ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 Справа N 37/185а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. — головуючого, Дроботової Т.Б.,
Ткаченко Н.Г.
за участю представників сторін:
від позивача Кожушко Т.П. - дов. від 27.03.2002
розглянувши у відкрито му судовому засіданні касаційну скаргу -
Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 04— 11.12.01
у справі № 37/1 85а господарського суду Донецької
області
за позовом Приватного підприємства
торговельно-промисловий дім “Консет“
до Костянтинівської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним рішення Костянтинівської
ОДПІ від 23.03.01 № 120/22-13485424-3901
В С Т А Н О В И В:
ПП Торговельно-промисловий дім “Консет” звернулось з позовом про
визнання недійсним рішення Костянтинівської ОДПІ
№ 120/22-13485424-3901 від 23.03.01 про застосування та
стягнення пені за порушення вимог Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в сумі
58878,94 грн.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є акт
перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП
Торгівельно-промисловий дім “Консет” за період з 01.04.99 по
01.01.01, від 15.03.01 № 23-114/24, в якому зазначено про факт
несвоєчасного повернення валютної виручки на митну територію
України у період з 21.02.00 по 05.07.00 при виконанні
експортного контракту № 06/99-03 від 18.03.99, укладеного між
позивачем та контрагентом із Німеччини.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що нарахована рішенням подат
кового органу пеня в сумі 58878,94 грн. підлягає списанню на
підставі п.п. 18.1.3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому у відповідача не було
законних підстав для винесення оспорюваного рішення.
Господарський суд Донецької області рішенням від 19.09.01 (суддя
І.В.Москальова) в задоволенні позовних вимог відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач під час розгляду спору
не оспорив суму нарахованої пені, підстави, період та
правильність її розрахунку; не довів самостійне нарахування і
визначення розміру пені за несвоєчасне надходження валютної
виручки з відображенням такого нарахування в бухгалтерському
обліку підприємства на момент набрання чинності статтею 18
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-3, що розрахунок пені
безпосередньо зроблено в рішенні податкового органу.
За апеляційною скаргою 111-1 “Торговельно-промисловий дім
“Консет” Донецький апеляційний господарський суд (судді Апєєва
І.В. — головуючий, Агапов О.Л., Мясищев A.M.) постановою від
04.11.12.01 рішення скасував, позовні вимоги задовольнив,
посилаючись на п.п. 18.1.3. п. 18.1 статті 18 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким
передбачено, що списанню з платників податків підлягають пеня та
штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у
підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та не сплачені до дня
набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня на штрафні
санкції нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків
під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
У постанові зазначено, що у відповідача були відсутні підстави
для прийняття оспорюваного рішення, оскільки позивачем пеня за
порушення строків розрахунків в галузі зовнішньоекономічної
діяльності за період з 21.02.00 по 05.07.00 була самостійно
нарахована підприємством з відображенням відповідних
бухгалтерських проводок на суму 58878,94 грн. в бухгалтерському
обліку. Вказана пеня в спірних правовідносинах підлягала
списанню відповідно до п.п. 18.1.3 п. 18.1 статті 18 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Костянтинівська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 04—11.12.01, просить її
скасувати як таку, що не відповідає нормам матеріального права,
залишити без змін рішення господарського суду Донецької області
від 19.09.01.
У касаційній скарзі Костянтинівська ОДПІ вказує на те, що пеня
за порушення вимог Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не є податковим
боргом відповідно до пункту 1.3. статті 1 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
і тому не підлягає
списанню згідно з п.п. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 цього Закону.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього у судовому засіданні представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичною оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до підпункту 18.1.3 пункту 18.1 статті 18 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні
санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах
18.1.1 та 18.1.2 цього пункту та не сплачені до дня набрання чин
ності цієї статті /20.02.2001/, у тому числі пеня та штрафні
санкції, нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків
під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
Що стосується донарахувань за актами документальних перевірок,
то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що якщо актом
документальної перевірки не донараховувалась сума основного
платежу, а здійснювалось лише нарахування пені, штрафних та
фінансових санкцій на податковий борг, який виник до 01.01.2001,
включаючи пеню та штрафні санкції, нараховані за порушення
термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовніш
ньоекономічної діяльності, що мали місце до 01.01.2001, то такі
суми пені, штрафних та фінансових санкцій підлягають списанню.
В даному випадку, Донецький апеляційний господарський суд,
оцінивши відповідно до вимог статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
докази у справі,
обгрунтовано дійшов висновку, що позивачем пеня за порушення
строків розрахунків в галузі зовнішньоекономічної діяльності за
період з 21.02.2000 - 05.07.2000 була самостійно ним нарахована
з відображенням відповідних бухгалтерських проводок на суму
58878,9 грн. в бухгалтерському обліку, та у зв'язку з чим у
відповідача були відсутні підстави для прийняття оспорюваного
рішення в силу не встановлення матеріалами перевірки факту
застосування саме відповідачем до позивача пені за порушення
строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері
зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду України
від 04-11.12.2001 у справі господарського суду Донецької області
№ 37/185а залишити без зміни, а касаційну скаргу
Костянтинівської ОДПІ - без задоволення.