ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.04.2002                                 Справа N 1/577-27/391
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Овечкіна В.Е.,
суддів :                     Чернова Є.В.,
                             Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача Нестерюк Т.Б.
відповідачів Мих І.Є., Курилишин О.Г., Денис А.І.
розглянув в судовому засіданні
касаційні скарги Управління з питань майна
 комунальної власності Львівської
 облдержадміністрації
 та ТОВ “Кіномакс”
на постанову  від 18.01.2002 р.
Львівського апеляційного господарського суду
у справі                     № 1/577-27/391
за позовом                   ТОВ “Кіносвіт”
до                           Управління з питань майна
                             комунальної власності Львівської
                             облдержадміністрації
                             та ТОВ “Кіномакс”
 
Про   визнання  недійсним укладеного між відповідачами  договору
від   19.06.2001  оренди  цілісного  майнового   комплексу   ДКП
“Галицький центр кіномистецтва”
 
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   від  14-20.11.2001  господарського  суду   Львівської
області  (суддя Кравчук Н.М.) в позові відмовлено  у  зв’язку  з
відповідністю оспорюваного договору чинному законодавству.
 
Постановою     від    18.01.2002    Львівського     апеляційного
господарського  суду  (судді: Кузя В.Л., Онишкевич  В.В.,  Бойко
С.М.)  рішення скасовано, позов задоволено – на підставі ст.  60
та  п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про
місцеве  самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          укладений  між
відповідачами  договір  оренди визнано  недійсним  як  укладений
стосовно об’єкту права комунальної власності м. Львова без згоди
Львівської міськради.
 
Управління  з  питань  майна  комунальної  власності  Львівської
облдержадміністрації   у  поданій  касаційній   скарзі   просить
постанову  від  18.01.2002  скасувати,  провадження   у   справі
припинити,  оскільки  вважає,  що згідно  з  ухвалою  Львівської
обласної ради від 12.05.93 № 288 “Про передачу майна комунальної
власності” майновий комплекс ДКП “Галицький центр кіномистецтва”
є  спільною  власністю територіальних громад області, управління
яким  здійснює Львівська облдержадміністрація в особі Управління
з  питань  комунальної власності Львівської облдержадміністрації
як  орган,  уповноважений  Львівською обласною  радою  згідно  з
рішенням  від 16.06.98 № 21 “Про делегування обласній  державній
адміністрації  повноважень  щодо управління  об’єктами  обласної
комунальної власності”.
 
ТОВ  “Кіномакс”  у  поданій касаційній скарзі просить  постанову
апеляційного  суду скасувати, справу направити на новий  розгляд
до суду першої інстанції, посилаючись на відсутність дослідження
судом   апеляційної   інстанції  правовстановлюючих   документів
стосовно    майнового    комплексу    ДКП    “Галицький    центр
кіномистецтва”, переданого в оренду за договором від 19.06.2001,
та  незалучення  до  участі  у  справі  Львівської  міськради  -
представницького  органу  територіальної  громади   м.   Львова,
оскільки  рішення  по цій справи стосується прав  та  обов’язків
цієї  територіальної громади, яку суд визнав власником  спірного
об’єкту оренди.
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки
судом    та   заслухавши   пояснення   присутніх   у   засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна  скарга  ТОВ
“Кіномакс”  підлягає задоволенню, касаційна скарга Управління  з
питань      майна      комунальної     власності      Львівської
облдержадміністрації – частковому задоволенню, первісне  рішення
та  оскаржувана  постанова  підлягають  скасуванню  з  передачею
справи  на  новий  розгляд  до  господарського  суду  Львівської
області з наступних підстав.
 
Відповідно  до вимог ст. 5 Закону України “Про оренду державного
та  комунального  майна”  орендодавцями щодо  цілісних  майнових
комплексів підприємств, їх підрозділів та нерухомого майна,  яке
перебуває   у  комунальній  власності,  є  органи,  уповноважені
органами місцевого самоврядування управляти майном.
 
Згідно  зі  ст.ст. 140, 142 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
органами  місцевого  самоврядування,  що  представляють  спільні
інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні  та
обласні  ради,  а  матеріальною і фінансовою  основою  місцевого
самоврядування    є    зокрема   об’єкти   спільної    власності
територіальних  громад сіл, селищ, міст, районів  у  містах,  що
перебувають в управлінні районних і обласних рад.
 
Передчасні    висновки    суду   апеляційної    інстанції    про
невідповідність    оспорюваного    договору    оренди    чинному
законодавству грунтуються лише на довідці від 10.12.2001  №  778
ЛКП  “Княже місто”, згідно якої будинок № 3 на пр.Шевченка в  м.
Львові площею 1196 кв.м. є власністю Львівської міськради. Однак
ця  довідка технічного змісту, видана комунальним підприємством,
не  може бути належним доказом у справі, оскільки взагалі  не  є
правовстановлюючим документом та не містить жодних  посилань  на
правовстановлюючі  документи, якими  оформлено  право  власності
саме  Львівської  міськради  на вищезгаданий  будинок  –  об’єкт
оренди за договором від 19.06.2001.
 
