ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.04.2002                               Справа N 17-4-11/01-56
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                   Кочерової Н.О.,
суддів:                       Рибака В. В., Уліцького А.М.
за участю представників сторін:                       
від позивача                  Погорелова А.М. дов. № 5/02 від
                              05.02.2002
від відповідача               не з'явився
розглянувши у відкритому      ПСП “Молодість”
судовому засіданні касаційну  ТОВ “Східне“
скаргу                        
арбітражного суду Одеської області                       
на рішення                    від 03.05.2001 і постанову від
у справі                      19.06.2001
                              № 17-4-11/01-56
за позовом                    ТОВ “Східне“
до                            ВАТ “Біляївське районне
                              відділення “Агропромтехніка”,
 
Про   стягнення 84300 грн., в т.ч. пені 24300 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  арбітражного  суду  Одеської  області  від  03.05.2001
/суддя  Поліщук Л.В./ позов ТОВ “Східне” задоволене частково.  З
ПСП   “Молодість”   та   ТОВ  “Біляївське   районне   відділення
“Агропромтехніка” стягнуто солідарно 60000 грн.  боргу  та  2400
грн.  пені  відповідно  до вимог ст. 57 Положення  про  поставку
продукції виробничо-технічного призначення.
 
В іншій частині стягнення неустойки відмовлено, т.я. передбачена
договором  майнова  відповідальність про стягнення  5%  пені  за
кожний   день  прострочки  платежу  суперечить  змісту  ст.   57
зазначеного положення.
 
Постановою  голови  арбітражного суду Одеської  області  вказане
рішення змінено. Здійснено процесуальне правонаступництво з  ВАТ
“Біляївське   районне   відділення  “Агропромтехніка”   на   ТОВ
“Біляївське районне об'єднання “Агро-промтехніка”,  з  якого  на
користь позивача стягнуто 60000 грн. боргу та 2400 грн. пені.
 
В іншій частині позову відмовлено.
 
ПСП  “Молодість”  звільнено  від  відповідальності  на  підставі
ст.  175 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки позов заявлено лише  до
поручителя     -    ВАТ    “Біляївське    районне     відділення
“Агропромтехніка”,  правонаступником  якого  є  ТОВ  “Біляївське
районне об'єднання “Агропромтехніка”.
 
У   поданій  касаційній  скарзі  ТОВ  “Східне”  просить  змінити
ухвалені  по  справі рішення та постанову арбітражного  суду  як
такі,   що  ухвалені  з  порушенням  норм  матеріального  права.
Скаржник  зазначає, що в разі визначення сторонами в  укладеному
договорі  поставки  відповідальності за невиконання  його  умов,
арбітражний суд неправомірно стягнув передбачену п. 57 Положення
про  поставку  продукції  виробничо-технічного  призначення   5%
неустойки, зменшивши при цьому відповідальність відповідача.
 
Заявлено  клопотання  про  поновлення процесуального  строку  на
подання   касаційної  скарги.  Як  на  підставу  цього  скаржник
посилається  на запізніле отримання /лише 19.06.2001/  постанови
арбітражного суду.
 
Ухвалою   Вищого  господарського  суду  України  від  19.09.2001
касаційна скарга поверталась ТОВ “Східне” без розгляду  по  суті
відповідно  до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  до
Закону  України від 21.06.2001 № 2539-III “Про внесення змін  до
Арбітражного процесуального кодексу України”, оскільки постанова
голови  арбітражного суду, яка не оскаржена в  порядку  судового
нагляду,  може бути оскаржена до господарського суду апеляційної
інстанції  у  порядку, встановленому Господарським процесуальним
кодексом України.
 
З  заявою  про перевірку постанови арбітражного суду позивач  не
звертався.
 
Зазначена  ухвала  була оскаржена позивачем до  Верховного  суду
України, який листом від 18.02.2002 № 3-5 ЗК 02 повернув  справу
№  17-4-11/01-56 Вищому господарському суду України для розгляду
по  суті  на  підставі  п. 4 Прикінцевих та перехідних  положень
України від 21.06.2001 № 2539 “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України”.
 
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.04.2002.
 
Судова колегія перевіривши наявні матеріали /фактичні обставини/
справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції  та
Одеським апеляційним господарським судом та заслухавши пояснення
представника   позивача   прийшла  до   висновку   про   неповне
встановлення  судом обставин справи, які мають важливе  значення
для  справи та наявності, в зв'язку з цим, правових підстав  для
скасування ухвалених по справі рішень судових інстанцій з направ
ленням справи на новий розгляд виходячи з наступного.
 
29.05.2000  між  ПСП “Молодість” та ТОВ “Східне”  був  укладений
договір  поставки № 26/05/00. Предметом договору  поставки  були
томати свіжі, зрілі.
 
Пункт  11.3 цієї угоди передбачав, що вона вступає в дію  тільки
за умови підписання договору поруки і застави.
 
29.05.2000    між    ВАТ    “Біляївське    районне    відділення
“Агропромтехніка” та ТОВ “Східне” був укладений договір  поруки,
який  забезпечував виконання ПСП “Молодість” договір  постачання
№ 26/05/00 від 29.05.2000.
 
Пунктом  3.1  цього  договору передбачалось, що  в  забезпечення
своїх  зобов'язань  по договору поруки ВАТ  “Біляївське  районне
відділення “Агропромтехніка” передає в заставу основні засоби.
 
Інститут майнової поруки визначено законодавством як комплексний
інститут,  до  якого  в даному випадку застосовуються  як  норми
застави так і норми поруки.
 
Але  суд  не дослідив того, що з укладенням зазначеного договору
застави ВАТ “Біляївське районне управління “Агропромтехніка”  не
набуло статусу майнового поручителя по зобов'язанням боржника  -
ПСП   “Молодість”  перед  кредитором  /ТОВ  “Східне“/,  оскільки
рішенням  арбітражного суду Одеської області  від  30.01.2001  у
справі  №  17-4-19/8401 зазначений вище договір застави  визнано
недійсним.
 
Саме  при наявності договору застави майна вступає в дію договір
поруки.
 
Зазначене  свідчить про неповноту встановлення судами першої  та
апеляційної  інстанції обставин, які мають важливе значення  для
справи.
 
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11    Господарського   процесуального   кодексу      України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну скаргу задоволити частково.
 
2.Рішення господарського суду Одеської області від 03.05.2001 та
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
19.06.2001 у справі № 17-4-11/01-56 скасувати.
 
Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Одеської області.