ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2002 Справа N 17-6-3-20/01-6713
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Карабаня В.Я.
Суддів ЖаботиноїГ.В.,
Усенко Є.А.
за участю представників:
Державної авіакомпанії “Одеські авіалінії“
Поліщука В.У., Бондаря В.Я., Рижого В.І., Сліпченко А.В.
Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Одеса”
Прокопця В.С., Корнілової Л.І.
Одеської міської ради БаклановоїН.В.
Фонду державного майна України Шмуляра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної авіакомпанії “Одеські авіалінії”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2001 року
у справі № 17-6-3-20/01-6713
за позовом Державної авіакомпанії “Одеські авіалінії”
до Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Одеса” та
Одеської міської ради
за участю третьої особи - Фонду державного майна України
про визнання права власності та повного господарського відання
майном
В С Т А Н О В И В:
На виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи
щодо поліпшення транспортного обслуговування населення та
виготовлення транспортних засобів для перевезення пасажирів”
№ 379 від 22.04.1997 р. та спільного наказу Міністерства
транспорту України та Фонду державного майна України “Щодо
проведення передприватизаційної підготовки ДАК “Одеські
авіалінії“” № 1768/370 від 16.09.1998 р., Міністерством
транспорту України видано наказ № 286 від 03.06.1999 р. “Про
реорганізацію Державної авіакомпанії “Одеські авіалінії“”, яким
визначено, що реорганізація авіакомпанії проводиться шляхом
виділення з її складу аеропорту Одеса і створення на його базі
Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Одеса”. Для
проведення реорганізації ДАК “Одеські авіалінії“” створено
комісію.
05.07.1999 р. комісією складено Акт розподілу майна, служб,
активів і пасивів між Державною авіакомпанією “Одеські
авіалінії“” та новоствореним державним підприємством
“Міжнародний аеропорт Одеса”. За п. 6 вказаного акту будівлі і
споруди наведені у переліку № 3.10 передаються на баланс ДП
“Міжнародний аеропорт Одеса” з обов'язковою наступною передачею
їх у користування Державній авіакомпанії “Одеські авіалінії” на
договірній основі відповідно до чинного законодавства.
03.08.1999 р. Кабінет Міністрів України розпорядженням № 768-р
прийняв пропозицію Одеської міськради та Мінтрансу про передачу
Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Одеса” з державної
власності у власність територіальної громади м. Одеси.
На виконання зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів
України та рішення сесії Одеської міської ради № 140-ХІП від
29.06.1999 р. розпорядженням Голови Одеської міської ради
№ 903-01р від 14.08.1999 р. створено комісію по передачі
Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Одеса” Державної
авіаційної адміністрації України Міністерства транспорту України
до комунальної власності Одеської міської ради. На підтвердження
факту передачі Державного підприємства “Міжнародний аеропорт
Одеса” до комунальної власності Одеської міської ради складено
акт від 20.08.1999 р.
07.08.2001 р. Державна авіакомпанія “Одеські авіалінії”
звернулась із позовною заявою до арбітражного суду Одеської
області, в якій просила визнати будівлі і споруди, а саме
перонний технічний будинок, будинок авіаційної технічної бази
(АТБ), док ДК-9, док неангарний (Як-40), будинок для
обслуговування вертольотів (цех № 4), док-склад ДК-9, металевий
док для А-410, газову площадку, дегазаційну площадку, док ДК-9,
центральний склад ВМТЗ - такими, що відійшли до ДП “Міжнародний
аеропорт Одеса” і знаходяться у державній власності та повному
господарському віданні ДАК “Одеські авіалінії”. При цьому
позовні вимоги обґрунтовувались тим, що процедура реорганізації
повинна була відбуватися у відповідності до Керівництва по
процедурам реорганізації авіапідприємств (виділення аеропортів в
самостійні структури), затвердженого наказом Державного
департаменту авіаційного транспорту України № 95 від 25.05.1995
р., що будівлі та споруди, а також механізми та обладнання, що
використовуються при важких формах технічного обслуговування
літаків, передаються авіакомпанії
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2001 р.
(суддя Коваленко В.М.), позов Державної авіакомпанії “Одеські
авіалінії” задоволено з посиланням на пункти 5.2.4.3, 5.2.4.4,
5.2.4.6 названого Керівництва, згідно яких відокремлені земельні
ділянки, що належали Авіапідприємству, передаються аеропорту;
будівлі та споруди, машини та механізми передаються суб'єктам
розподілу за принципом функціонального призначення; будівлі та
споруди, а також механізми та обладнання, що використовуються
при тяжких формах обслуговування літаків передаються
авіакомпанії.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2001 р. (судді Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Пироговський
В.Т.) апеляційну скаргу ДП “Міжнародний аеропорт Одеса”
задоволено частково, рішення від 07.11.2001 р. скасованою через
невідповідність його висновків обставинам справи та відсутність
правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки
позивач не довів належним чином обставини, на які він посилався
у позовній заяві.
