ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
21.03.2002                            Справа N 2-18М641-2001
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.
розглянув касаційну скаргу проектне - досліджувального інституту
“Укркурортпроект”
на  рішення  арбітражного суду Автономної  Республіки  Крим  від
10.04.2001 р.
та  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 31.10.2001 р.
за  позовом прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі СМП СК
“Росія”
до   Ялтинської  філії  проектно  -  досліджувального  інституту
“Укркурортпроект”,
3-я особа РБУ СМК СП “Росія”
 
про   стягнення 57916,86 грн.
 
за участю прокурора Солодюк І.С., представника
позивача -В'югін Л.М.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Автономної  Республіки  Крим   від
10.04.2001 р. (суддя Осоченко І.К.) позов задоволено частково та
стягнуто  з відповідача на користь позивача 26022 грн. основного
боргу,  12459,78 грн. пені, 1250 грн. штрафу, 303,91 грн. витрат
за проведення судово-будівельної експертизи. В частині стягнення
12884  грн. провадження припинено за відсутності предмету спору.
В частині стягнення 4015,20 грн. в позові відмовлено.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  31.10.2001 р. рішення суду від 10.04.2001 р.  залишено  без
змін.
 
У  касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення
посилаючись  на те, що вони прийняті з порушенням  норм  чинного
законодавства.
 
У  відзиві  на  касаційну скаргу позивач просить судові  рішення
залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
 
Вивчивши  справу,  заслухавши пояснення  представника  позивача,
прокурора,   який   просив   залишити   касаційну   скаргу   без
задоволення, суд встановив наступне.
 
Згідно  договору  на  виконання  ремонтно-будівельних  робіт  на
об'єктах  відповідача від 05.09.97 р. позивач  зобов'язаний  був
провести   ремонтно-будівельні  роботи   згідно   з   узгодженим
кошторисом, складеним у 1997 році.
 
Пунктом   2.1.2  вказаного  договору  передбачається,   що   всі
додаткові    роботи,    які   виникли   в   процесі    виконання
ремонтно-будівельних  робіт, виконуються та  оплачуються  згідно
фактичних об'ємів. Розрахунки за виконані роботи проводяться  за
договірними цінами на матеріали та послуги.
 
Заборгованість  відповідача  перед  позивачем,   відповідно   до
двосторонніх  актів  виконаних  робіт  по  формі  ф-2,   складає
42921,20  грн. Відповідач розрахувався частково на суму  4407,60
грн.    Позивач   підтвердив,   що   відповідачем   за   рахунок
заборгованості за виконані роботи сплачено 12884 грн.  (платіжне
доручення № 50 від 23.02.2001 р.).
 
Судово-будівельними експертизами встановлено перевищення об'ємів
виконаних робіт на суму 4015,20 грн.
 
Відповідно   до  ст.  342  ЦК  України  ( 435-15   ) (435-15)
           замовник
зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до
договору,  оглянути  її і в разі виявлення  допущених  у  роботі
відступів  від  договору  або інших недоліків  заявити  про  них
підрядчикові без зволікання.
 
Згідно з п. 4.6.3 Положення про підрядні контракти у будівництві
України,   затвердженого  Науково-технічною  радою  Міністерства
України у справах будівництва і архітектури 15.12.1993 р.  N  9,
проміжні  платежі  повинні здійснюватись в  установлені  строки,
наприклад, протягом 5 днів після передачі підрядником  замовнику
акта  виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками
сторін.  Відповідачем  вказані дії виконані  не  були,  що  слід
вважати його погодженістю з виконаними роботами.
 
Тому  місцевий  та апеляційний суди дійшли правильного  висновку
щодо  того, що з урахуванням суми перевищення об'ємів  виконаних
робіт  та  проведених  розрахунків за виконані  роботи  підлягає
стягненню  з  відповідача 26022 грн. основного  боргу,  12459,78
грн. пені, 1250 грн. штрафу.
 
Отже,  судові рішення по справі повністю відповідають матеріалам
справи та нормам діючого законодавства.
 
Зміст   касаційної  скарги  відповідача  зводиться  до   аналізу
обставин  справи  і  наданих сторонами доказів.  Причому  доводи
відповідача  є фактично його намаганнями оцінювати  матеріали  і
тлумачити законодавство виключно на свою користь.
 
З  урахуванням викладеного та передбаченої ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
         заборони в касаційній інстанції встановлювати  або
вважати    доведеними   обставини,   вирішувати   питання    про
достовірність того чи іншого доказу, або перевагу одних  доказів
над   іншими,  додатково  перевіряти  докази,  касаційна  скарга
задоволенню не підлягає.
 
На   підставі   викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Рішення  арбітражного суду Автономної  Республіки  Крим  від
10.04.2001   р.  та  постанову  Севастопольського   апеляційного
господарського  суду  від 31.10.2001 р.  залишити  без  змін,  а
касаційну   скаргу   проектно   -   досліджувального   інституту
“Укркурортпроект” - без задоволення.