ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 Справа N 6/300
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.
розглянув касаційну скаргу ВАТ “Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат”
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 08.10.2001 р.
у справі № 6/300
за позовом ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний
комбінат”
до ВАТ “Константинівський металургійний комбінат ім. Фрунзе”
про стягнення 11306322,35 грн.
за участю представника позивача - Сорокіна Л.М.
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 22.11.2000 р.
позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь
позивача 5019122,20 грн. основного боргу, в іншій частині позову
відмовлено.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду Донецької
області Часовського Е.П. від 21.03.2001 р. рішення від
22.11.2000 р. залишено без змін.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
08.10.2001 р. рішення від 22.11.2000 р. та постанову від
21.03.2001 р. скасовано та в позові ВАТ “Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат” відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2001 р.
посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм чинного
законодавства, а рішення від 22.11.2000 р. та постанову від
21.03.2001 р. залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
Між сторонами 25.12.97 р. укладено договір № 418, відповідно до
якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу руду
марганцеву та марганцеву карбонатну, а відповідач
розраховуватись за отриману продукцію. Відповідач отримав
згадану продукцію, що підтверджується актами приймання №№ 1,2
від 01.04.97 p., №№ 3,4 від 23.02.98 p., №№ 6-10 від 29.12.97
p., актами звірки та іншими доказами.
Розділом III вказаного договору передбачено, що розрахунки
здійснюються шляхом передачі продавцю векселів покупця.
Відповідач передав позивачу прості векселі на вартість
поставленої продукції, що підтверджується актами
прийому-передачі від 02.09.97 р. та 29.12.97 р. У матеріалах
справи відсутні відомості про те, що позивач пред'являв векселі
до сплати.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач повністю виконав свої зобов'язання передбачені
договором від 25.12.97 p., а саме розрахувався з позивачем
векселями на суму боргу - 5019122 грн., оскільки ч. 1 ст. 21
Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
передбачено, що вексель - це цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Окрім того, у п. 6 Інструкції Національного банку України “Про
безготівкові розрахунки в господарському обороті” зазначено, що
вексель є також і розрахунковим документом за яким здійснюються
безготівкові розрахунки між суб'єктами господарювання.
Зокрема, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя
відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо
платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо
платежу за векселем.
Таким чином апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо
того, що зобов'язання відповідача за договором від 25.12.97 р.
№ 418 щодо оплати продукції слід вважати припиненими виконанням
проведеним належним чином.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх
відповідність наведеним апеляційним судом нормам чинного
законодавства.
Висновки апеляційного суду відповідають матеріалам справи.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість постанови
апеляційного суду помилкові і не відповідають доданим до справи
доказам.
Отже, постанова апеляційного суду відповідає вимогам
законодавства і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-9,111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
08.10.2001 р. залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
“Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” - без
задоволення.