ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9.04.2002 Справа N 25/1383
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників:
від позивача: Говоров І.В. за дор. № 108-Н10 від 22.01.2002
Польовик Г.В. за доруч. № 107-Н10 від 22.01.2002
Філозоп О.В. за доруч. № 106-Н10 від 22.01.2002
від відповідача: Попова І.В. за дор. № 238/9/10-020 від
07.02.2002
розглянув у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Шевченківському районі м. Києва
касаційну скаргу
на рішення від 14.01.2002
у справі № 25/1383
господарського суду м. Києва
за позовом Державного територіально-галузевого
об’єднання “Південно-Західна
залізниця”
До Державної податкової інспекції у
Старокиївському районі м. Києва
Про зобов’язання надати висновок про відшкодування суми
бюджетної заборгованості по податку на додану вартість та
нарахованих на суму заборгованості відсотків
В С Т А Н О В И В:
31.10.2001 року Державне територіально-галузеве об’єднання
“Південно-Західна залізниця” пред’явило в суді позов до
Державної податкової інспекції у Старокиївському районі м. Києва
про зобов’язання надати висновок для відшкодування бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість та нарахованих на
суму заборгованості відсотків.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що за наслідками
господарської діяльності позивача за червень 2001 року різниця
між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту
має від’ємне значення і підлягає відшкодуванню на підставі
висновку податкових органів.
Державна податкова інспекція у Старокиївському районі м. Києва
проти позову заперечувала, посилаючись на те, що декларація
позивачем подана із зазначенням способу бюджетного відшкодування
шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів по податку на
додану вартість.
Уточнена декларація, в якій зазначено про бажання отримати
відшкодування на рахунок в установі банку подана позивачем лише
07.11.2001.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.11.2001 в позові
відмовлено.
Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що на
момент розгляду спору право позивача не порушено, бо відповідно
до п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість відбувається
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
17.12.2001 Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-
Західна залізниця” звернулась з заявою про перегляд рішення за
нововиявленими обставинами, в якості яких послалось на лист від
22.10.2001 відповідно до якого уточнена податкова декларація
подана 22.10.2001.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2002 заява
Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна
залізниця” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
задоволена.
Рішення господарського суду м. Києва від 29.11.2001 у справі №
25/1383 скасовано. Позов задоволено.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Старокиївському
районі м. Києва протягом п’яти робочих днів з моменту набрання
рішенням законної сили надати до відділення Державного
казначейства у Шевченківському районі м. Києва висновок про
відшкодування позивачу бюджетної заборгованості по податку на
додану вартість за червень 2001 року з нарахованими на суму
бюджетної заборгованості відсотками.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Шевченківському районі м. Києва просить рішення скасувати і в
позові відмовити, посилаючись на те, що судом порушені вимоги п.
п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 4 Указу Президента України № 857/99
від 07.08.98 “Про деякі зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
, ст.
112 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як було встановлено господарським судом, за наслідками
господарської діяльності позивача у червні 2001 року різниця між
загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового
кредиту має від’ємне значення і відповідно до п. п. 7.7.3 п.
7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Вищезгадана різниця у розмірі 11386065 грн. не була у
встановлений строк позивачу відшкодована, отже виникла бюджетна
заборгованість, на яку позивач вправі нарахувати відсотки, які
також підлягають відшкодуванню з бюджету.
Примусовий порядок відшкодування коштів бюджету визначений п. п.
7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Частиною 5 п. п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що платник податку має
право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів
бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб,
винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених
податків.
Оскільки вищенаведеною нормою Закону визначено спосіб, у який
платник податку може звернутися до суду за захистом свого
порушеного права, висновок арбітражного суду про те, що правова
підстава для даного позову передбачає норми “Порядку
відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом
ДПА України та Головного управління Державного казначейства
України від 02.07.97 № 209/72 ( z0263-97), яким встановлено
добровільний порядок відшкодування бюджетної заборгованості
податковими органами та органами державного казначейства є
помилковим.
Враховуючи те, що в зв’язку з виникненням бюджетної
заборгованості позивач звернувся до господарського суду з
позовом, метою якого є стягнення коштів бюджету, то позовна
вимога щодо зобов’язання відповідача надати висновок про
відшкодування коштів бюджету задоволенню не підлягає.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Шевченківському
районі м. Києва обгрунтовано вказано на порушення господарським
судом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 14.01.2002 у справі №
25/1383 скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий Н.Кочерова
С у д д і: В.Рибак
А.Уліцький