ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
?МЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2002 Справа N 17-2-2/01-7239
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Чорногуз Ф.Ф. - головуючого, Невдашенко Л.П. , Поляков Б.М.,
розглянувши матеріали підприємства з Іноземними Інвестиціями
касаційної скарги “СЄРНА”, м. Київ
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 05.02.2002 № 17-2-2/01-7239
у справі господарського суду Одеської області
№ 17-2-2/01-7239
за позовом підприємства з Іноземними Інвестиціями
“СЄРНА”, м. Київ
до сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Хлібороб”, с. Чорне,
Одеської обл
Про стягнення 206 824 кг насіння соняшника вартістю 268 871
грн. 20 коп. , пені у сумі 187 134 грн. 35 коп
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
таких підстав.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111-3 згаданого Кодексу
касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається
судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Пунктом 4 частини 1 та частини 2 статті 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що
касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу,
із зазначенням суті порушення або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права; не допускається
посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.
У касаційній скарзі підприємство з іноземними інвестиціями
“СЄРНА”, м. Київ зазначило, що апеляційний господарський суд
обґрунтував свою постанову тим, що до бартерного договору,
укладеного між сторонами справи внесено зміни додатком від
29.06.1998, яким сторонами встановлено початок перебігу строку
позовної давності та узгоджено борг у грошовій формі, за цінами,
діючими на момент внесення доповнень, тому немає підстав для
задоволення позову в натуральній формі, Але суд не врахував той
факт, що додатком від 29.06.1998 до бартерного договору № В/97
20-11 від 12.06.1997 внесено зміни тільки в пункт 8 договору -
“Штрафні санкції” та вказано суму пені, нарахованої відповідно
до законодавства України на суму заборгованості, від якої ці
санкції нараховувалися. З викладеного видно, що сторона не
згодна з встановленими судом фактами.
Однак, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційній інстанції
не надано право встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені у рішенні або постанові господарського
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
додатково перевіряти докази. Повторне подання касаційної скарги
можливе лише після усунення обставин, вказаних у мотивувальній
частині даної ухвали.
Керуючись статтями 47, 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті
111-3, статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями “СЄРНА”,
м. Київ на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 05.02.2002 № 17-2-2/01-7239 у справі господарського суду
Одеської області № 17-2-2/01-7239 повернути скаржнику.
Повернути підприємству з іноземними інвестиціями “СЄРНА”,
м. Київ з державного бюджету України 850 грн. державного мита,
сплаченого за квитанцією № 20078186 від 21.02.2002 у зв'язку з
поверненням касаційної скарги.