ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2002 Справа N 17-6-1-22/5363/86
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П.
за участю представників сторін:
позивача – Ратуш О.В. – юрисконсульта,
відповідача – Трофимчука І.О. - юрисконсульта
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Агропромисловий торгівельний дім “СГ”, м.
Одеса (далі – торгівельний дім “СГ”)
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
26.10.2001
зі справи № 17-6-1-22/5363/86
за позовом відкритого акціонерного товариства “Іванівське
ремонтно-транспортне підприємство”, смт Петрівка Іванівського
району Одеської області (далі – ВАТ “Іванівське ремонтно-
транспортне підприємство”)
до торгівельного дому “СГ”
про стягнення 38 354, 51 грн.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 12.04.2001
(суддя Жукова А.М.), залишеним без зміни постановою заступника
голови суду Мацюри П. Ф. від 27.06.2001, позовні вимоги ВАТ
“Іванівське ремонтно-транспортне підприємство” до торгівельного
дому “СГ” задоволено частково: стягнуто 25 448, 35 грн.
основного боргу, 254, 48 грн. державного мита, 69 грн.
арбітражних витрат з відстрочкою виконання рішення до
12.09.2001.
Не погоджуючись з названими судовими актами, торгівельний дім
“СГ” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, у якій просив відновити пропущений строк
для подання цієї скарги та скасувати рішення і постанову суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
26.10.2001 у складі колегії суддів: Таценко Н.Б. – головуючого,
суддів Сидоренко М.В. і Разюк Г.П. торгівельному дому “СГ”
відмовлено у відновленні згаданого процесуального строку у
зв’язку з відсутністю поважних причин його пропуску.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
торгівельний дім “СГ” просить скасувати судові акти зі справи та
відмовити у задоволенні позовних вимог у частині оплати послуг з
автоперевезень, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної
давності. Водночас стверджується, що судом безпідставно
відмовлено у відновленні строку для подання апеляційної скарги
за наявності поважної причини пропуску цього строку. Такою
причиною, на його думку, є внесення відповідних змін до
Арбітражного процесуального кодексу України та його
необізнаність стосовно поширення вимог статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою передбачено
десятиденний строк для оскарження рішень місцевих господарський
судів, на оскарження постанов наглядової інстанції, які набрали
законної сили.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і
процесуального права та заслухавши пояснення представників
сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам закону з огляду на
таке.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
21.06.2001 “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” учасникам судового процесу надано право
оскаржити постанову голови арбітражного суду, яку не оскаржено у
порядку нагляду, до господарського суду апеляційної інстанції у
порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом для
оскаржень рішень господарського суду, прийнятих у першій
інстанції.
Апеляційна скарга відповідно до вимог статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
подається протягом
десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише
вступну та резолютивну частини рішення – з дня підписання
рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Закон України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001 було опубліковано в газеті
“Голос України” 05.07.2001, а отже саме з цією датою
пов’язується набрання чинності названим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки
рішення в порядку нагляду заступником голови арбітражного суду
Одеської області прийнято постанову від 27.06.2001.
З огляду на викладене у торгівельного дому “СГ” не було
можливості врахувати відповідні зміни до законодавства і
звернутися з апеляційною скаргою в межах десятиденного строку,
передбаченого статтею 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин строк на подання апеляційної скарги повинен
бути відновлений відповідно до частини першої статті 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 53, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу торгівельного дому “СГ” на ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 26.10.2001 зі справи № 17-6-
1-22/5363/86 задовольнити та зазначену ухвалу скасувати.
Апеляційну скаргу торгівельного дому “СГ” від 09.08.2001 на
рішення від 12.04.2001 і постанову від 27.06.2001 арбітражного
суду Одеської області зі справи № 17-6-1-22/5363/86 разом зі
згаданою справою направити до Одеського апеляційного
господарського суду для розгляду по суті.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко