ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2002 Справа N 2254(01р)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Усенко Є.А.
суддів: Жаботиної Г.В.
Глос О.І.
розглянувши з участю
представника:
ДПА у Запорізькій області Бубкова В.В.
касаційну скаргу українсько-польського
спільного підприємства
“Антопол“
на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського
суду від 13.11.2001р.
у справі № 2254 (01 р)
за позовом українсько-польського
спільного підприємства
“Антопол” (далі за текстом -
УПСП “Антопол”)
до ДПА у Запорізькій області
Про визнання недійсним акта перевірки від 22.05 2000 р.
№ 024/Т-26-23,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від
06.08.2001р., залишеною без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 13.11.2001р., УПСП
“Антопол” відмовлено в прийнятті позовної заяви до ДПА у
Запорізькій області про визнання недійсним акта перевірки від
22.05.2000р. № 024/Т-26-23 на підставі пункту 1 ст. 62 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
як такої, що не підлягає розгляду в
господарських судах України. Зазначені судові рішення
обґрунтовані тим, що акт перевірки ДПА не є актом в розумінні
пункту 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки безпосередньо
не породжує правових наслідків для позивача.
В касаційній скарзі УПСП “Антопол”, не погоджуючись з таким ви
сновком господарських судів першої та апеляційної інстанції,
просить скасувати вказані постанову від 13.11.2000р. та ухвалу
від 06.08.2001р., вважаючи їх винесеними з порушенням норм
процесуального права, а саме, статей 2, 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач не скористався правом участі представника сторони в засі
данні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення представника ДПА у Запорізькій області на
касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування
апеляційним господарським судом норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до положень ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про
визнання актів недійсними. Під такими розуміється юридична форма
рішень державних чи інших органів, тобто офіційний письмовий
документ, який породжує певні правові наслідки для визначеного
або невизначеного кола осіб, спрямований на регулювання тих чи
інших суспільних відносин та має обов'язковий характер для
суб'єктів цих відносин.
Акт перевірки органу державної податкової служби не має
вищезазначених ознак, в зв'язку з чим спір про визнання його
недійсним господарським судам непідвідомчий.
Згідно пункту 1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
відмовляє в прийнятті позовної заяви, якщо така не підлягає
розгляду в господарських судах України.
Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції
правильно застосували норми пункту 1 ст. 62, ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та постановили обґрунтовані й законні судові
рішення, чим і спростовуються доводи касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу українсько-польського спільного підприємства
“Ан-топол” залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13.11.2001р. без змін.