ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2002 Справа N 17-3-23/01-6801
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого — судді Усенко Є.А.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Глос О.І.
розглянувши за участю
представників: — державного підприємства “Одеський
морський торговельний порт” —
Алексеева С.Ю.;
— спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків у
м. Одесі — Нізамової К.О.;
касаційну скаргу ДПІ у м. Одесі з функціями
безпосереднього обслуговування та
контролю за великими платниками
податків
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 11.12.01
у справі № 17-3-23/01-6801
за позовом ДП “Одеський морський торговельний
порт“
до — ДПІ у м. Одесі з функціями
безпосереднього обслуговування та
контролю за великими платниками
податків,
— Управління Державного казначейства у
Одеській області,
— відділення Державного казначейства у
м. Одесі
Про повернення з державного бюджету 937316,94 грн. орендної
плати
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.01
(суддя Вла-димиренко С.В.), залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.01 (судді
Бандура Л.І., Туренко В.Б., Поліщук Л.В.), позов задоволене.
Зобов'язано ДПІ у м. Одесі з функціями безпосереднього
обслуговування та контролю за великими платниками податків
надати до Управління Державного казначейства у Одеській області
висновок про повернення з Державного бюджету ДП “Одеський
морський торговельний порт” тридцяти відсотків орендної плати
від передачі в оренду нерухомого майна в розмірі 927316,94 грн.
шляхом зарахування в рахунок платежів позивача по податку на
прибуток, а Управління Державного казначейства у Одеській
області повернути позивачу з Державного бюджету України вказану
суму у вище зазначений спосіб.
Судові рішення мотивовані тим, що ст. З Закону України “Про
Державний бюджет України на 2001 рік” до доходів загального
фонду Державного бюджету України в 2001 році включено лише плату
за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств,
тоді як сплачені позивачем до Державного бюджету України в
період з 09.03.01 по 18.06.01 тридцять відсотків орендної плати
в сумі 927316,94 грн. були отримані ним від передачі в оренду
окремого нерухомого майна.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Одесі з функціями безпосереднього
обслуговування та контролю за великими платниками податків
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та
постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову,
посилаючись на неправильне застосування господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій норми ст. З Закону України “Про
Державний бюджет України на 2001 рік” та порушення норм пункту 2
ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
і пункту 17 Методики розрахунку і порядку
використання плати за оренду державного майна, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 із
змінами і доповненнями, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів від 19.01.00 № 75.
Приймаючи до уваги, що наказом ДПА України від 27.11.01 № 474
“Про затвердження Типової організаційної структури
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків” ДПІ у м. Одесі з функціями
безпосереднього обслуговування та контролю за великими
платниками податків ліквідована з визнанням її правонаступником
Спеціалізовану ДПІ по роботі з великими платниками податків у
м. Одесі, відповідно до ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
здійснюється процесуальна заміна відповідача на СДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Одесі.
Заслухавши представника ДПІ, який підтримав касаційну скаргу, та
заперечення представника позивача, перевіривши правильність
юридичної оцінки та повноту встановлення апеляційним
господарським судом обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що ДП “Одеський мор
ський торговельний порт” в період з 09.03.01 по 18.06.01
перерахував до Державного бюджету України 927316,94 грн., що
становить тридцять відсотків від орендної плати, отриманої
позивачем від орендарів державного нерухомого майна,
закріпленого за позивачем на праві повного господарського
відання та переданого ним в оренду.
Згідно частини 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
в редакції Закону України від
20.05.99 № 685-XIV методика розрахунку та порядок використання
орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній
власності, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за
оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 04.10.95 № 786 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.01.00 № 75, встановлено, що у
разі, коли орендодавцем є державне підприємство, організація,
70% орендної плати за цілісний майновий комплекс структурного
підрозділу підприємства, організації та за нерухоме майно
спрямовується підприємству, організації, а 30% — до державного
бюджету.
Абзацом 8 частини 1 ст. 5 Закону України “Про Державний бюджет
України на 2000 рік” був змінений порядок використання орендної
плати за оренду державного майна на 2000 рік із зарахуванням
такої в повному обсязі до доходів загального фонду Державного
бюджету України. Абзацом 18 частини 1 ст. З Закону України “Про
Державний бюджет України на 2001 рік” встановлено, що до доходів
загального фонду Державного бюджету України в 2001 році належить
плата за оренду цілісних майнових комплексів державних
підприємств.
Таким чином, законодавець на 2001 рік змінив порядок
використання лише плати за оренду цілісних майнових комплексів,
не торкнувшись порядку використання плати за оренду інших
об'єктів оренди, передбачених ст. 4 Закону України “Про оренду
державного і комунального майна”, в тому числі нерухомого майна,
для якого залишився в силі порядок, встановлений пунктом 17
Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду держа
вного майна.
Зазначене підтверджується тим, що встановлений ст. 60 Закону
України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” перелік
правових норм, дія яких зупинена на 2001 рік, не містить норми
ст. 19 Закону України “Про оренду державного і комунального
майна”, в розвиток положень якої і була затверджена названа
Методика. Викладене свідчить про те, що господарські суди першої
і апеляційної інстанцій неправильно застосували наведені норми
матеріального права, що призвело до необґрунтованого висновку
суду щодо прав і обов'язків сторін у спорі. До того ж,
відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
мотивувальна частина рішення повинна містити вказівку на
законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи
рішення.
Зобов'язавши відповідачів дати висновок про повернення спірної
суми орендної плати з державного бюджету шляхом її зарахування в
рахунок платежів позивача по податку на прибуток та повернути
вказану суму з державного бюджету у такий спосіб, господарський
суд не обґрунтував свій висновок будь-якою правовою нормою, яка
б передбачала такий порядок повернення надмірно сплачених до
державного бюджету платежів.
Згідно частини 2 пункту 7.1.1 ст. 7 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено оплату
податкових зобов'язань або погашення податкового боргу за
рішенням платника податків шляхом заліку непогашених зустрічних
грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником
податків, строк погашення яких настав до моменту виникнення
податкових зобов'язань платника податків, в порядку, визначеному
Міністерством фінансів України за погодженням з центральним
податковим органом. Останній, однак, на момент вирішення спору
господарським судом, встановлений не був.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Одесі з функціями безпосереднього
обслуговування та контролю за великими платниками податків
задовольнити.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 11.12.01 та рішення господарського суду Одеської області від
05.10.01 у справі № 17-3-23/01-6801, в позові ДП “Одеський
морський торговельний порт” до ДПІ у м. Одесі з функціями
безпосереднього обслуговування та контролю за великими
платниками податків, Управління Державного казначейства у
Одеській області, відділення Державного казначейства у м. Одесі
про повернення з державного бюджету 927316,94 грн. орендної
плати відмовити.