ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2002 Справа N 3/410
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Плахотнюк С.О.
суддів Грека Б.М., Панченко Н.П. ,
розглянувши
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Укртурінвест”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2001 р. № 3/410
у справі № 3/410
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний
банк України”
до Відкритого акціонерного товариства “Укртурінвест”
про стягнення заподіяних збитків в розмірі 1372938,48 грн.;
визнання недійсним п. 5.4 договору про спільну дольову участь у
будівництві б/н від 19.05.1995 р.;
спонукання надати комплект проектно-кошторисної документації та
договірних цін на будівництво
Касаційну скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні за
участю представників:
Позивача: Забара І.М. – юрист, Драпій В.А. – нач. відділу,
Василенко О.О. – нач. сектору, Коваль В.В. – юрист;
Відповідача: Бєляєв Л.Д. – заст. Голови, Литвин В.В. – юрист,
Ринковий В.І. – адвокат.
ВСТАНОВИЛА:
06.06.2001 року відкрите акціонерне товариство “Державний
ощадний банк України” звернувся до арбітражного суду м. Києва з
позовною заявою до відкритого акціонерного товариства
“Українське інвестиційно-виробниче підприємство “Укртурінвест”
про стягнення збитків в розмірі 1372938,48 грн., визнання
недійсним п. 5.4 договору від 19.05.95 р. та спонукання надати
комплект проектно-кошторисної документації і договірної ціни для
узгодження.
17.07.2001 р. ВАТ “Державний ощадний банк України” заявою на
підставі ст. . 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
збільшив розмір
позовних вимог до 2745001, 48 грн.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 25.07.2001р. у справі №
3/410 з відкритого акціонерного товариства “Укртурінвест”
стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства
“Державний ощадний банк України” збитки в сумі 2745001,48 грн.
Крім того, відповідача було зобов’язано передати позивачу
комплект проектно-кошторисної, виконавчої документації та
договірних цін на будівництво офісної будівлі за адресою м.
Київ, вул.Госпітальна, 12.
В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним п. 5.4
договору про спільну дольову участь у будівництві б/н від
19.05.1995 р. було відмовлено.
Постановою від 16.10.2001 р. № 3/410 Київського апеляційного
господарського суду рішення Господарського суду м. Києва від
25.07.2001 р. залишено без змін.
ВАТ “Укртурінвест”, не погодившись з прийнятим рішенням
арбітражного суду та постановою Київського апеляційного
господарського суду 07.12.2001 р. звернулося з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить
скасувати постанову і рішення арбітражного суду м. Києва,
відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що
судом першої та апеляційної інстанції було неправильно
застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач зазначає, що суд зробивши висновок про те,
що укладений між ВАТ “Укртурінвест”, ВАТ “Державний ощадний банк
України” та виробничо-торгівельним підприємством “Амбуд” (далі
ВТП “Амбуд”) багатосторонній контракт № 1/95 (підрядник польська
фірма) є договором підряду і що він, за домовленістю сторін, є
невідємною частиною договору про сумісне дольове будівництво
офісного будинку в м. Києві по вул. Госпітальній, 12, не надав
належної юридичної оцінки тому, що ВТП “Амбуд” взяло на себе
зобовязання з будівництва будинку та відповідальність за якість
виконаних робіт, позовні вимоги задовольнив за рахунок ВАТ
“Укртурінвест”. Крім того, відповідач вважає, що висновок про
те, що відповідач виконує окремі функції генерального підрядчика
(додаткова угода від 31.07.96 р.) не відповідає юридичній
природі укладеного договору про сумісну діяльність та контракту
з ВТП “Амбуд”. Контрактом № 1/95 підприємство “Амбуд” визначено
як підрядчик, а ВАТ “Державний ощадний банк України” та ВАТ
“Укртурінвест” є ніким іншим як замовниками.
26.03.2002 року перед початком судового засідання ВАТ
“Укртурінвест” надав зміни до касаційної скарги, в яких просив
скасувати прийняті у справі рішення суду області від 25.07.2001
р. та постанову апеляційного господарського суду від 16.10.2001
року і направити справу на новий розгляд.
Позивач не заперечував проти залучення змін до касаційної скарги
до матеріалів справи.
