Спір про стягнення пені за порушення резидентами термінів зарахування виручки на валютний рахунок - Матеріали постанови ВГСУ 01/360-1

( Постанову скасовано частково та передано справу до Вищого господарського суду України для перегляду в касаційному порядку постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2001 у частині вирішення спору про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у м.Сімферополі від 17.04.2001 року N 26/22-106/13780287/2209, яка пов'язана із застосуванням до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Сервіс" пені за порушення термінів зарахування валютної виручки в сумі 46400 німецьких марок на підставі Постанови Верховного Суду N 2-6/4353-2001 ( sp01/360-2 ) (sp01/360-2) від 17.09.2004 )

Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі АРК на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2001 р. та рішення арбітражного суду АРК від 17 травня - 20 червня 2001 р. у справі за позовом ТОВ "Нафта-Сервіс" (далі - Товариство) до ДПІ у м. Сімферополі АРК (далі - ДПІ) про визнання рішення недійсним.

Рішенням арбітражного суду АРК від 17 квітня - 20 червня 2001 р. позов задоволено частково; визнано недійсним рішення ДПІ від 17 квітня 2001 р. N 26/22-106/13780287/2209 в частині застосування фінансових санкцій у вигляді пені в сумі 190885,60 грн. відповідно до Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР) .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2001 р. рішення змінено, оскаржуване рішення ДПІ визнано недійсним в частині стягнення пені в сумі 186547,35 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані тим, що у вересні 2000 р. сума дебіторської заборгованості 116400 німецьких марок нерезидента за договором від 20 грудня 1999 р. N 109/5 перерахована ТОВ "Нафта-К" позивачеві згідно з договором поруки від 26 липня 2000 р. N 134, укладеним між Товариством (позивач) та ТОВ "Нафта-К" у національній валюті в сумі 280840,96 грн., яка еквівалентна 116400 німецьких марок.

Суди вважають, що таке перерахування заборгованості за нерезидента не є порушенням законодавства, оскільки договором від 20 грудня 1999 р. N 109/5 сторони передбачили можливість застосування чинного законодавства України.

ДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 17 травня - 20 червня 2001 р. та постанову від 6 листопада 2001 р. і провадження у справі припинити.

На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що пеня за порушення термінів зарахування виручки в іноземній валюті є штрафною санкцією, що застосовується незалежно від причини порушення термінів, та видом обов'язкового платежу до бюджету.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення розрахунків в іноземній валюті позивачем порушено терміни зарахування виручки на валютний рахунок, передбачені статтями 1 і 2 Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР) .

Відповідно до ст. 4 Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Стягнення пені за порушення передбачених Законом ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР) термінів не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків.

Тому ДПІ правомірно не взяла до уваги факт перерахування дебіторської заборгованості за нерезидента (турецьку фірму) за договором поруки між ТОВ "Нафта-К" і Товариством як своєчасне зарахування валютної виручки за договором від 20 грудня 1999 р. N 105/5.

Статтею 2 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06) передбачено, що до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується, тому відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування валютної виручки в іноземній валюті, не регулюються цивільним законодавством.

Викладене свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильних судових актів, оскільки за таких обставин у задоволенні позову слід було відмовити.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

Рішення арбітражного суду АРК від 17 травня - 20 червня 2001 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2001 р. скасувати.