ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2002 Справа N 2б/50-Б-2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Володимирецької об’єднаної
державної податкової інспекції
Рівненської області
на ухвали від 12.09.2001 р. господарського
суду Рівненської області та від
28.01.2002 р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 2б/50-Б-2 господарського суду
Рівненської області
за заявою Володимирецької об’єднаної
державної податкової інспекції
Рівненської області
до Відкритого акціонерного товариства
“Енерговисотспецбуд”
Про визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли не з’явився
участь представники: не з’явився
від позивача:
від відповідача:
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., перевіривши матеріали
справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
05.02.2002 р. Володимирецька об’єднана державна податкова
інспекція Рівненської області звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу
господарського суду Рівненської області від 12.09.2001 р. та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
28.01.2002 р. по справі № 2б/50-Б-2 за позовом Володимирецької
об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області до
Відкритого акціонерного товариства “Енерговисотспецбуд” про
визнання банкрутом.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Рівненської
області від 12.09.2001 р. у справі № 2б/50-Б-2, якою затверджено
план санації боржника ВАТ “Енерговисотспецбуд” та продовжено
строк санації до 22.08.2002 р., кредитор звернувся зі скаргою до
Львівського апеляційного господарського суду.
Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 28.01.2002
р. відмовив скаржнику у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу
господарського суду Рівненської області від 12.09.2001 р. та у
відновленні строку подання апеляційної скарги до апеляційної
інстанції.
Володимирецька об’єднана державна податкова інспекція
Рівненської області вважає, що при винесенні вищезазначених
ухвал, Львівським апеляційним господарським судом та
господарським судом Рівненської області були не повністю
з’ясовані всі обставини, що мають значення для правильного,
обґрунтованого і законного винесення рішення, а саме: судом
затверджено план санації, де відсутня мирова угода про списання
або розстрочення боргів, що є порушенням частини 2 статті 18
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
. Також, суд проігнорував
клопотання ВОДПІ про визнання недійсним протоколу № 2 зборів
кредиторів, яким затверджено план санації боржника та не
витребував документи, підтверджуючі списання заборгованості
Кузнецовським відділенням пенсійного фонду України, що суттєво
вплинуло б на рішення зборів кредиторів. Крім того, в плані
санації вказано провести прощення боргів перед Кузнецовським
відділенням ОДПІ станом на 31.12.1999 р. в сумі 6777082 грн. 51
коп. . Дана сума в 4 рази перевищує суму заборгованості по
платежах до бюджету боржника по даній справі.
Вищевказане, на думку скаржника, є підставою для скасування в
касаційному порядку ухвали Львівського апеляційного
господарського суду від 28.01.2002 р. та ухвали господарського
суду Рівненської області від 12.09.2001 р.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов до висновку, що касаційна скарга в частині оскарження
ухвали господарського суду Рівненської області від 12.09.2001 р.
розгляду не підлягає, а ухвала Львівського апеляційного
господарського суду від 28.01.2002 р. по справі № 2б/50-Б-2
прийнята в межах норм чинного законодавства. Таким чином,
виходячи з викладеного, підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається протягом 10
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
випадках, передбачених цією нормою, з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 Кодексу.
Оскільки в законодавчому порядку запроваджений тільки скорочений
строк оскарження рішення суду та встановлено право учасників
судового процесу на оскарження судового рішення до
господарського суду апеляційної чи касаційної інстанції, строк,
визначений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
для апеляційного оскарження, відліковується з
моменту набуття чинності законом.
Скарга про перевірку рішення в апеляційному порядку з доданим до
неї клопотанням подана скаржником лише 15.10.2001 р., тобто зі
спливом процесуального строку. Такий строк може бути поновлено в
разі наявності поважної причини його пропуску (ст. 53 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
В своєму клопотанні заявник просить визнати за поважну причину
пропуску встановленого строку те, що ухвала господарського суду
Рівненської області від 12.09.2001 р. по справі № 2б/50-Б-2
надійшла до інспекції 04.10.2001 р., що, як вважає скаржник,
позбавило податковий орган вчасно звернутися з апеляційною
скаргою на ухвалу господарського суду Рівненської області, тобто
скаржник вважає, що термін для подання оскарження в нього ще не
сплинув.
Однак, таке тлумачення ст. 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є помилковим. Скаржник повинен був
подати апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду
Рівненської області від 12.09.2001 р. протягом 10 днів з дня
прийняття ухвали господарським судом, а не з моменту її
отримання.
Виходячи зі змісту ст. 53 Арбітражного процесуального кодексу
України поважними причинами пропуску процесуального строку
визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними
та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для
своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи скаржник був присутнім на
судовому засіданні, тому клопотання заявника не містить жодних
вказівок існування дійсно істотних перешкод для своєчасного
оскарження ухвали господарського суду Рівненської області.
За таких обставин, підстав для відновлення процесуального строку
відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не вбачається.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 111-5 та
частин 1, 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі вже
встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові
рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна скарга Володимирецької об’єднаної державної податкової
інспекції Рівненської області містить посилання касатора на те,
що судом не повністю з’ясовані всі обставини, що мають значення
для правильного, обґрунтованого і законного винесення рішення,
що є порушенням вимог вищевказаних статей.
Що стосується частини касаційної скарги щодо оскарження ухвали
господарського суду Рівненської області від 12.09.2001 р., то
вона не підлягає розгляду в касаційному порядку, так як
відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони у справі мають право оскаржити
рішення або постанову в касаційному або апеляційному порядку.
Оскільки позивач вже вибрав апеляційний порядок оскарження
ухвали господарського суду Рівненської області від 12.09.2001
р., то касаційна скарга на ухвалу господарського суду
Рівненської області від 12.09.2001 р. розгляду в касаційному
порядку не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Львівського апеляційного
господарського суду від 28.01.2002 р. у справі відповідає
законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи,
підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Відмовити Володимирецькій об’єднаній державній податковій
інспекції у здійсненні касаційного оскарження ухвали
господарського суду Рівненської області від 12.09.2001 р.
2. Касаційну скаргу Володимирецької об’єднаної державної
податкової інспекції Рівненської області на ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 28.01.2002 р. залишити без
задоволення.
3. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
28.01.2002 р. залишити без зміни.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.