ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9.04.2002 Справа N 2/486
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В., Уліцького А.М.
розглянув касаційну відкритого акціонерного товариства
скаргу “Карат”
на ухвалу від 24.12.2002 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі 2/486
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Карат”
До акціонерно-комерційного банку
“Київ”
Про визнання недійсними договорів
за участю представників сторін
від позивача - Негода Е.В. дорученням № 104 від 27.03.2002
від відповідача – Поляков Р.М. довіреність № 5-06/03 від
02.01.2002
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Карат” пред’явило в суді позов
до акціонерно-комерційного банку “Київ” про визнання недійсними
договорів про надання кредитів № 40 від 28.04.95, № 100 від
21.08.96, № 44 від 22.04.96 року та додаткових угод № 1 від
12.06.96 та № 2 від 02.07.96 до договору № 44 від 22.04.96 року.
Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 11.06.2001 року (суддя
Домнічева І.О.) позов залишено без розгляду у зв’язку
невиконанням вимог ухвали від 24.05.2001 року та ненаданням
висновку експерта.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач неодноразово, а
саме 16.07.2001 року, 01.08.2001 року та 02.08.2001 року
звертався з апеляційними скаргами на ухвалу арбітражного суду м.
Києва від 11.06.2001 року і клопотанням про відновлення
пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Ухвалою
Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2001 року
(судова колегія: головуючий – Д.С.Кривда, судді – В.І.Рябуха,
Л.А.Гольцова) позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання
про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної
скарги.
У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Карат”
просить ухвалу арбітражного суду м. Києва від 11.06.2001 року та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2001 року скасувати та прийняти нове рішення по справі.
В обгрунтування касаційної скарги ВАТ “Карат” посилається на
неправильне застосування Київським апеляційним господарським
судом норм процесуального права, а саме скаржник стверджує, що
не був повідомлений належним чином про призначення справи, про
час і місце слухання справи апеляційним судом, чим порушив
вимоги статей 64, 74, 77 та 99 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім того, пропуск строку подання
апеляційної скарги пропущений через отримання ухвали
арбітражного суду м. Києва від 11.06.2001 року лише 13.07.2001
року та проведенням судової реформи.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, дослідивши матеріали справи і надані
докази, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 11.06.2001 позов залишено
без розгляду у зв’язку з невиконанням вимог ухвали від
24.05.2001 та ненадання висновку експерта.
16.07.2001 відкрите акціонерне товариство “Карат” звернулось з
заявою про перевірку ухвали в порядку нагляду.
10.07.2001 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до
арбітражного процесуального кодексу України” яким був
запроваджений апеляційний та касаційний порядок перегляду
судових рішень та встановлені строки подання апеляційної та
касаційної скарг.
На момент подання заяви про перевірку ухвали в порядку нагляду
16.07.2001 порядок оскарження ухвали до голови суду не діяв, а
було передбачено подання апеляційної скарги, строк якої
встановлювався 10 днів з дня прийняття ухвали.
Таким чином. 20.07.2001 заява про перевірку в порядку нагляду
ухвали обгрунтовано була повернута ВАТ “Карат”.
Апеляційна скарга на ухвалу від 11.06.2001 року подана ВАТ
“Карат” 02.08.2001.
Відмовляючи ВАТ “Карат” у відновленні строку на оскарження
ухвали від 11.06.2001 апеляційний суд врахував вимоги ст. 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
яка
передбачає відновлення строку у разі пропуску його з поважних
причин.
Скаржником таких підстав не наведено.
Зміни до законодавства не є підставою для відновлення
процесуального строку.
Не заслуговують на ухвалу доводи ВАТ “Карат” про порушення
апеляційним господарським судом ст.ст. 64, 74, 77, 99
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
бо
повернення апеляційної скарги відбулось без виклику сторін як і
розгляд клопотання про відновлення процесуального строку.
Крім того, рішенням господарського суду Київської області від
07.03.2002 задоволено позов АКБ “Київ” до ВАТ “Карат” про
стягнення 3102225,62 грн. заборгованості за кредитними
договорами № 40 від 28.04.1995, № 44 від 22.04.96, № 100 від
21.08.96, які ВАТ “Карат” просив визнати недійсними.
В рішенні вказано, що позивач визнав позов в сумі основного
боргу та за один місяць відсотки по спірним договорам.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Карат”
залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 24.12.2001 у справі № 2/486 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
А.Уліцький