Виходячи   зі   з   ст.ст.  4,  6  ЦК   України   ( 435-15   ) (435-15)
        
правовстановлюючими  документами  можуть  бути  цивільні   угоди
(купівля  – продаж, дарування, тощо), акти компетентних  органів
державної  влади  чи  місцевого самоврядування  (адміністративні
акти),  а  також судові рішення про визнання права власності  на
певне  майно  (п. 1 ч. 1 ст. 6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).  Будь-які
інші  документи  інформаційно-  посвідчувального  чи  технічного
змісту,  як  –  от  реєстраційні  посвідчення  БТІ,  нотаріально
завірені  свідоцтва про право власності, або довідки комунальних
підприємств   видаються  саме  на  підставі   правовстановлюючих
документів, а тому не відносяться до останніх. У зв’язку з цим з
метою   розмежування  спірного  об’єкту  оренди   між   спільною
власністю   територіальних   громад   Львівської   області    та
комунальною власністю м. Львова та визначення правового  статусу
та  приналежності цього майнового комплексу слід витребувати від
Львівської  обласної  Ради  та надати  ретельну  правову  оцінку
відповідним правовстановлюючим документам:
 
статуту  ДКП ”Галицький центр кіномистецтва” рішенню Львівського
облвиконкому  № 728 від 27.12.91, ухвалі 12-ої сесії  Львівської
обласної ради № 288 від 12.05.93 “Про передачу майна комунальної
власності”, рішенням Львівської облради від 16.06.98 №  21  “Про
делегування  обласній державній адміністрації  повноважень  щодо
управління  об’єктами  обласної комунальної  власності”  та  від
01.10.98 № 69.
 
Передчасними   вважаються  вміщені  в   оскаржуваній   постанові
висновки  суду  про  те,  що  обласна  рада  не  може  виступати
суб’єктом  права комунальної власності, оскільки це  протирічить
вимогам  ч. 2 ст. 32 Закону України “Про власність” ( 697-12  ) (697-12)
        ,
якими передбачено зворотне.
 
Окрім  того,  Конституцією  України  чітко  не  визначено   коло
суб’єктів  права  комунальної власності, а  зазначено  лише  про
територіальні громади села, селища, міста, а також про районні і
обласні  ради, які здійснюють управління майном, що перебуває  у
власності  відповідної територіальної громади чи у  їх  спільній
власності.
 
В   даному   випадку   господарський  спір  виник   з   орендних
правовідносин.  Належними  орендодавцями  стосовно  комунального
майна  статтею  5  Закону  України  “Про  оренду  державного  та
комунального  майна”  визначено  органи,  уповноважені  органами
місцевого самоврядування управляти майном.
 
Відповідно  до  п. 10 прикінцевих та перехідних положень  Закону
України  “Про  місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
        
спільною  власністю  територіальних громад сіл,  селищ,  міст  є
майно,  передане  до комунальної власності областей  і  районів,
управління яким відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
 
Враховуючи рішення Львівської облради від 16.06.98 № 21  та  від
01.10.98 № 69 слід перевірити наявність підстав для застосування
до  спірних  орендних правовідносин положень ст.ст. 13,  15,  19
Закону  України  “Про місцеві державні адміністрації”.  Водночас
слід  достовірно  з’ясувати наявність чи відсутність  дотримання
при  передачі в оренду майнового комплексу ДКП “Галицький  центр
кіномистецтва” процедури, визначеної п. 19 ч. 1  ст.  43  Закону
України “Про місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        .
 
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ч.  2  ст.
111-5  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          дішла  висновку  про  неповне
встановлення  обставин  справи та  обумовлену  цим  неможливість
надання належної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з  чим
справа  підлягає  направленню на новий розгляд для  достовірного
з’ясування  інших  обставин,  які  мають  істотне  значення  для
правильного  вирішення  даного спору в сукупності  з  фактичними
обставинами,   встановленими   судом   першої   та   апеляційної
інстанції.
 
Проте судова колегія вважає непослідовними висновки апеляційного
суду  щодо  визнання Львівської міськради як  власника  спірного
об’єкту  оренди  та  одночасне  вирішення  спору  без  залучення
зазначеного органу місцевого самоврядування. Окрім того, в  разі
встановлення  статусу спірного майна як об’єкту  права  спільної
власності   територіальних  громад  області   можуть   виникнути
підстави   для  залучення  до  участі  у  справі  районних   рад
Львівської області.
 
Відповідно  до вимог п. 3 ст. 111-9 та п. 3 ч. 2 ст. 111-10  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         прийняття судом рішення або постанови,  що
стосується  прав  і  обов’язків осіб, які не  були  залучені  до
участі  у  справі,  є  в будь-якому випадку  достатньою  окремою
підставою  для  скасування рішення та  постанови  та  подальшого
нового  розгляду справи судом першої інстанції. При  цьому  слід
також   витребувати  у  Львівської  міськради  правовстановлюючі
документи  щодо  об’єкту оренди за договором від  19.06.2001  та
надати їм всебічну правову оцінку на підставі ст. 43 ГПК України
( 1798-12   ) (1798-12)
           в   сукупності  з  іншими  правовстановлюючими
документами, витребуваними від Одеської облради.
 
Враховуючи  наведене  та керуючись ст.  5  Закону  України  “Про
оренду  державного та комунального майна”, ст.ст. 111-5,  111-7,
п.   3   ст.   111-9,   п.   3 ч.  2  ст.  111-10,   111-12  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну  скаргу  ТОВ  “Кіномакс”  задовольнити  повністю,  а
касаційну скаргу Управління з питань майна комунальної власності
Львівської облдержадміністрації задовольнити частково.
 
Рішення від 14-20.11.2001 господарського суду Львівської області
та    постанову    від   18.01.2022   Львівського   апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  1/577-27/391   скасувати   з
передачею  справи  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Львівської області.
 
Зобов’язати   господарський  суд  Львівської  області   вирішити
питання  про наявність підстав для залучення до участі у  справі
Львівської  міської  ради та районних рад Львівської  області  в
якості інших сторін чи третіх осіб.
 
Головуючий, суддя        В.Овечкін
 
Судді:                   Є.Чернов
 
                         Й.Мілевський