ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                             УХВАЛА

28.03.2002                                         Справа

N 2-7/125

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                 Божок В.С.

суддів:             Хандуріна М.І.

Черкащанка М.М.

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Оболонь“

на рішення                   від 16.01.2002 р.

господарського суду Автономної Республіки Крим

у справі                     № 2-7/123-02

за позовом            ЗАТ “Оболонь“

до             Республіканського комітету з захисту прав

споживачів Автономної Республіки Крим

про   скасування постанови та стягнення збитків,

                       В С Т А Н О В И В:

Подана  касаційна  скарга  не відповідає  вимогам  розділу  XII1

Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          з

таких підстав.

Згідно  з  положеннями частини 2 статті 111-5  та  частин  1,  2

статті  111-7  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна  інстанція  на

підставі  вже  встановлених фактичних обставин справи  перевіряє

судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки

обставин  справи  та  повноти  їх  встановлення  у  рішенні  або

постанові  господарського суду. Касаційна  інстанція  не  вправі

встановлювати  або  вважати доведеними  обставини,  що  не  були

встановлені  у  рішенні  або постанові  господарського  суду  чи

відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи

іншого  доказу,  про  перевагу  одних  доказів  над  іншими  або

додатково перевіряти докази.

Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від

16.01.2002 р. ЗАТ “Оболонь” відмовлено у задоволенні позову  про

визнання   недійсною  постанови  Республіканського  комітету   з

захисту   прав   споживачів  автономної  республіки   Крим   від

04.09.2001  р.  про  накладення стягнень,  передбачених  ст.  23

Закону  України  “Про  захист  прав  споживачів”,  а  також  про

стягнення   збитків,  понесених  внаслідок  заборони  реалізації

продукції в розмірі 4340,16 грн.

В  касаційній скарзі ЗАТ “Оболонь” посилається на те, що рішення

господарського Автономної республіки Крим винесено з  порушенням

норм чинного законодавства.

Зважаючи на те, що зміст касаційної скарги зводиться до  аналізу

наявних  у  справі  доказів,  наголошується  на  невідповідність

висновків   суду   обставинам  справи,  спростовуються   докази,

встановлені судом першої інстанції, дається інша оцінка  доказам

та пропонується надати перевагу одним доказам над іншими, скарга

не  дає  підстав для перегляду рішення господарського Автономної

Республіки  Крим в касаційному порядку і підлягає поверненню  на

підставі   пункту  6  частини  1  статті  111-3   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Керуючись  статтями  86, 111, пунктом  6  частини  1  ст.  111-3

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                         У Х В А Л И В:

Касаційну  скаргу  ЗАТ “Оболонь” на рішення господарського  суду

Автономної   Республіки  Крим  від  16.01.2002   р.   у   справі

№ 2-7/123-02 повернути скаржнику.

Повернути ЗАТ “Оболонь” з державного бюджету України 43,00 грн.,

державного мита, сплаченого за платіжним дорученням №  1904  від

31.01.2002 р. у зв'язку з поверненням касаційної скарги.