В заяві про зміну касаційної скарги ВАТ “Укртурінвест” звертає
увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не
досліджено необхідність укладення позивачем ряду договорів, що
безпосередньо впливає на розмір збитків. Зокрема, судом не було
зясовано необхідність укладення договору з НДІ вяжучих речовин №
10/10 від 01.02.2001 р. на визначення фізико-механічних
показників мінерало-ватного утеплювача та договору з ВАТ “Київ
ЗНДІЕП” № 6274 від 02.02.2001 р. на виконання робіт по
здійсненню авторського нагляду по забезпеченню експлуатаційної
надійності будівлі в той час, коли був укладений договір на
здійснення архітектурно-будівельного нагляду за якістю
виконуваних будівельно-монтажних робіт № 1 від 20.02.2001 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на
підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судом норм матеріального та процесуального права
при прийнятті оскаржуваних рішень, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і
апеляційної інстанцій, державний спеціалізований комерційний
банк (в даний час ВАТ “Державний ощадний банк України”) та
Українське інвестиційно-виробниче підприємство “Укртурінвест” (в
даний час ВАТ “Укртурінвест”) 19.01.95 р. уклали договір про
спільну дольову участь у будівництві офісного приміщення в м.
Києві по вул. Госпітальній, 12.
Відповідно до умов договору ВАТ “Укртурінвест” виступило
замовником, а ВАТ “Держощадбанк України” – дольщиком.
Зобовязання сторін чітко визначено у п. п. 3.1 та 3.2: дольника
– своєчасно проводити фінансування будівництва і оплату
виконаних робіт; замовника – крім забезпечення будівництва
офісного приміщення здійснення технічного нагляду за виконанням
будівельно-монтажних робіт та контролювання проведення
розрахунків.
У процесі будівництва офісного приміщення сторонами до договору
вносилася зміни та доповнення. Зокрема, п. 3.7 додаткової угоди
від 31.07.96 р. на ВАТ “Укртурінвест” покладені обов’язки
генерального підрядчика.
17.02.95 р. укладається багатосторонній контракт № 1/95 на
будівництво офісного приміщення між ВАТ “Укртурінвест” –
замовник, Державним ощадним банком – дольник та ВТП “Амбуд” –
підрядник (за пропозицією відповідача). Вказаний контракт є
невідємною частиною договору про сумісну дольову участь у
будівництві, про що свідчить додаткова угода від 28.02.95 р.
Підприємство ВТП “Амбуд” було зобовязано виконувати своїми
силами усі роботи, які є предметом цього контракту.
Суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Договір
від 19.01.1995 р. є договором про сумісну діяльність і сторони,
відповідно до ст.ст. 430-433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, дотримались
усіх суттєвих умов при його укладенні. Покладення на ВАТ
“Укртурінвест”, в силу п. 3.7 додаткової угоди від 31.07.96 р.,
окремих функцій генпідрядника, тільки посилило його
відповідальність за будівництво, оскільки враховані положення
ст.ст. 353, 354 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими
визначено порядок покладення на особу функцій та обов’язків
генерального підрядчика. Пункт 1.4 чітко визначив форми участі
сторін в досягненні цілей, передбачених в п. 1.1, як
фінансування закінчення незавершеного будівництва (ВАТ
“Державний ощадний банк України”) та здійснення функцій
замовника (ВАТ “Укртурінвест”). Зобовязання замовника
контролювати якість будівництва передбачені п. п. 8.3, 8.4
контракту 1/95.
Згідно з п. 2 додаткової угоди від 12.09.96 р. до контракту
конструктивні роботи виконуються по проектній документації,
узгодженої сторонами контракту.
Враховуючи викладене, судом правильно не взято до уваги
твердження відповідача про те, що позивач виступає таким же
замовником.
Як встановлено судом, зобовязання по договору про сумісну
дольову участь в будівництві, контракту № 1/95 виконані в
повному обсязі тільки дольщиком – позивачем у справі. Проплачені
виконані роботи в сумі 26.684.427 грн., у тому числі 23144592,
03 грн., яка перерахована ВАТ “Укртурінвест”.
Що стосується виконання зобовязань з боку відповідача, то вони
виконані неналежним чином.
Після прийоми закінченого будівництва в експлуатацію 29.09.2999
року стали виявлятися недоліки та дефекти, що викликало
необхідність проведення наради представників ВАТ “Державний
ощадний банк” і ВАТ “Укртурінвест”. З протоколу спільної наради
від 16.02.2000 року вбачається, що прийнято рішення визначити
підрядчика для усунення недоліків покрівлі і фінансувати
виконання цих робіт за рахунок гарантійної суми, повідомивши про
це ПТП “Амбуд” (підрядчика). Запропоновано відповідачу подовжити
гарантійні зобовязання на один рік.
