640/8780/21 Про залишення апеляційної скарги без руху з вимогою надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску, підтверджених належними доказами - 17.02.2023 Прийняття

В березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ" (далі - позивач, ТОВ "ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2020 року № 0174990701, №0175000701 та №0174980701.

За результатами розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 року адміністративний позов задоволено.

03.11.2021 року (у відповідності до штемпелю на поштовому відправленні) Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано на адресу суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 року, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 05.11.2021 року (т. 4 а.с. 185-203).

Після надходження на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12.11.2021 року адміністративної справи № 640/8780/21, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 року апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки подана поза межами строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також для спати судового збору за її подання в розмірі 34 050 грн. При цьому підстави для поновлення пропущеного строку, вказані відповідачем в поданій заяві про його поновлення, які були обґрунтовані тим, що копію рішення суду першої інстанції скаржник отримав 04.10.2021 за висновками суду не знайшли свого підтвердження, внаслідок документального підтвердження отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі 01.10.2021 року. Враховуючи викладене, відповідачу вищенаведеною ухвалою суду був встановлений строк протягом десяти днів з дня її отримання для подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення і сплати судового збору за її подання (т. 4 а.с. 206-207, 212-214).

На усунення недоліків апеляційної скарги, в межах строку, встановленого ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.12.2021 року, скаржник надав суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 34 050 грн та звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначив на тому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримане ним 04.10.2021 року згідно відмітки вхідної кореспонденції ГУ ДПС у м. Києві № 62382/5. Також, посилаючись на постанову Верховного Суду від 13.08.2021 по справі №826/27479/15, скаржник зазначив, що згідно відомостей відстеження поштового відправлення корпоративного сайту "Укрпошти" поштове повідомлення отримано ним 01.10.2021 о 19:45 год, тобто після закінчення робочого часу Головного управління ДПС у м. Києві. Крім цього скаржник вказував, що відомості корпоративного сайту "Укрпошти" не є належним доказом вручення поштових відправлень і просив врахувати лист АТ "Укрпошта від 15.04.2021 року № 33-Д-2830" та звіт Укрпошти (ф8) № 19 (т. 4 а.с.217-227).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та як наслідок у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (т. 4 а.с. 228-232).

Відмові в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та як наслідок, у відкритті апеляційного провадження у справі, передували висновки суду апеляційної інстанції про документальне підтвердження відомостями із рекомендованого поштового відправлення, яке наявне в матеріалах даної справи, про вручення копії рішення суду першої інстанції відповідачеві 01.10.2021 року, тоді як з апеляційною скаргою він звернувся лише 03.11.2021 року, тобто із пропуском встановленого КАС України (2747-15) строку на апеляційне оскарження. Також, суд апеляційної інстанції відхилив посилання контролюючого органу на постанову Верховного Суду від 13.08.2021 по справі №826/27479/15, оскільки її прийнято з підстав, які є відмінними обставинам даної справи. Крім цього, посилаючись на правову позицію Верховного Суду в постановах від 16.11.2021 по справі № 804/7324/16, від 29.10.2021 по справі № 160/8862/19, від 03.12.2020 по справі № 826/6756/18, від 28.01.2021 по справі № 160/8840/18, від 12.03.2021 по справі № 640/23728/19, суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника на відмітку вхідної кореспонденції, як на доказ отримання рішення суду першої інстанції, оскільки дата реєстрації рішення, як вхідної кореспонденції відповідача, не є датою, з якою пов`язаний відлік строку звернення до суду апеляційної інстанції чи строку права на поновлення строку апеляційного оскарження, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідного органу.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.01.2022 року, Головне управління ДПС у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати цю ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (т. 5 а.с. 70-102).

Доводи касаційної скарги вмотивовані помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження, що призвело до безпідставної відмови у відкритті апеляційного провадження внаслідок не врахування судом апеляційної інстанції, що рішення суду першої інстанції отримано ним саме 04.10.2021 року, що підтверджується: штампом вхідної кореспонденції ГУ ДПС у м. Києві № 62382/5 (і контролюючий орган 02.11.2021 року надіслав на адресу суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу); звітом "Укрпошти" (ф.8) № 19 від 01.10.2021 року, в якому зазначено, що лист із трекінг-номером 0105107193886, яким надіслано оскаржуване рішення суду першої інстанції на адресу контролюючого органу, фактично отримано уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві саме 04.10.2021 року під особистий підпис; а також листом Акціонерного товариства "Укрпошта" від 15.04.2021 року № 33-Д-2830.

Додатково скаржник зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2021 року, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, він посилався на відомості з сайту АТ ''Укрпошта'', відповідно до яких поштове відправлення було вручено за довіреністю уповноваженій особі ГУ ДПС у п`ятницю о 19:45 год., проте загальний графік роботи контролюючого органу - п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя, робочий час у п`ятницю триває до 15:45 год. За вказаних умов поштове відправлення було вручено у п`ятницю після закінчення робочого дня, а субота, неділя - вихідні дні. Просив в цьому випадку врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №826/27479/15 (провадження №К/9901/36202/18), відповідно до яких такі причини пропуску строку є поважними.

Крім цього, скаржник посилається на те, що з метою спростування висновків суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ним ухвалі від 19.01.2022 року, він звернувся 27.01.2022 року із запитом (вих. № 7742/26-15-20-02-07) до АТ "Укрпошта" з проханням надати інформацію щодо фактичного отримання поштового відправлення за трекінг-номером № 0105107193886, та листом АТ "Укрпошта" від 01.02.2022 року № 103.003.-739-22 надано відповідь про вручення під підпис уповноваженою особою ГУ ДПС Мяло О.В. поштового відправлення за трекінг-номером № 0105107193886 - 04.10.2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі (т. 5 а.с. 125-126).

