Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ДП "Енергоринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду у справі за позовом ДП "Енергоринок" до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" про стягнення 1818610,21 грн. трьох відсотків річних та 10998267,70 грн. збитків з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.09.2001 позовні вимоги задоволено частково в сумі 730819,69 грн., в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 7650566,53 грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 4 статті 80 ГПК (1798-12) .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2002 рішення суду у цій справі змінено, провадження у справі в частині стягнення 3 % річних та збитків від інфляції припинено, в решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тими обставинами, що позивач не є правонаступником Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" стосовно нарахування інфляції та річних.

ДП "Енергоринок" просить постанову Київського апеляційного господарського суду у цій справі скасувати, рішення господарського суду Чернігівської області залишити без зміни, оскільки позивач як кредитор набув права стягнення неустойки, збитків від інфляції та 3 % річних.

Вищий господарський суд України у відкритому засіданні дослідив матеріали справи та встановив таке.

Постановою КМУ від 05.05.2000 N 755 (755-2000-п) передбачено, що державне підприємство "Енергоринок" є правонаступником державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо активів та боргових зобов'язань, пов'язаних з провадженням ліцензованої діяльності з купівлі та продажу електричної енергії.

За таких обставин підприємством "Енергетик" не доведено, що мала місце уступка вимоги з боку "Укренерго", яка передбачена статтями 197, 198 ЦК (1540-06) .

Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано та правильно посилається на вимоги наказу Мінфіну України від 10.12.99 N 114 (z0890-99) "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування", яким не визначено, що знецінення грошових коштів та річні відносяться до активів юридичних осіб.

Згідно зі статтею 37 ЦК (1540-06) майно переходить до іншого власника в день підписання передаточного балансу. Водночас матеріали справи не містять відомостей щодо входження до балансу ДП "Енергоринок" збитків від інфляції та трьох процентів річних, що не дає підстав вважати встановленим факт порушення статті 37 ЦК та передачу разом з майном прав, які можуть виникнути у майбутньому.

Крім того, стаття 10 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) встановлює, що майно підприємства формується за рахунок придбання майна іншого підприємства, та не містить відомостей про те, що поняття "майно" включає збитки від інфляції та проценти річних.

Стягнення збитків від інфляції не входить до переліку прав, які можуть передаватись правонаступнику, стягнення спірних коштів нерозривно пов'язано з особою первісного кредитора. Закон України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) не встановлює обов'язку енергопостачальних компаній щодо оплати купленої електроенергії за власні кошти (в тому числі і тими, що отримані за алгоритмом). Перерахування коштів здійснюється без участі енергопостачальних компаній, що свідчить про відсутність вини та причинно-наслідкового зв'язку, необхідного для стягнення збитків, пов'язаних з інфляцією.

Виходячи з викладеного, Вищий господарський суд України не вбачає порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права та процесуального законодавства згідно зі статтею 111-10 ГПК (1798-12) .

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 108, 111-9, 111-11, 111-12 ГПК (1798-12) , суд П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.