ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2002 Справа N 17-2-21-18Ш-6751
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.
розглянув касаційну скаргу ТОВ “Укртара-Юг”
на рішення господарського суду Одеської області
від 23.10.2001 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17.12.2001 р.
у справі № 17-2-21-18\01-6751
за позовом колективного акціонерного товариства закритого типу
“Рибозавод”
до ТОВ “Укртара-Юг”
про визнання недійсним договору за участю представника
позивача — Козак Ф.І.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2001 р.
(суддя Продаєвич В.О.) позов задоволено та визнано недійсними:
договір майнового найму від 25.05.2000 р.; угода про передачу
майна за рахунок погашення боргу на суму 164801,30 грн.; договір
купівлі-продажу від 24.10.2000 р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
17.12.2001 р. рішення від 23.10.2001 р. скасовано та припинено
провадження у справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення
посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм чинного
законодавства та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову від
17.12.2001 р. залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
25.05.2000 р. сторони уклали договір майнового найму цілісного
майнового комплексу позивача та договір купівлі-продажу майна
позивача від 24.10.2000 р.
При розгляді справи апеляційним судом належним чином досліджені
надані сторонами докази та зроблені обґрунтовані висновки щодо
невідповідності договорів законодавству. Суд зазначив, що спірні
договори не містять обов'язкових умов, які притаманні угодам
майнового найму, купівлі-продажу майна. Зазначені висновки
відповідають обставинам справи, їм дана вірна юридична
кваліфікація. Це ж стосується інших узгоджень сторін щодо
визнання боргу і претензії.
Зміст касаційної скарги відповідача зводиться до аналізу
обставин справи і наданих сторонами доказів. Причому доводи
відповідача є фактично його намаганнями оцінювати матеріали і
тлумачити законодавство виключно на свою і користь.
З урахуванням викладеного та передбаченої ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
заборони
в касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними
обставини,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, або
перевагу одних
доказів над іншими, додатково перевіряти докази, касаційна
скарга задоволенню
не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17.12.2001 р. залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ
“Укртара-Юг” - без задоволення.