ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2002 Справа N 17-2-18/01-8187
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. (головуючий), Панченко Н.П. , Грека Б.М.
розглянувши у відкритому судо ЗАТ “Одеський м“ясокомбінат“
вому засіданні у м. Києві „
касаційну скаргу і додані до
неї матеріали на рішення
господарського суду за позовом в?д 13.12.2001 м?;
Одеської област?
до ДП АТ "Одесам'ясо"
"Одеський м"ясокомб?нат"
ЗАТ "Одеський млясокомб?нат",
ВАТ "Одесам^ясо"
Про розірвання договору
За участю представника ВАТ “Одесамґясо”: Кресюн
О.П. - голова правління ВАТ
“Одесам'ясо”.
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2001 р.
договір купівлі-продажу від 24.03.1999 р. визнано недійсним;
зобов'язано сторони за договором від 24.03.1999 р. повернути все
отримане за вказаною угодою; в позові про розірвання договору
від 24.03.1999 р. відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що
при укладанні спірного договору порушені вимоги ст. ст. 20, ЗО
Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, оскільки згідно з
ст. 225 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право продажу
майна належить власнику, а докази в підтвердження такої згоди в
матеріалах справи відсутні, тобто є підстави для визнання
вказаного договору недійсним згідно з ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
; оскільки договір визнано судом недійсним, в
задоволенні позову щодо його розірвання відмовлено; відповідно
до ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сторони
зобов'язані повернути все отримане за угодою.
В касаційній скарзі ЗАТ “Одеський м’ясокомбінат” просить
скасувати рішення суду в частині визнання договору
купівлі-продажу від 24.03.1999 р. недійсним, в частині
зобов'язання сторін за договором повернути все одержане за
вказаною угодою, а також стягнення з нього судових витрат, в
іншій частині рішення господарського суду просить залишити в
силі.
Скаржник вважає, що суд неправильно застосував норми матеріально
го і процесуального права з наступних причин.
Майно, яке є предметом спірного договору, на момент його
укладення знаходилось у власності ВАТ “Одесам'ясо” і було
продано з його згоди. Згідно з статутом ВАТ “Одесам'ясо” (стаття
УП) голова правління діє без довіреності від імені ВАТ,
представляє ВАТ перед державними органами та підприємствами,
розпоряджається майном та коштами ВАТ, укладає договори. Інші
керівні органи ВАТ “Одесам'ясо” за статутом не мали повноважень
на укладення угод від імені товариства. Статут не містить
будь-яких положень, що обмежують право голови правління на
укладення угод. За таких обставин, на думку скаржника, суд
неправильно не застосував ст. 29 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.ст. 41, 47, 48 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
і помилково застосував до спірних правовідносин
ст.ст. 20, ЗО Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
.
Скаржник також зауважує, що одержане за спірним договором майно
він продав товариству з обмеженою відповідальністю “Мавекс” за
договором купівлі-продажу від 27.02.2001. Ухвалою суду від
04.10.2001 (Справа N 17-2-18/4437/2) ТОВ “Мавекс” визнано
власником майна, проданого за спірним договором. Про цю
обставину було відомо позивачу і судді. Враховуючи зазначені
обставини скаржник вважає, що оскаржуване рішення в частині за
стосування наслідків недійсності угоди - зобов'язання кожної з
сторін повернути другій стороні все одержане за угодою -
прийняте в порушення ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Одеський м'ясокомбінат”, за
слухавши представника відповідача ВАТ “Одесам'ясо”, перевіривши
повноту встановлених господарським судом обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
АТ “Одеський м'ясокомбінат” та ДП АТ “Одесам'ясо” “Одеський
м'ясокомбінат” 24.03.99 уклали договір купівлі-продажу
нерухомого майна, за яким останнє передало у власність (продало)
АТ “Одеський м'ясокомбінат” майновий комплекс передзабійного
утримання свиней, який знаходився у повному господарському
віданні позивача і належав на праві власності ВАТ “Одесам'ясо”.
Цей договір підписаний керівником АТ “Одеський м'ясокомбінат”
Кресюком О.П. , директором ДП АТ “Одесам'ясо” “Одеський
м'ясокомбінат” Зуєвим Ю.А., головою правління ВАТ “Одесам'ясо”
Франчуком В.Я.
Згідно з статутом ВАТ “Одесам'ясо” (ст. ст. 5.2, 7.1.3.) голова
правління діє без довіреності від імені ВАТ, представляє ВАТ
перед державними
органами та підприємствами, розпоряджається майном та коштами
ВАТ, укладає договори.
Господарський суд Одеської області не дав повної правової оцінки
поданим доказам, зокрема, статуту ВАТ “Одесам'ясо” для
встановлення наявності чи відсутності обставин, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору, прийняв
рішення, що стосується прав ТОВ “Мавекс” (власник майна, що було
продано за спірним договором від 24.03.99 - свідоцтво на право
власності від 19.10.2000), яке не було залучено до участі в
справі.
Наведене свідчить про припущену судом першої інстанції неповноту
встановлення обставин даного спору.
У зв'язку з цим, відповідно до п. З ст. 111-9, п. З ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2001 у
даній справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ЗАТ “Одеський м’ясокомбінат” задовольнити час
тково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2001
р. у справі № 17-2-18/01-8187 скасувати і передати справу на
новий розгляд до господарського суду Одеської області.