19.02.2002 р. Державна авіакомпанія “Одеські авіалінії”
звернулась із касаційною скаргою, в якій просила скасувати
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2001 р., як незаконну, а рішення господарського суду
Одеської області залишити без змін.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на
неправильність висновків суду про те, що спірне майно перейшло
до відповідача на підставі п. 6 Акту від 15.07.1999 р., а також
на порушення вимог ч. 2 п. 6 ст. 34 Закону України “Про
підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, за якою при виділенні з
підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з
них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних
частинах майнові права і обов'язки реорганізованого
підприємства.
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача,
підтримавших касаційну скаргу, та заперечення представників
відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки та
повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду через
невідповідність його висновків обставинам справи та відмовляючи
у задоволенні позову через його недоведеність, колегія суддів
Одеського апеляційного господарського суду виходила з того, що
пунктом 6 Акту розподілу майна, служб, активів і пасивів між
Державною авіакомпанією “Одеські авіалінії” та новоствореним
державним підприємством “Міжнародний аеропорт Одеса” від
15.07.1999 р. встановлено, що будівлі і споруди відповідно до
переліку № 3.10, а саме: перонний технічний будинок, будинок
авіаційної технічної бази (АТБ), док ДК-9, док неангарний
(Як-40), будинок для обслуговування вертольотів (цех № 4),
док-склад ДК-9, металевий док для А-410, газова площадка,
дегазаційна площадка, док ДК-9, центральний склад ВМТЗ - були
передані на баланс Державного підприємства “Міжнародний аеропорт
Одеса”, з їх обов'язковою наступною передачею у користування ДАК
“Одеські авіалінії” на договірній основі відповідно до чинного
законодавства.
Зазначений акт розподілу майна підписаний членами комісії,
створеної наказом Міністерства транспорту України № 286 від
03.06.1993 р. “Про реорганізацію Державної авіакомпанії “Одеські
авіалінії“”, прийнятий уповноваженими представниками сторін без
будь-яких застережень, узгоджений 15.07.1999 р. головою
Укравіації та затверджений Міністром транспорту України, на
якого згідно до вимог ст. 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що
є у загальнодержавній власності” № 8-92 від 15.12.1992 р.
покладено управління цим майном. Згідно ч. 2 ст. 33 Закону
України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
державні органи,
уповноважені управляти державним майном, вирішують питання
створення підприємств і визначення цілей їх діяльності,
реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю
використання і схоронністю довіреного їм державного майна та
інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
Оскільки вказаний акт розподілу майна від 15.07.1999 р. складено
та затверджено Міністром транспорту в межах здійснення
повноважень власника державного майна, господарський суд
апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання
позивача на наказ Державного департаменту авіаційного транспорту
№ 95 від 25.05.1995 р., яким було затверджено Керівництво по
процедурам реорганізації авіапідприємств (виділення аеропортів в
самостійні структури), згідно якого, на думку позивача, повинен
був відбутися розподіл спірного майна.
Встановлення названим Керівництвом, затвердженим органом
державної виконавчої влади, процедури реорганізації
авіапідприємств не може вважатися обмеженням прав особи,
уповноваженої власником державного майна, на здійснення функцій,
щодо управління цим майном, зокрема, на створення на базі
певного майна конкретного підприємства.
Розподіл майна за вказаним актом від 15.07.1999 р. не суперечить
вимогам ч. 2 п. 6 ст. 34 Закону України “Про підприємства в
Україні” ( 887-12 ) (887-12)
щодо підстав переходу майнових прав і
обов'язків реорганізованого підприємства до новоствореного
шляхом виділення підприємства.
З тих же підстав та з урахуванням положень ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо допустимості та належності доказів по справі
господарським апеляційним судом не прийнято до уваги листи
Укравіатранс від 27.08.2000 р. № 1.18-1051 та від 17.08.2000 р.
1.18-935, балансові документи станом на 01.07.1999 р. та довідки
про склад його основних фондів, станом на 01.07.1999 р.
Оскільки Одеським апеляційним господарським судом повно
встановлені фактичні обставини справи та правильно застосовані
норми матеріального і процесуального права, підстав для зміни чи
скасування постанови не вбачається.
Викладене спростовує посилання у касаційній скарзі на
безпідставне обґрунтування постанови пунктом 6 Акту розподілу
майна, служб, активів і пасивів між ДАК “Одеські авіалінії” і КП
“Міжнародний аеропорт Одеса” від 15.07.1999 р.. Цей доказ був
предметом дослідження апеляційного господарського суду, з
оцінкою відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, постанова Одеського апеляційного господарського
суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державній авіакомпанії “Одеські авіалінії”
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 24.12.2001 року у справі
№ 17-6-3-20701-6713 - без змін.