ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2002 Справа N 17-3-1З/О1–6476
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Іллічівському районі м. Одеси (надалі -
ДШ у Іллічівськом районі)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 21.11.2001
у справі № 17-3-13/01-6476
господарського суду Одеської област?
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
до “Стіракс“ (надалі - Товариство)
ДШ у Іллічівському районі м. Одеси,
Управління Держказначейства в Одеській
області
Про відшкодування ПДВ в сумі 4991,61 грн.
В засіданні взяли участь представники
- позивача : Машковська І.А. - директор,
Машковський В.І. (за дор. № С-17 від 21.03.2002);
- відповідачів: не з'явилися.
Ухвалою Вищого господарського суду від 21.03.2002 розгляд справи
було відкладено з 21.03.2002 до 28.03.2002 у зв'язку з
нез'явленням представників сторін та необхідністю надати ДПІ у
Іллічівськом районі часу для уточнення своїх вимог з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції.
За згодою сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст.
111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні 28.03.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2001
(суддя Панченко О.Л.) позов задоволене. Зобов'язано ДПІ в
Іллічівськом районі надати висновок до Управління Державного
казначейства в Одеській області на повернення з Державного
бюджету України на користь Товариства бюджетної заборгованості
по податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 4864 грн.
та процентів у сумі 187,58 грн., нарахованих на суму бюджетної
заборгованості, шляхом перерахування на рахунок Товариства в
установі банку. Також зобов'язано Управління Державного
казначейства в Одеській області повернути Товариству з
Державного бюджету України зазначені кошти.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
21.11.2001 (колегія суддів у складі: головуючий - Величко Т.А.,
судді Бєляновський В.В., Жукова А.М.) рішення господарського
суду від 19.09.2001 залишено без змін.
З прийнятою постановою не погоджується ДПІ у Іллічівськом
районі, котра оскаржила її в касаційному порядку. Скаржник
посилається на ті обставини, що згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.
7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ є дані
тільки податкової декларації за звітний період. Товариство
відповідно до чинних нормативних актів подає декларацію з ПДВ у
скороченій формі, яка на підставі Порядку заповнення та надання
податкової декларації по податку на додану вартість,
затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 з
наступними змінами і доповненнями та зареєстрованого в Мінюсті
України 09.07.97 за № 250/2054 (надалі - Порядок), зокрема не
містить рядку для відмітки платника податку про порядок
проведення відшкодування. А тому подання декларації з ПДВ за
скороченою формою не змінює розмір податкових зобов'язань
платника податку.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу повністю заперечує
доводи ДПІ у Іллічівськом районі, вважаючи постанову
апеляційного суду прийнятою з правильним застосуванням норм
чинного податкового законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення
представників позивача, встановила, що на підставі податкової
декларації з ПДВ за ІП-й квартал 2000 року, наданої до ДІЛ у
Іллічівськом районі 20.10.2000, у Товариства виникла сума ПДВ в
розмірі 4864 грн., яка підлягає відшкодуванню із Державного
бюджету України. Згодом позивач надав до ДІЙ заяву від
24.04.2001 про відшкодування з бюджету ПДВ за означеною
податковою декларацією шляхом перерахування відповідної суми на
його рахунок.
Колегія суддів передовсім бере до уваги, що відповідно до пп.
7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами і
доповненнями) у разі, коли за розрахунками звітного періоду
сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного за
звітним періодом. Підставою для отримання відшкодування є дані
податкової накладної за звітній період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок наступних платежів з цього
податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку
протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною
заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Вказані вимоги податкового законодавства повністю враховані
попередніми судовими інстанціями.
При цьому також береться до уваги, що двома судовими інстанціями
в результаті вивчення обставин справи та відповідних доказів
підтверджено правомірність підстав для відшкодування позивачу
ПДВ і процентів, а ДПІ у Іллічівському районі не оспорює вказану
в декларації суму ПДВ.
Щодо посилань ДШ у Іллічівськом районі на те, то за скороченою
формою податкової декларації відшкодування ПДВ шляхом
перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника не
можливе, то колегія суддів зазначає, що відповідач в
обґрунтування своїх доводів посилається на вказаний Порядок,
котрий, як правильно зазначив апеляційний суд, передбачає лише
порядок заповнення та надання податкових декларації з ПДВ, але
аж ніяк не визначає підстав для повернення ПДВ чи відмови у
цьому.
Сам же порядок відшкодування сум ПДВ регулюється Законом, на
підставі якого і здійснюється означене відшкодування, та
Порядком відшкодування ПДВ, затвердженим спільним наказом ДПА та
Держказначейства України від 02.07.97 № 209/72, зареєстрованим
в Мінюсті України 18.07.97 за № 263/2067. При цьому колегія
суддів відзначає, що необхідність вказування у декларації з ПДВ
про бажання платника податку отримати відшкодування шляхом
перерахування відповідної суми з бюджетного рахунку на
банківський рахунок платника визначена вказаним Порядком лише в
редакції, затвердженій спільним наказом ДПА та Держказначейства
України від 21.05.2001 № 200/86, зареєстрованим в Мінюсті
України 08.06.2001 за № 489/5680. Також слід визначити, що
Законом України від 21.12.2000р. № 2181-III “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
(частина 2 пп. 4.4.2
п. 4 ст. 4) визначено, що форми обов'язкової податкової
звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки),
визначені центральним податковим органом, повинні відповідати
нормам чи змісту відповідного податку, збору (обов'язкового
платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за
іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності,
визначена центральним податковим органом, збільшує або зменшує
його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого
податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за
іншою формою подається разом із поясненням мотивів його
складання.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що жодний з
вказаних нормативних актів не позбавляє платника ПДВ права на
відшкодування цього податку в залежності від форми заповненої
податкової декларації.
Таким чином, судом правомірно зроблено висновок про те, що
від'ємне значення скороченої податкової декларації з ПДВ є
підставою для відшкодування відповідної суми ПДВ і сплати
процентів за прострочення такого відшкодування.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
постанова Одеського апеляційного господарського суду відповідає
встановленим попередніми судовими інстанціями обставинам та
чинному законодавству, а тому підстав для її скасування не
вбачається. При цьому також береться до уваги, що господарський
суд першої інстанції, зобов'язавши Управління Державного
казначейства в Одеській області повернути Товариству з
Державного бюджету України зазначену суму ПДВ, фактично вирішив
питання про відшкодування платникові вказаного податку на
підставі абз. 5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а зобов'язання судом
ДШ у Іллічівському районі надати Управлінню Державного
казначейства в Одеській області відповідний висновок є
зобов'язанням винити на виконання рішення суду певні дії,
передбачені процедурою відшкодування ПДВ, визначеною п. 4.2
Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого спільним наказом ДПА та
Держказначейства України від 02.07.97 № 209/72, зареєстрованого
в Мінюсті України 18.07.97 за № 263/2067. Керуючись ст. ст.
111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.11.2001 у справі господарського суду Одеської області №
17-3-13/01-6476 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Одеси - без
задоволення.