ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 Справа N 2-18/680-2001
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Чорногуза Ф.Ф.,
розглянувши касаційну скаргу Представництва Фонду майна АР Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.11.2001 року
у справі № 2-18/680-2001 господарського суду АР Крим
за позовом прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі
Представництва Фонду майна АР Крим в м. Ялта
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Хладомонтаж”
третя особа Республіканський комітет з торгівлі та захисту прав
споживачів
про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення 60000грн.,
витребування майна
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Хладомонтаж”
до Представництва Фонду майна АР Крим в м. Ялта
про визнання недійсним п. 5.2 договору
за участю представників:
Представництва Фонду майна АРК в м. Ялта – не з”явилися;
ТОВ “Хладомонтаж” - Привалова П. П. за дов. № 01/92 від
26.03.2002р.;
Республіканський комітет з торгівлі та захисту прав споживачів –
не з”явилися;
ГПУ – Кузьменко Ж.М. – прокурор відділу
В С Т А Н О В И Л А :
рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06-
22.08.2001року в позову прокурора м. Ялти
в інтересах Представництва Фонду майна в АР Крим в м. Ялта
відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Пункт 5.2 договору купівлі-
продажу від 22.10.96р., укладений між Представництвом Фонду
майна АРК в м. Ялта (далі Представництво) та Товариством
покупців членів трудового колективу Державного підприємства
“Ялтинський ремонтно-монтажний комбінат “Кримторгсервіс” визнано
недійсним на майбутнє. В іншій частині зустрічного позову
провадження у справі припинено.
Задовольняючи частково зустрічний позов, суд виходив з того, що
відповідно до п. 4 Угоди про сумісну діяльність членів трудового
колективу ДП “Ялтинський ремонтно-монтажний комбінат
“Кримторгтехніка”, яке зареєстровано Представництвом 14.02.96р.,
до Вищого органу правління товариства покупців віднесено
загальні збори, до компетенції яких визначено затвердження
питань приватизації, в тому числу і відповідних договорів.
Незважаючи на вказані обставини, колишній голова товариства
покупців Панічев А.Ю. без погодження з членами товариства
покупців в односторонньому порядку необгрунтовано завищив обсяг
інвестицій, в зв’язку з чим відповідний пункт 5.2 вказаного
договору купівлі-продажу об’єкту приватизації було визнано судом
недійсним на майбутнє. В іншій частині зустрічного позову
провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з даним рішенням, заступник прокурора м. Ялти
звернувся з апеляційним поданням, а Представництво Фонду майна в
АР Крим м. Ялти з апеляційною скаргою, в яких просили рішення
суду скасувати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.11.2001р. апеляційну скаргу Представництва задоволено
частково, рішення господарського суду АР Крим змінено,
резолютивну частину рішення суду викладено в іншій редакції,
згідно якої в позові прокурора про розірвання договору купівлі-
продажу, стягнення штрафу в сумі 60000грн. та витребування майна
з чужого незаконного володіння відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним п.
5.2 договору купівлі-продажу від 22.10.96р. відмовлено, а в
іншій частині зустрічного позову провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.11.2001р. у даній справі,
Представництво звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою та просить скасувати зазначену постанову в
частині відмови позивачу в розірванні договору купівлі-продажу
та стягненні штрафу, а також просить задовольнити позовні вимоги
прокурора.
Представництво вважає, що оспорюваний в частині судовий акт є
необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки
висновок апеляційної інстанції не відповідає фактичним
обставинам, а саме не враховані акти поточних перевірок
виконання умов договору купівлі-продажу цілісного майнового
комплексу від 07.02.2000р. та від 18.10.2001р., що призвело до
порушення судовою колегією норм матеріального та процесуального
права.
Відповідач – ТОВ “Хладомонтаж” у відзиві на касаційну скаргу
вважає вимоги касаційної скарги безпідставними, оскільки
позивачем було проведено тільки одну поточну перевірку, про що
складено один акт від 10.02.99р., підписаний представниками
покупця та продавця, більше ніяких актів не складалось.
