ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.04.2002                                Справа N 17-6-10-1/8307
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
 
головуючого                Черногуза Ф.Ф.
суддів :                   Невдашенко Л.П. (доповідач у справі)
                           Полякова Б.М.,
У судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача               не з'явилися
від відповідача            Рябчинський О.Ю.
                           Бойко С.С.
розглянувши касаційну      Колективного   підприємства   “Мотор-
скаргу                     сервіс”
на постанову               від 28.01.2002
                           Одеського                апеляційного
                           господарського суду
у справі                   № 17-6-10-1/8307
господарського суду        Одеської області
за позовом                 Товариства        з        додатковою
                           відповідальністю  Страхова   компанія
                           “Нафтогазстрах”
до                         Колективного підприємства “Мотор-
                           сервіс”
 
Про   стягнення 79509,15 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Рішенням  господарського  суду  Одеської  області  від  20.12.01
(суддя  Трачук  Л.Г.) з колективного підприємства “Мотор-Сервіс”
на  користь  страхової компанії “Нафтогазстрах”  стягнуто  79509
грн.  05  коп.  –  вартість транспортного засобу та  зобов'язано
страхову  компанію після отримання коштів повернути транспортний
засіб колективному підприємству “Мотор-Сервіс”.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
28.12.02  в  складі  колегії суддів : (Таценко  Н.Б.,  Сидоренко
М.В., Мирошниченко М.А.) договір купівлі-продажу автомобілю,  що
був   укладений   підприємством  “Мотор-сервіс”   зі   страховою
компанією   “Нафтогазстрах”  визнано  таким,  що  не  відповідає
вимогам   чинного   законодавства   та   застосовано   наслідки,
передбачені   статтями   48,   59   Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Рішення   господарського  суду  Одеської  області  від  20.12.01
залишено без змін.
 
Оскаржуючи  рішення господарського суду та постанову апеляційної
інстанції КП “Мотор-Сервіс” просить скасувати прийняті у  справі
рішення  та  прийняти  нове рішення, яким відмовити  позивачу  у
задоволенні   позову,  посилаючись  на  те,   що   купля-продажу
автомобіля здійснена відповідно до Правил комісійної торгівлі.
 
Покупець  “Страхова компанія “Нафтогазстрах був  ознайомлений  з
усіма  документами  на  автомобіль, в  тому  числі  з  технічним
паспортом,  виданим  на ім'я власника - гр.  Ящука  І.М.  Ніяких
претензій  при укладанні договору купівлі-продажу  від  07.10.98
покупець   не   заявляв,  а  тому  підстави  для   стягнення   з
підприємства вартості автомобіля відсутні.
 
Заслухавши  пояснення учасників судового засідання,  перевіривши
правильність  застосування норм матеріального  і  процесуального
права,   повноту   встановлення  обставин  та  правильність   їх
юридичної  оцінки  судом, колегія суддів  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
 
Предметом  позову страхової компанії “Нафтогазстрах” є  визнання
недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, укладеної 08.10.98 з
колективним  підприємством “Мотор-Сервіс” та стягнення  вартості
автомобіля в сумі 79509,15 коп.
 
Автомобіль  марки  “ШКОДА ОКТАВІЯ” придбано страховою  компанією
“Нафтогазстрах”    у   КП   “Мотор-сервіс”,    що    здійснювало
підприємницьку діяльність з реалізації транспортних  засобів,  в
тому числі на підставах комісії.
 
Саме  за договором комісії страхова компанія придбала автомобіль
вказаної марки за 79509 грн. 15 коп. , 08.10.98.
 
При  перевірці автомобіля 06.11.2000 спецпідрозділом МВД України
виявлено,  що  зазначений автомобіль знаходиться  з  03.09.99  у
розшуку  Інтерполу,  тобто комітент, що передав  автомобіль  для
його  реалізації  комісіонеру – КП “Мотор-сервіс”  не  був  його
власником.
 
Господарський  суд Одеської області, приймаючи рішення  20.12.01
послався  на  те,  що право продажу майна,  згідно  ст.  225  ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
         належить тільки власнику і на цій  підставі
стягнув  з відповідача 79509 грн. 15 коп. та зобов'язав позивача
повернути відповідачу автомобіль.
 
Договір купівлі-продажу автомобіля укладено 08.10.98.
 
Позов про визнання недійсною угоди заявлено 29.11.2000.
 
З   моменту   придбання  автомобіля  і  по  цей  час  автомобіль
знаходиться у користуванні страхової компанії.
 
Згідно   ст.  397  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15   ) (435-15)
        ,
комісіонер, що продав майно за дорученням комітента,  відповідає
перед  третіми особами, які майно придбали, по всіх  спорах,  що
можуть виникати внаслідок продажу.
 
В  даному випадку комісіонером реалізовано майно, що не належало
власнику,   тобто  договір  купівлі-продажу   цього   майна   не
відповідає вимогам закону.
 
Однак,  застосовуючи наслідки визнання угоди недійсною,  суд  не
взяв  до уваги, що позивач користується автомобілем значний час,
у  зв'язку  з  чим вартість автомобіля зменшилася і  не  складає
79509,15 грн.
 
Зважаючи  на  те,  що вказані обставини судом не досліджувалися,
колегія суддів вважає, що судом допущено неповне з'ясування всіх
обставин  справи,  а тому рішення господарського  суду  Одеської
області   від   20.12.01  та  постанова  Одеського  апеляційного
господарського  суду  Одеської області від  28.01.02  підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення  господарського суду Одеської області  від  20.12.01  та
постанову  Одеського апеляційного господарського  суду  Одеської
області  від  28.01.02 у справі № 176-1/8307  скасувати,  справу
передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду  Одеської
області.
 
Колегія суддів :
 
Головуючий     Ф. Черногуз
 
Судді          Л. Невдашенко
 
               Б. Поляков