Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "ВКФ "ХХХ" у відкритому судовому
засіданні у м.Києві
за участю представників позивача
на постанову від ХХ.ХХ.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду Запорізької області
у справі №0000
за позовом ТзОВ "ВКФ "Анком"
до М-ського райвідділу державної виконавчої служби
про стягнення 210650,19 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і
місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2001 року ТзОВ "ВКФ "ХХХ" звернулося до арбітражного
суду Запорізької області з позовом про стягнення збитків з
М-ського райвідділу державної виконавчої служби, які були завдані
внаслідок несвоєчасного заведення виконавчого провадження по
наказу арбітражного суду № 2 і не порушення виконавчого
провадження по наказу № 1.
Рішенням господарського суду Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 в
позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що порушення, які були
допущені відповідачем у справі при виконанні наказів виданих на
користь позивача, не можуть бути причиною своєчасного невиконання
зазначених наказів.
Постановою від ХХ.ХХ.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а
рішення від ХХ.ХХ.2001 без змін. В постанові зазначено, що збитки,
тобто зменшення майнових благ позивача, відсутні. Крім того, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень, а позивач не доказав вини
відповідача у невиконанні судових рішень. ТзОВ "ВКФ "ХХХ" просить
скасувати вищенаведену постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від ХХ.ХХ.2001 p., оскільки, на його думку,
постанову прийнято з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
позивача, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга ТзОВ "ВКФ "ХХХ"
на постанову від ХХ.ХХ.2001 не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.203 Цивільного Кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
під
збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або
пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які
він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. В
даному випадку скаржником не доведено, що він поніс збитки, саме з
вини відповідача. Сума невиконаних наказів не може розглядатися як
збитки завдані позивачу відповідачем. Оскільки, як було
встановлено матеріалами справи, у КСП "УУУ" достатньо майна для
виконання наказів арбітражного суду Запорізьської області. Статтею
86 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до
юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з
боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Але ТзОВ "ВКФ "ХХХ" не доведено вини вказаної юридичної особи,
оскільки збитки, тобто зменшення майнових благ позивача, відсутні.
При розгляді даної справи були встановлені порушення, які допущені
відповідачем при виконання наказів, такі як порушення строків при
відкритті виконавчого провадження. Ці порушення не є причиною
невиконання до цього часу наказів та не тягне за собою зменшення
матеріальних благ позивача чи додаткових витрат, а також не є
утраченою чи упущеною вигодою.
Крім того, на виконанні у М-ського райвідділу державної виконавчої
служби знаходиться 760 виконавчих документів про стягнення
заробітної плати з КСП "ХХХ". Так як ці вимоги, пов'язані з
трудовими правовідносинами, то згідно з ст. 44 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
вони підлягають задоволенню в
першу чергу, ніж вимоги позивача.
Таким чином, скаржник не довів вини відповідача у невиконанні
судових наказів, тоді як ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТзОВ "ВКФ "ХХХ" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ХХ.ХХ.2001
у справі № 000 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від ХХ.ХХ.2001 та рішення від ХХ.ХХ.2001 господарського суду
Запорізької області залишити без змін.
Справу скерувати до господарського суду Запорізької області.