В актах обстеження стану будівлі Ощадбанку по вул. Госпітальній,
12 в період гарантійної експлуатації від 12.04.2000 р.,
22.05.2000 р. зафіксовані значні недоліки та дефекти у будівлі,
зокрема, затікання покрівлі, тріщини в стінах, розриви в
монтажному залізобетонному поясі, відсутність перевязки несучих
цегляних стін тощо. Але, представник ВАТ “Укртурінвест” від
підпису актів відмовився.
На технічній нараді з питання щодо недоліків при виконанні
будівельних робіт на приміщенні Ощадбанку по вул. Госпітальній,
12 від 16.08.2000 року, проведеної за участю представників
Держбуду України, Управління архбудконтролю м. Києва, замовника
ВАТ “Укртурінвест”, проектувальника АТ “Київ ЗНДІЕП”, Ощадбанку
України (дольщика) підтверджено факт значних недоліків та
дефектів у будівлі Ощадбанку і передбачено ряд заходів щодо їх
усунення (протокол представниками відповідача підписано).
Перелічені недоліки та дефекти в будівництві офісної будівлі
Ощадбанку підтверджені висновком експертизи, яка проводилась за
завданням Держбуду України на підставі угоди між ДНІІЕК Держбуду
України і ВАТ “Державний ощадний банк” від 19.09.2000 року №
686. В акті експертизи зазначено, що будівництво будівлі
Ощадбанку за контрактом № 1/95 здійснювала Польська фірма
“Амбуд”- підрядник, функції генерального підрядчика за
додатковою угодою покладені також на відповідача. Ліцензії на
право виробництва виконаних робіт по будівництву спірної будівлі
Польська фірма не надала.
Клопотання ВАТ “Укртурінвест” про залучення до участі у справі в
якості відповідача ВРП “Амбуд” правомірно відхилено, оскільки
ВАТ “Амбуд”, як зясувалося, не має на Україні філії, свого
представництва, іншого підрозділу, не має нерухомого майна, щодо
якого виник спір (ст. 124 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Отримавши акт експертизи польська ВТП “Амбуд” відмовилась
прийняти участь в усуненні недоліків в будівництві, оскільки
вважає, що вони встановлені після закінчення гарантійного
терміну.
У звязку з ухиленням ВАТ “Укртурінвест” від участі в усуненні
будівельних недоліків і його незапереченням проти залучення
Ощадбанком підрядних організацій, позивачем укладено ряд угод на
виконання ремонтних будівельних робіт. Ці обставини були
досліджені судом першої і апеляційної інстанцій. Перевірено
обґрунтованість і розмір збитків, який підтверджується
відповідними платіжними документами, актами здавання-прийняття
виконаних робіт (рахунки-фактури).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом
обґрунтовано застосовано до ВАТ “Укртурінвест” ст. . 203 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
– відшкодування збитків в разі неналежного
виконання відповідачем зобовязань, передбачених договором про
сумісну дольову участь в будівництві та додатками до нього.
У даному випадку є протиправна бездіяльність відповідача, яка
виражається не тільки в невиконанні ним своїх зобовязань за
договором, а і в невикористанні своїх прав замовника за законом.
Згідно зі ст. . 355 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач як замовник
і генпідрядчик мав широке коло прав, закріплених в Правилах про
договори підряду на капітальному будівництві і в Положенні “Про
підрядні контракти в будівництві”, які ним не використані для
контролю за виконанням будівельно-моетажних робіт відповідно
БНІП.
Не підлягає задоволенню і прохання відповідача, яке викладене в
заяві про зміни до касаційної скарги про направлення справи на
новий розгляд у звязку з тим, що судом не зясовано необхідність
укладення Ощадбанком деяких договорів, оскільки ці питання
досліджувались судом при визначенні розміру збитків.
Керуючись ст.ст. 111-7 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Укртурінвест” залишити без задоволення.
2. Рішення арбітражного суду м. Києва від 25.07.2001 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2001 р. у справі № 3/410. залишити без змін.
Головуючий Плахотнюк С.О.
Суддя Грек Б.М.
Суддя Панченко Н.П.