ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 Справа N 2/3/1263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Карабаня В.Я.
Суддів Жаботиної Т.В.,
Усенко Є.А.
за участю представників:
Дочірнього підприємства “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель” Козачука Ю.С.
Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Скорпіо лімітед”
Назарчука Л.М., Тарновецького Я.М.
Казенного підприємства “Запорізький Титано-магнієвий комбінат”
не з'явився
Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001 р.
у справі № 2/3/1263
за позовом Дочірнього підприємства “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель”
до Казенного підприємства “Запорізький Титано-магнієвий
комбінат”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма
“Скорпіо лімітед”, Відкритого акціонерного товариства
“Запоріжжяобленерго”
про стягнення 7 193 311, 69 грн.
В С Т А Н О В И В:
06.01.1998 р. між ТзОВ “Фірма “Скорпіо лімітед” (далі Фірма) та
Казенним підприємством “Запорізький Титано-магнієвий комбінат”
(далі Підприємство) укладено Договір № 100, за яким Фірма
зобов'язалась провести погашення заборгованості Підприємства за
спожиту електроенергію, поставлену ВАТ “Запоріжжяобленерго”
протягом.01.-.12.1998 р.
Упродовж 1998 р. Фірма погасила заборгованість підприємства за
спожиту електроенергію на загальну суму 1 685 866, 87 доларів
США., шляхом безбанківського заліку взаємної заборгованості
(Авізо № 4619 від 19.02.1998 p., № 5754 від 29.04.1998 p.).
За договором № 52-У від 08.06.2001 р. Фірма уступила право
вимоги за договором № 100 ДП “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель”, про що повідомила боржника листом від
14.06.2001 p..
25.06.2001 р. ДП “Універсальна компанія “Правекс-Естоппель”
звернулось в арбітражний суд Запорізької області з позовною
заявою до КП “Запорізький Титаномагнієвий комбінат” про
стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання умов
Договору № 100 від 06.01.1998 р. у розмірі 7 193 311, 69 грн.,
посилаючись на те, що наявність заборгованості підтверджується
актами звірки взаєморозрахунків між КП “Запорізький
Титано-магнієвий комбінат” та ТзОВ “Фірма “Скорпіо лімітед”.
Ухвалою від 27.08.2001 р. з метою повного та об'єктивного
з'ясування обставин справи господарський суд Запорізької області
за власною ініціативою залучив до., участі у справі, як
співвідповідачів ТзОВ “Фірма “Скорпіо лімітед” та ВА1
“Запоріжжяобленерго”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2001
р. (суддя Ільєнок Т.В.) позов задоволене, з відповідача КП
“Запорізький Титано-магнієвий комбінат” на користь позивача
стягнуто 7 061 284, 59 грн. з урахуванням заяви позивача про
зменшення розміру позовних вимог на 132 027, 10 грн. у зв'язку з
допущеною арифметичною помилкою при виконанні звірки по
взаєморозрахунках від 19.01.2001 р., у задоволенні позову за
рахунок ТзОВ “Фірма “Скорпіо лімітед” та ВАТ
“Запоріжжяобленерго” відмовлено.
Рішення мотивовано наявністю доведеного по справі невиконання
відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло на підставі
договорів № 100 від 06.01.1998 р. та 52-У від 08.06.2001р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001 р. (судді Ясир Л.О., Бахмат P.M., Пруднікова
В.В.) вказане рішення зміненою з КП “Запорізький
Титано-магнієвий комбінат” на користь ДП “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель” стягнуто 2 630 000 грн.; в решті позову та у
позові до ТзОВ “Фірма “Скорпіо лімітед” і ВАТ
“Запоріжжяобленерго” відмовлено, в поворот виконання рішення
припинено стягнення з відповідача 4 563 111, 69 грн..
Постанова обґрунтована тим, що згідно пункту 2.3. договору № 100
від 06.01.1998 р. передбачено фіксування валютної суми заліку,
але не передбачено, що розрахунки між сторонами повинні
здійснюватися в національній грошовій валюті за курсом долара
США, встановленим НБУ на день погашення боргу або звернення з
позовом.
