ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2002 Справа N 17-6-3-7/01-6026
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
-позивача Щипка В.П. прокурор військової
прокуратури Північного регіону
України,
Ілюха А.І., довіреність № 141/1 від
02.01.2002
-відповідача Петрова Л.Я., довіреність від
25.03.2002
розглянув касаційне подання військового прокурора Північного
регіону України
на рішення від 09.10.2001
господарського суду Одеської області
на ухвалу від 29.11.2001
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-6-3-7/01-6026
за позовом військового прокурора Київського
гарнізону в інтересах держави в
особі Військової частини А-0200, м.
Київ
До приватного підприємства “Санаре”,
с. Грибівка Овідіопольського району
Про розірвання договору оренди і стягнення заборгованості в
сумі 901993,00 грн.
В червні 2001 року військовий прокурор Київського гарнізону в
інтересах держави в особі військової частини А – 0200 пред’явив
в суді позов до приватного підприємства “Санаре” про розірвання
договору оренди від 12.01.99, укладеного між військовою частиною
А-0200 та приватним підприємством “Санаре”, звільнення займаного
приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі
418843 грн., амортизаційним відрахуванням в сумі 483120 грн.
Зазначив, що відповідач порушив умови укладеного договору в
частині використання орендованого майна за призначенням та
сплати орендної плати, амортизаційних відрахувань, а тому
подальша співпраця з ним неможлива.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.10.2001
(суддя Коваленко В.М.) в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що в
порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
позивач не довів ті обставини, на які він посилався,
а відповідач довів відсутність своєї вини, що унеможливлює
покладання на нього майнової відповідальності.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
29.11.2001 (судді: Таценко П. Б., Сидоренко М.В., Радюк Г.П. ,
апеляційне подання військового прокурора Північного регіону
України в інтересах військової частини А-0200, який не погодився
з рішенням суду і вніс апеляційне подання, повернуто без
розгляду, посилаючись на те, що воно підписано особою, яка не
мала права його підписувати, оскільки позивачем по даній справі
є військовий прокурор Київського гарнізону, а докази наявності
повноважень на подачу цього апеляційного подання відсутні.
В касаційному поданні тимчасово виконуючий обов’язки військового
прокурора Північного регіону України, поданому в інтересах
держави в особі військової частини А-0200, просить скасувати
рішення господарського суду Одеської області від 09.10.2001,
посилаючись на те, що його висновки не відповідають фактичним
обставинам справи.
Крім того, просить скасувати і ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду від 29.11.2001, посилаючись на те, що
військовий прокурор Північного регіону України є вищестоящим
прокурором по відношенню до прокурора Київського гарнізону. У
розгляді справи брав участь працівник військової прокуратури
Одеського гарнізону, який засвідчував свої повноваження
службовим посвідченням.
Такий порядок представництва у судах за позовами прокурорів
встановлений наказом Генерального прокурора України № 8-98 “Про
діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і
держави у судах”.
У зв’язку з викладеним просив скасувати рішення і ухвалу і
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, прокурора військової прокуратури
Північного регіону України, дослідивши матеріали справи, Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів вважає, що
касаційне подання підлягає частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор може вступити у справу на будь-якій
стадії розгляду справи для представництва інтересів громадян або
держави, подати апеляційне, касаційне подання.
Прокурор Північного регіону України, який подав апеляційне
подання на рішення господарського суду Одеської області від
09.10.2001 є вищестоящим прокурором відносно військового
прокурора Київського гарнізону, а тому у Одеського апеляційного
господарського суду не було підстав повертати без розгляду
апеляційне одання з посиланням на ненадання доказів про
наявність повноважень на подачу апеляційного подання.
Відповідно до ст.ст. 107, 111-13 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор має право подати касаційне
подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало
законної сили, та постанову апеляційного суду, а також на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів.
Військовий прокурор Північного регіону України використав своє
право шляхом подачі апеляційного подання на рішення
господарського суду, звернувшись до апеляційного суду, а не до
Вищого господарського суду України як касаційної інстанції.
Касаційна інстанція перевіряє законність рішень, які не були
предметом розгляду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає
за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого
господарського та постанови апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання військового прокурора Північного регіону
України задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2001
у справі № 17-6-3-7/01-6026 скасувати, справу направити до
апеляційного провадження.
В решті касаційне подання залишити без розгляду.
Головуючий В.Кочерова
С у д д і: В.Рибак
А.Уліцький