касаційній інстанції визнати ухвалу такою, що прийнята з
порушенням норм процесуального права.
До матеріалів справи залучена апеляційна скарга податкової
інспекції від 3.10.2001 р. № 1/2722/26-447, на якій є відмітка
канцелярії господарського суду Миколаївської області про
отримання її судом 3.10.2001 р.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга, якою оскаржується рішення
у справі, подана до Севастопольського апеляційного
господарського суду 2.10.2001 р. ( про що зазначено в ухвалі
апеляційного суду від 23.11.2001 р.) 10 денний строк на
апеляційне оскарження пропущений. Клопотання про відновлення
пропущеного строку у справі відсутнє.
Водночас, Вищий господарський суд України враховує можливість
відновлення строку на апеляційне оскарження упродовж трьох
місяців та незначний сплив терміну і визнає можливим причину
пропуску встановленого законом процесуального строку визнати
поважною, а тому визнає помилковим незастосування судом права на
відновлення процесуальних строків з своєї ініціативи.
Наведене свідчить про помилковість повернення Севастопольським
апеляційним господарським судом апеляційної скарги товариства
без розгляду, що відповідно приписів частини першої статті 111-
10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
підставою для скасування цієї ухвали.
Наведене свідчить про помилковість повернення апеляційної скарги
Державної податкової інспекції у Залізничному районі без
розгляду, оскільки переглянута у касаційному порядку ухвала
апеляційного суду прийнята за неправильного застосування статті
93 та пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що відповідно приписів частини першої
статті 111-10 названого кодексу є підставою для скасування цієї
ухвали.
Керуючись статтями 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-
13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.10.2001 року і ухвалу Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.11.у справі господарського суду
Автономної Республіки Крим № 2-6/2993-2001 скасувати.
Апеляційну скаргу зі справою скерувати для апеляційного
провадження.
Касаційну скаргу відповідача задовольнити.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Н.Ткаченко