Позивач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, що не перешкоджає розгляду даної справи.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, а також правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 року, прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якого складений судом першої інстанції 28.09.2021 року і направлений судом першої інстанції на адресу відповідача поштовим відправленням із рекомендованим повідомленням (трекінг-номер 0105107193886) (т. 4 а.с. 172-181).

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У касаційній скарзі, а також в заявах, поданих до суду апеляційної інстанції на усунення недоліків апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку звернення на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 року, відповідач стверджував про документальне підтвердження отримання ним оскаржуваного рішення суду першої інстанції 04.10.2021 року.

Надаючи оцінку таким доводам контролюючого органу, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про їх відхилення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Вказаними вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) чітко передбачено, що саме день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем вручення судового рішення. Жодного іншого тлумачення цих вимог Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) не містить.

Вказаною статтею передбачено виключення, відповідно до якого, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (за трекінг-номером 0105107193886) представнику ГУ ДПС у м. Києві за довіреністю 01.10.2021 року і містить підпис та прізвище уповноваженої особи (т. 4 а.с. 184).

Таким чином, враховуючи вимоги пункту 3 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст рішення суду першої інстанції вважається врученим ГУ ДПС у м. Києві 01.10.2021 року, а тому, встановлений частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження, враховуючи початок його перебігу та закінчення (п. 1, 6 ст. 120 КАС України), розпочинається з 02.10.2021 року та закінчується 01.11.2021 року.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу подано лише 03.11.2021 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому доводи касаційної скарги про направлення апеляційної скарги на адресу суду апеляційної інстанції 02.11.2021 року, спростовуються наявним в матеріалах справи штемпелем на поштовому конверті, відповідно до якого, апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 03.11.2021 року (т. 4 а.с. 203).

Посилання скаржника, на штамп вхідної кореспонденції ГУ ДПС у м. Києві № 62382/5, як на доказ отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції 04.10.2021 року, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 16.11.2021 по справі № 804/7324/16, від 29.10.2021 по справі № 160/8862/19, від 03.12.2020 по справі № 826/6756/18, від 28.01.2021 по справі № 160/8840/18, від 12.03.2021 по справі № 640/23728/19, дата реєстрації оскаржуваного рішення, як вхідної кореспонденції відповідача, не є датою, з якою пов`язаний відлік строку звернення до суду апеляційної інстанції чи строку права на поновлення строку апеляційного оскарження. Номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідного органу.

До того ж, доданий скаржником звіт "Укрпошти" (ф.8) від 01.10.2021 року № 19, в якості підтверджуючого доказу отримання рішення суду першої інстанції уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві саме 04.10.2021 року під особистий підпис, колегія суддів відхиляє, оскільки по-перше, згаданий лист впротеріч доводам контролюючого органу не містить особистого підпису особи, яка прийняла таке відправлення 04.10.2021 року та суперечить даним з офіційного сайту укрпошти по пошуку трекінку поштових відправлень, відповідно до яких, поштове відправлення " 0105107193886" вручено за довіреністю 01.10.2021 о 19:45 (т. 4 а.с. 223,224).

Також судом касаційної інстанції не приймаються посилання скаржника на лист Акціонерного товариства "Укрпошта" від 15.04.2021 року № 33-Д-2830, оскільки останній датований раніше, ніж виникли спірні питання стосовно дати отримання рішення суду першої інстанції в даній справі та відомості, наведені в цьому листі адресовані ГУ ДПС у м. Києві на запит від 30.03.2021 року № 34795/6/26-15-20-02-17, який стосується іншого рекомендованого листа № 0105106044402, надісланого на адресу ГУ ДПС у м. Києві 04.12.2020 року і врученого 07.12.2020 року уповноваженій особі (т. 4 а.с. 225-226).

Також, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив посилання контролюючого органу на отримання оскаржуваного рішення після закінчення робочого часу, що обумовлює подібність обставин даної справи, обставинам, встановленим постановою Верховного Суду від 13.08.2021 по справі №826/27479/15, оскільки наведену скаржником постанову прийнято з підстав не встановлення судом попередньої інстанції обставин щодо особи, яка отримала поштове відправлення та розписалася у зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення, які є відмінними від обставин, що підлягали доказуванню в межах даної справи.

Інші доводи касаційної скарги, зводиться до звернення скаржника 27.01.2022 року із запитом (вих. № 7742/26-15-20-02-07) до АТ "Укрпошта" вже після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, які не могли бути оцінені судом апеляційної інстанції з огляду на те, що були наведені скаржником пізніше та не підлягають оцінці судом касаційної інстанції як доказ, оскільки у відповідності до вимог частини 4 статті 121 КАС України документи повинні подаватися одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що доводи скаржника та надані ним документи не підтверджують отримання ним оскаржуваного рішення 04.10.2021, а також не містять жодних поважних причин пропуску ним встановленого законом тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який є цілком достатнім для підготовки та завчасного звернення органу державної влади зі скаргою до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що положеннями частини другої статті 49 КАС передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

В цьому контексті колегія суддів звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 20.09.2022 року у справі "Завалій та інші проти України"(CASE OF ZAVALIY AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 23342/14 та 3 інші заяви), в якій суд констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку із порушенням апеляційними судами принципу юридичної визначеності під час відкриття апеляційних проваджень за скаргами відповідачів, поданими поза межами встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу у цій справі було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують.