ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 року Справа N 9/22-0
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
(надалі -
ДПІ у м. Херсоні)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 20.09.2001
у справі № 9/22-О
арбітражного суду Херсонської області
за позовом Прикордонної державної інспекції з карантину
рослин
по Херсонській області (надалі — Держінспекція)
до ДПІ у м. Херсоні
про визнання недійсним рішення.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з'явилися;
-
- відповідача: не з'явилися.
-
У зв'язку з неявкою сторін та ненаданням витребуваних
документів, а також враховуючи, що ухвалою Вищого господарського
суду України від 15.02.2001 про прийняття касаційної скарги до
провадження до відома сторін доведено, що їх нез'явлення у
судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою
перенесення розгляду справи на інші строки та не перешкоджає
розгляду справи по суті, колегія суддів розглянула справу за
наявними в ній документами та матеріалами касаційної скарги.
Рішенням арбітражного суду Херсонської області від 17.05.2001
(суддя Нечитайло О.М.) позов задоволено. Визнано недійсним
рішення ДПІ у м. Херсоні від 26.02.2001 № 38-26-220-04684544 про
застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20.09.2001 (колегія суддів у складі: головуючий - Продаєвич
А.В., судді Жеков В.І., Пироговський В.Т.) рішення арбітражного
суду від 17.05.2001 залишено без змін.
З прийнятою постановою не погоджується ДПІ у м. Херсоні, яка
подала на неї касаційну скаргу. Заявник, не оскаржуючи дії
позивача щодо самої обробки (знезараження) вантажів, вважає, що
Держінспекція порушила податкове законодавство при відображенні
цієї діяльності у бухгалтерській та фінансовій звітності і через
це не сплатила належний податок на прибуток у відповідності до
п.п. 7.11.2-7.11.7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції Закону України від
22.05.97 № 283/97-ВР (надалі - Закон).
ДПІ у м. Херсоні також вважає, що апеляційний суд неправильно
застосував постанову Кабінету Міністрів України від 24.11.93
№ 953 “Про розцінки на інспектування підкарантинних матеріалів,
платних послуг підприємствам, організаціям та громадянам”,
оскільки цим нормативним актом затверджено не лише розцінки за
проведення знезараження, але й зазначено матеріали, які можуть
бути використані при цьому. А тому доходи за отримання послуг,
не передбачених вказаною Постановою, повинні оподатковуватись на
загальних підставах.
Крім того ДПІ у м. Херсоні вважає безпідставним віднесення
окремих витрат позивача до валових та посилається на неправильну
оцінку апеляційним судом відповідних обставин справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, вивчивши
касаційну скаргу, передовсім відзначає, що відповідно до
ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів на іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази. А тому відповідні доводи та посилання ДПІ у
м. Херсоні, зокрема на необхідність взяти до уваги висновок
судово-бухгалтерської експертизи, проведеної у кримінальній
справі, порушеній щодо посадових осіб Держінспекції, та
наявність у матеріалах справи неоцінених апеляційним судом
доказів безпідставності віднесення певних витрат позивача до
валових касаційною інстанцією не приймаються як такі, що
виходять за межі касаційного провадження.
Розглянувши касаційну скаргу по суті, колегія суддів встановила,
що Державною податковою адміністрацією у Херсонській області
проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства
Держінспекцією з карантину рослин при здійсненні фумігаційних
робіт згідно угоди про співробітництво, укладеної з компанією
“Пест Контрол ЛТД” (Ірландія) у 1999 році, про що складено акт
від 16.02.2001р. № 2/26. Перевіркою встановлено порушення
Держінспекцією вимог пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від
22.05.97р. № 283/97-ВР, а саме невключення до оподатковуваного
обліку з податку на прибуток доходу у сумі 663414,57 грн.
(еквівалент 142840,58 дол. США), отриманого від компанії “Пест
Контрол ЛТД” за проведення Держінспекцією фумігації
(знезараження) зернових, тобто платних послуг, які не
передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.93
№ 953 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 02.03.2000 № 441.
На підставі акту перевірки ДШ у м. Херсоні прийняла рішення від
26.02.2001 № 38-26-220-04684544 “Про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування”, згідно з яким Держінспекції донараховано податок
на прибуток у сумі 163410 грн. та застосована фінсанкція у сумі
49023 грн., і правомірність якого оскаржена позивачем у судовому
порядку.
Попередніми судовими інстанціями при розгляді справи підставно
встановлено і підтверджено, що прикордонна інспекція з карантину
рослин є державним органом, діє на підставі Закону України “Про
карантин рослин” ( 3348-12 ) (3348-12)
від 30.06.93 № 3348-ХП, Постанови
Кабінету Міністрів України від 28.10.93 № 892, якою затверджено
статут державної служби з карантину рослин України,
зареєстрована у податковому органі як неприбуткова організація з
внесенням до реєстру. Знезараження підкарантинних об'єктів
здійснювалося на підставі вказаних та інших нормативних актів,
копії яких долучені до справи, фумігаційним законом
Держінспекції, який згідно з п. 1.1 положення про нього,
затвердженого начальником Головної Державної інспекції з
карантину рослин України 09.09.99, є структурним безбалансовим
підрозділом Держінспекції без права юридичної особи.
Відповідно до абз. “а” пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону до
неприбуткових установ і організацій належать органи державної
влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними
установи або організації, що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів. Згідно зі ст. 5 Закону України “Про
карантин рослин” ( 3348-12 ) (3348-12)
державні інспекції з карантину
рослин, у т.ч. прикордонні, є спеціально уповноваженими
державними органами, основними завданнями яких є здійснення
правового режиму (карантин рослин), що передбачає систему
державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції
переробки, сировини, окремих вантажів, тощо від карантинних
об'єктів.
За законодавчо встановленими положеннями позивача віднесено до
державного органу, неприбуткової організації. Від оприбуткування
таких неприбуткових організацій згідно зі пп. 7.11.2 п. 7.11
ст. 7 Закону звільняються зокрема доходи, отримані у вигляді
коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових
організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
Пункт 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 Закону визначає, що під терміном
“державні послуги” слід розуміти будь-які платні послуги,
обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та
які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними
установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів.
ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7
Закону, яким передбачено, що перелік платних послуг, які можуть
надаватися неприбутковими організаціям, що визначені у абзаці
“а” пп. 7.11.1, повинен затверджуватися постановами Кабінету
Міністрів України, та на Постанову Кабінету Міністрів України
від 24.11.93р. № 953 з наступними змінами, розцінила надані
Держінспекцією послуги як такі, що не передбачені переліком,
встановленим вищезазначеною Постановою КМ України, оскільки
позивач здійснив знезараження у трюмах суден фосфідом алюмінію з
оформленням відповідних сертифікатів та з отриманням плати в
іноземній валюті.
Попередні судові інстанції врахували, що згідно з Законом
України “Про карантин рослин” ( 3348-12 ) (3348-12)
проведення
знезараження (фумігації) підкарантинних вантажів є одним із
заходів з карантину рослин, тобто державним контролем за
дотриманням особливого карантинного режиму, який здійснюється
при вирощуванні, заготовці, вивезенні, ввезенні, перевезенні,
зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних
матеріалів та об'єктів. Також враховано, що Положення про
фумігаційний загін прикордонної держінспекції з карантину рослин
визначає знезараження підкарантинних матеріалів, складських
приміщень, транспортних засобів є основним видом виробничої
діяльності загону. Постановою КМ України від 24.11.93р. № 953
“Про розцінки на інспектування підкарантинних матеріалів,
платних послуг підприємствам, організаціям та громадянам”
встановлені та затверджені розцінки на інспектування
підкарантинних матеріалів, платних послуг, у т.ч. знезараження в
трюмах суден бромметилом, знезараження в камерах, контейнерах та
приміщеннях. А тому суди першої та апеляційної інстанцій
підставно дійшли висновку, що така послуга як знезараження
встановлена законодавчо. При цьому використання Держінспекцією
іншого матеріалу при наданні послуг з фумігації (обробці зерна),
ніж той, що зазначено у вказані Постанові КМ України, та валюта
розрахунків не має значення для визначення класифікації послуг.
Відповідно до абз. 2 пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 Закону доходи
неприбуткових організацій, визначених у абз. “а” пп. 7.11.1 і до
яких відноситься позивач, зараховуються до складу кошторисів
(спецрахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і
використовуються виключно на фінансування видатків такого
кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з
їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 21
Закону України “Про карантин рослин” ( 3348-12 ) (3348-12)
фінансування та
матеріально-технічне забезпечення органів державної служби з
карантину рослин здійснюється за рахунок коштів держбюджету, а
також позабюджетних коштів. Отримані позивачем кошти є
спеціальними коштами, порядок обліку і витрачання яких
встановлено Інструкцією про порядок використання і обліку
позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них,
затвердженою наказом Головного управління Держказначейства
України від 11.08.98 № 63, зареєстрованою у Мінюсті України
11.09.98 за № 561/3001, де визначено, що до спеціальних коштів
належать доходи бюджетних установ і організацій, які вони
отримують від надання платних послуг, виконання робіт, іншої
діяльності, одержання яких передбачено відповідними
нормативно-правовими актами, використання цих коштів
здійснюється згідно з кошторисом доходів і видатків.
А тому доходи позивача (як державного органу, неприбуткової
організації) від надання послуг, обов'язковість яких встановлена
законодавчо, згідно з п. 7.11.2 п. 7.11 ст. 7 Закону
звільняються від оподаткування.
Колегія суддів враховує, що апеляційна інстанція, розглянувши
посилання ДШ у м. Херсоні на недослідження судом факту
витрачання спецкоштів установи, зазначила, що акт перевірки не
містить таких відомостей, в ньому не відображені витрати
позивача за 1999р., на підставі чого оцінка цим обставинам не
дана. Як уже зазначалося, дослідження та переоцінка касаційною
інстанцією відповідних документів-доказів, які, на думку ДПІ у
м. Херсоні, є у матеріалах справи, виходять за межі касаційного
провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав
для скасування постанови апеляційного суду у справі № 9/22-0 не
вбачається.. Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.09.2001 у справі арбітражного суду Херсонської області
№ 9/22-О залишити без змін, а касаційну скаргу Державної
податкової інспекції в м. Херсоні - без задоволення.