ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2002                                     Справа N 5/4/417

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.

розглянув касаційну AT “Наш банк”

на  ухвалу  арбітражного суду Запорізької області 

від 18.05.2001 р.

у справі № 5/4/417

за заявою AT “Наш банк”

про   визнання    банкрутом   ВАТ    “Пришибський    комбінат

хлібопродуктів”

за участю представника боржника - Власова О.В.

Ухвалою арбітражного суду Запорізької області від 18.05.2001  р.

ухвалу  від 12.02.2001 р. у частині визнання майнових  вимог  AT

“Наш  банк”  у  розмірі  4650731,40 грн.  скасовано  та  визнано

майнові вимоги AT “Наш банк” у розмірі 56773,01 грн.

У  касаційній скарзі AT “Наш банк” просить скасувати ухвалу  від

18.05.2001  р.  в  частині визнання майнових вимог  кредитора  у

розмірі  56773,01  грн. на підставі того,  що  вона  прийнята  з

порушенням норм чинного законодавства.

У   відзиві  на  касаційну  скаргу  ВАТ  “Пришибський   комбінат

хлібопродуктів” просить оскаржувану ухвалу залишити без змін,  а

касаційну скаргу - без задоволення.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника боржника, суд

встановив наступне.

У  справі № 5/4/417 господарського суду Запорізької області  про

визнання  ВАТ  “Пришибський  комбінат  хлібопродуктів”   визнані

кредиторами ряд юридичних осіб, в тому числі AT “Наш банк”.

Ухвалою  суду  від 18.05.2001 р. майнові вимоги  AT  “Наш  банк”

визначені  у розмірі 56773,01 грн. Решта вимог, які містяться  в

ухвалі цього ж суду від 12.02.2001 p., відхилені як такі, що  не

є  безспірними  згідно  ст.  1 Закону України  “Про  відновлення

платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”

( 2343-12 ) (2343-12)
        . Такий висновок відповідає матеріалам справи.

При  цьому  суд виходив з того, що майнові вимоги AT “Наш  банк”

складались із заборгованості від невиконання боржником укладених

сторонами кредитних договорів № 93/96 від 25.09.96 p., №  101/96

від  29.10.96 p., № 20/97 від 24.04.97 p., № 26/97 від  30.06.97

p.,  №  146/97  від 08.10.97 p., які постановою судової  колегії

Вищого  арбітражного суду України № 04-1/9-18/250 від 06.12.2000

р. визнані неукладеними.

Платіжні   і  розрахункові  документи  про  вимоги  на  підставі

визнаних  неукладеними кредитних договорів ухвалою  арбітражного

суду  Запорізької області від 13.04.2001 р. у справі  №  5/2/163

визнані такими, що не підлягають виконанню і перерахування на їх

підставі коштів неможливе.

Отже,   суд   вірно   встановив  обставини  справи,   застосував

законодавство,  у відповідності з яким визначив  дійсний  розмір

вимог  кредитора, тому підстав для задоволення касаційної скарги

немає.

На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-11,111-13

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

1.  Ухвалу  арбітражного суду Запорізької області від 18.05.2001

р.  залишити  без змін, а касаційну скаргу AT “Наш банк”  -  без

задоволення.