В касаційній скарзі ДП “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель” просить скасувати вказану постанову, як
незаконну, залишивши в силі рішенні суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції ст. ст. 41,42, 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, який
підтримав касаційну скаргу, та заперечення представників
відповідачів, перевіривши правильність юридичної оцінки та
повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову, апеляційний суд не поставив під сумнів
наявність заборгованості підприємства перед фірмою, яка уступила
право вимоги позивачу за поставлену електроенергію, проте
позовні вимоги без наведення розрахунків суми задоволено у
розмірі 2 630 000 грн., виходячи з того, що пунктом 2.3.
договору № 100 від 06.01.1998 р. передбачено лише фіксування
валютної суми заліку та не передбачено, що розрахунки між
сторонами повинні здійснюватись у національній грошовій валюті
за курсом долара США, встановленим НБУ на день погашення боргу
або звернення з позовом.
Згідно зі ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання виконуються
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно
до вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із змісту ст.ст. 197 - 199 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
уступка вимоги кредитором іншій особі означає зміну кредитора у
зобов'язанні.
Оскільки до позивача перейшло право вимоги за договором № 100
від 06.01.1998р. на відповідачеві лежить обов'язок розрахуватися
з позивачем, як новим кредитором, в тому числі з дотриманням
порядку передбаченого пунктом 3.1 - 3.3 цього договору.
За умовами вказаних пунктів договору відповідач - Запорізький
титаномагнієвий комбінат зобов'язався щомісячно погашати 50%
вартості спожитої за такий же період електроенергії шляхом
перерахування грошових коштів кредитору. Оскільки між сторонами
договору не було досягнуто в письмовій формі домовленості
стосовно погашення заборгованості за договором шляхом
відвантаження продукції, як того вимагала умова п. 3.2 договору,
господарський суд першої інстанції правильно встановив ту
обставину, що розрахунок за спірним зобов'язанням повинен
здійснюватись у грошовій формі.
Про це свідчить, в тому числі, підписання ТОВ “Фірма “Скорпіо
лімітед” та КП “Запорізький Титано-магнієвий комбінат” актів
звірок взаємних розрахунків від 01.11.1998 p., 01.10.1999 р. та
01.10.2001 p., а також, зафіксована актами сума боргу 7193311,69
грн., визнана КП “Запорізький Титано-магнієвий комбінат” у
відповіді на претензію ТОВ “Фірма “Скорпіо лімітед”.
Відповідно до п. 2.3 договору № 100 при проведенні взаємозаліку
сторони складають акт, де фіксують валютну суму заліку, як
встановлено судом першої інстанції. Сума заборгованості за Авізо
№ 4616 від 19.01.1998 р. та № 5754 від 18.05.1998 р. з
урахуванням часткового погашення, стала відома сторонам лише
після складання Акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.1998 р..
У згаданих актах не передбачались розрахунки в іноземній валюті,
а встановлювалась вартість послуг з подачі електроенергії у
гривнях.
Оскільки акти звірки заборгованості є доказом погодження між
сторонами стану взаємних розрахунків, господарський суд першої
інстанції обґрунтовано вважав безпідставними доводи КП
“Запорізький Титано-магнієвий комбінат” про відсутність
посилання в договорі № 100 від 06.01.1998 р. на можливість
розрахунків на підставі актів звірки, як на перешкоду для
такого.
Погодження в актах звірки розміру заборгованості не суперечить
положенням ч. 2 ст. 154 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, як щодо форми
укладення договору, так і форми погодження його окремих умов,
однією з яких для договору № 100 від 06.01.1998 р. є розмір
грошового зобов'язання боржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно
визнав, що актами не передбачались розрахунки в іноземній
валюті, а встановлювалась вартість послуг з постачання
електроенергії у гривнях у розмірі 7 061 284, 59 грн., що
відповідає вимогам ст. 169 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
За таких умов, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.12.2001 р. підлягає скасуванню, а
рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2001
р. - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Універсальна компанія
“Правекс-Естоппель” на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.12.2001 р. у справі № 2/3/1263
задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001р. скасувати.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2001
р. залишити без змін.