Також посилається на те, що касаційною інстанцією згідно вимог
ст. 111 7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не приймаються та не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції, а саме збільшення позивачем суми штрафу з
60000грн. до 71600грн., що є додатковою вимогою.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту,
знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Судами обох інстанцій встановлено, що Товариство покупців членів
трудового колективу державного підприємства “Ялтинський ремонтно-
монтажний комбінат” Криморгтехніка”, правонаступником якого є
ТОВ “Хладомонтаж” м. Ялти з однієї сторони та Представництво
Фонду майна АР Крим в м. Ялта з іншої сторони під час
приватизації державного майна уклали 22.10.1996р. договір
купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. Об’єкт було
приватизовано з врахуванням умов комерційного конкурсу, на
виконання яких пунктом 5.2-5.5 зазначеного договору купівлі-
продажу було передбачено інвестиційні зобов’язання.
Вважаючи, що ТОВ “Хладомонтаж” без поважних причин не виконало
інвестиційних зобов’язань, передбачених пунктами 5.2 та 5.3
договору купівлі-продажу, прокурор м. Ялта звернувся в суд в
інтересах Представництва з позовом про розірвання договору
купівлі-продажу від 22.10.96р., стягнення штрафу в сумі
60000грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В позові зазначено, що товариством не виконані слідуючи
інвестиційні зобов’язання:
- виготовлення торгівельного холодильного устаткування до
01.04.99р.;
- організація ділянки по перемотуванню електродвигунів до
01.06.97р.;
- капітальний ремонт приміщень та споруд до 01.09.98р. в тому
числі:
капремонт даху основного корпусу до 01.05.97р.;
заміна віконних рам основного корпусу до 01.02.98р.;
декоративне оздоблення стін основного корпусу до 01.09.98р.;
ремонт покрівлі на підсобних приміщеннях та навісах до
01.09.98р.;
декоративне оздоблення внутрішніх приміщень загального
користування в основному корпусі до 01.12.99р.
Крім того, відповідачем не виконано зобов’язання по благоустрою
та озелененню прилеглої території до 01.09.98р.
Позов було заявлено 07.05.99р. Позовні вимоги ґрунтуються на
підставі акту від 10.02.99р. поточної перевірки умов виконання
оспорюваного договору купівлі-продажу цілісного майнового
комплексу.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов
висновку, що з моменту складення акту поточної перевірки від
10.02.99р. та заявлення позову (07.05.99р.) і на час прийняття
рішення першою інстанцією послідуючі перевірки дотримання умов
договору та причин їх невиконання позивачем не проводились, не
зважаючи на те, що провадження у даній справі зупинялось в
зв”язку з розслідуванням кримінальної справи, порушеної щодо
колишнього керівника приватизованого підприємства. Зокрема,
апеляційна інстанція зазначає, що позивач не надав суду доказів
про те, які конкретно зобов’язання не виконані на день вирішення
спору і чи є в цьому вина відповідача, оскільки згідно вимог ст.
209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка не виконала зобов’язання
або виконала його неналежним чином, несе майнову
відповідальність лише при наявності вини.
При цьому апеляційним судом правомірно враховано, що
відповідачем надані докази, що підтверджують виконання ряду
інвестиційних зобов’язань, в тому числі тих, що стали підставою
для заявлення позову, а також взято до уваги, що колишній
керівник підприємства притягнутий до кримінальної
відповідальності за зловживання владою та службовим становищем,
що злочин вчинено посадовою особою із корисливих спонукань
всупереч інтересам підприємства, що потягло за собою тяжкі
наслідки для товариства.
Доводи Представництва про те, що судом апеляційної інстанції не
враховано акти поточних перевірок від 07.02.2000р. та від
18.10.2001р. колегією суддів не можуть братись до уваги,
оскільки відповідно до наказу ФДМУ № 885 від 15.08.97р.,
зареєстрованого в Мінюсті України від 12.09.97р. за № 349/2198
( z0394-97 ) (z0394-97)
затверджено типовий акт перевірки, згідно якого
наявність підпису з боку покупця є обов’язковим.
Як свідчать матеріали справи, такі підписи у наданих
Представництвом вказаних актах відсутні, що протирічить вимогам
зазначеного наказу ФДМУ.
За таких обставин, апеляційна інстанція правомірно дійшла
висновку, що суд обґрунтовано відмовив у позові про розірвання
договору купівлі-продажу, стягнення штрафу в сумі 60000грн. та
витребування майна з чужого незаконного володіння.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції про скасування рішення суду в частині
визнання недійсним п. 5.2 договору купівлі-продажу, зважаючи на
відсутність доказів, які б підтверджували, що представник
позивача при участі у конкурсі та укладенні оспорюваного
договору був введений в оману.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
від 02.11.2001р. залишити без змін, а касаційну скаргу
Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим – без
задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Чорногуз Ф.Ф.