ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Гридасов Ю.В.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Бандура Л.І.;
судді: Поліщук Л.В.;
Туренко В.Б.
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2002 Справа N 14/161
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача – Дружини Т.Г.
касаційну скаргу ВАТ “ДніпроАЗОТ”
на ухвалу від 10.01.2002
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 14/161
господарського суду Одеської області
за позовом ВАТ “ДніпроАЗОТ”
до відділу Державної виконавчої служби
Чаплинського райуправління юстиції
Херсонської області
Про стягнення 3226 грн. 37 коп. та 4000 грн. 00 коп. моральної
шкоди
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час
і місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2001
відмовлено у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного
товариства “ДніпроАЗОТ” по справі № 14/161 за його позовом до
відділу Державної виконавчої служби Чаплинського районного
управління юстиції Херсонської області про відшкодування збитків
та моральної шкоди.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
10.01.2002 за тією ж справою позивачу відмовлено у відновленні
пропущеного строку подання апеляційної скарги відносно
вищезазначеного рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу
апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що
зазначена судова інстанція, відмовляючи йому у відновленні
терміну, не врахувала фактичних обставин, з яких випливало, що
строк подання апеляційної скарги він пропустив з поважних
причин. Зокрема, заявник зазначає, що текст рішення місцевого
господарського суду він отримав 08.10.2001, а тому не міг
сплатити державного мита своєчасно.
Письмового відзиву відносно касаційної скарги Державна виконавча
служба до Вищого господарського суду не надіслала.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника
позивача, перевіривши правильність застосування Одеським
апеляційним господарським судом норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга ВАТ “ДніпроАЗОТ” на ухвалу від
10.01.2002 задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення – з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше ВАТ “ДніпроАЗОТ”
звернулося з апеляційною скаргою 23.10.2001 на рішення від
25.09.2001, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. У клопотанні про відновлення строку
скаржник посилався на те, що пропущений він у зв'язку з
отриманням ним рішення 08.10.2001. Але навіть виходячи з дати
отримання скаржником рішення (08.10.2001), апеляційну скаргу він
подав до суду з пропуском встановленого десятиденного строку
(23.10.2001). Крім того, скаржником не було сплачено державне
мито, а тому апеляційний суд вперше повернув апеляційну скаргу
на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Повторна апеляційна скарга ВАТ “ДніпроАЗОТ” надійшла до суду
06.12.2001, з клопотанням про відновлення пропущеного
процесуального строку з посиланням на ті ж обставини, що й при
поданні першої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд може визнати причину пропуску
встановленого законодавством процесуального строку поважною і
відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, поважними причинами визнаються лише
ті обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з
дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Враховуючи, що викладені у клопотанні обставини про причини
пропуску строку так і не обґрунтовують той факт, що вперше
заявник звернувся з апеляційною скаргою лише 23.10.2001 (навіть
якщо він отримав копію рішення 08.10.2001), а тому не можуть
вважатися поважними причинами для його поновлення. Твердження
ВАТ “ДніпроАЗОТ”, що він не міг вчасно оплатити державне мито
для подання апеляційної скарги, бо не мав коштів, не приймаються
судом до уваги, оскільки правильність оформлення апеляційної
скарги і доданих до неї документів залежить виключно від
скаржника. Крім того, як вбачається зі змісту ухвали від
15.11.2001 позивач при поданні апеляційної скарги вперше,
посилався, що він згідно ч. 1 ст. 86 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
взагалі звільнений від сплати
державного мита, а тому, можна зробити висновок, що він взагалі
не збирався платити мито.
Таким чином, дії заявника, що призвели до пропуску
процесуального строку, свідчать про певні хиби у підготовці
матеріалів для оскарження рішення господарського суду, тобто
мають суб'єктивний характер.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11,
111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “ДніпроАЗОТ” на ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 10.01.2002 у справі
№ 14/161 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
10.01.2002 у справі № 14/161 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.