ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
21.03.2002                                 Справа N 17-1-5/7991
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого              Першикова Є.В.
суддів:                  Савенко Г.В.,
                         Ходаківської І.П.
розглянула в судовому засіданні
касаційну скаргу         Державної податкової адміністрації
                         в Одеській області (надалі - ДПА в
                         Одеській області)
на ухвалу                Одеського апеляційного господарського
                         суду
від                      29.11.2001
у справі                 № 17-1-5/7991
арбітражного суду        Одеської області
за позовом               територіально-виробничого об' єднання
                         “Одесавтотранс” (надалі - Об'єднання)
до                       ДПА в Одеській області
 
Про   визнання недійсним рішення.
 
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Волошина Л.В. (за дов. № 194/20 від 05.03.2002);
- відповідача: не з'явилися.
 
За  згодою  сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст.  111-5
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          в
судовому   засіданні  21.03.2002  оголошено  лише   вступну   та
резолютивну    частини   постанови   колегії    суддів    Вищого
господарського суду України.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Одеської  області  від  16.01.2001
(суддя   Бандура  Л.І.)  позовні  вимоги  Об'єднання  задоволені
частково.   Рішення  ДПА  в  Одеській  області  від   06.11.2000
№  993-26-3118096/14051 про застосування та стягнення фінансових
санкцій  за  порушення  законодавства про оподаткування  визнано
недійсним, в решті позову відмовлено.
 
Постановою  від  21.05.2001  про  перевірку  рішення  в  порядку
нагляду  голова  арбітражного суду Одеської області  Балух  B.C.
рішення від 16.01.2001 залишив без змін.
 
ДПА  в  Одеській  області не погодилась з вказаною  постанову  і
подала на неї апеляційну скаргу.
 
Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
29.11.2001   (колегія  суддів  у  складі:   Продаєвич   Л.В.   —
головуючий, судді Пироговський В.Т., Жеков В.І.) ДПА в  Одеській
області  відмовлено у відновленні процесуального строку  подання
апеляційної скарги.
 
З  указаною ухвалою не згодна ДПА в Одеській області, яка подала
на неї касаційну скаргу.
 
Скаржник  посилається на ті обставини, що  Законом  України  від
21.06.2001   №  2539-111  “Про  внесення  змін  до  Арбітражного
процесуального  кодексу України” (надалі — Закон),  який  набрав
чинності  з  10.07.2001 після опублікування в  газеті  “Урядовий
кур'єр”, встановлено новий порядок оскарження судових рішень.
 
ДПА в Одеській області оскаржила постанову арбітражного суду від
21.05.2001 до апеляційної інстанції на підставі п. 6 Прикінцевих
та    перехідних    положень   Закону,   мотивуючи    пропущення
встановленого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          (надалі  -  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        )
10-денного  строку  тим,  що  на той  час  ще  був  передбачений
2-місячний  термін для оскарження постанови голови  арбітражного
суду   до  Вищого  арбітражного  суду  України,  а  також  через
реорганізацію    судоустрою   України   та   істотним    власним
завантаженням справами.
 
Розглянувши  матеріали справи, касаційну  скаргу  та  заслухавши
пояснення   представника   позивача,   колегія   суддів   Вищого
господарського   суду   України   встановила,    що    постанова
арбітражного суду, прийнята 21.05.2001, була надіслана  сторонам
23.05.2001,  про  що  свідчить  відповідна  відмітка  канцелярії
арбітражного суду.
 
В   межах   встановленого   чинним  на   той   час   Арбітражним
процесуальним  кодексом  України  2-місячного  терміну   ДПА   в
Одеській   області  оскаржила  зазначену  постанову  до   Вищого
арбітражного  суду  України. Однак листом Вищого  господарського
суду   України   (надалі   -   ВГС   України)   від   23.07.2001
№  02-3/17-3/68 скарга була повернута відповідачу у  зв'язку  із
змінами  в  процесуальному законодавстві, які  встановили  новий
порядок  оскарження  судових рішень,  для  вирішення  скаржником
питання  щодо подання саме касаційної скарги у відповідності  до
вимог  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Ці  обставини  встановлені  і
Одеським  апеляційним  господарським  судом.  Водночас   колегія
суддів  Вищого  господарського суду України бере  до  уваги,  що
вказаний   лист,   за  даними  канцелярії  ВГС   України,   було
відправлено адресатові з додатком 25.07.2001 за реєстром № 606/7
як рекомендований.
 
Як  вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги,  надалі
ДПА  в  Одеській  області обрала апеляційний порядок  оскарження
постанови  арбітражного  суду Одеської області  від  21.05.2001.
Однак Одеський апеляційний господарський суд встановив, що ДПА в
Одеській  області подала апеляційну скаргу лише 27.09.2001,  про
що  свідчить  поштовий штемпель на конверті, тобто  з  пропуском
навіть  тримісячного терміну, передбаченого ст. 93  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         для можливого відновлення строку подання апеляційної
скарги.
 
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено,
що  постанова  голови  арбітражного суду,  яка  не  оскаржена  в
порядку  нагляду,  може  бути оскаржена до  господарського  суду
апеляційної   інстанції  в  порядку,  визначеному  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         для оскарження рішень господарського суду, прийнятих
у першій інстанції.
 
Стаття   93  цього  Кодексу  встановлює,  що  апеляційна  скарга
подається  протягом  10  днів з дня прийняття  рішення  місцевим
господарським  судом. Вказана стаття ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
передбачає   можливість  відновлення  цього  строку   в   рамках
тримісячного  терміну.  Однак  таке  відновлення  зовсім  не   є
обов'язковим,    оскільки,   відповідно   до ст. 53  ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
         відновлення  встановленого законом, але пропущеного
строку,   можливе   лише  за  наявності  причин,  визнаних судом
поважними.  При цьому апеляційна інстанція підставне відзначила,
що  поважними причинами   визнаються   такі  обставини,   які  є
об'єктивно  непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами чи
труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
 
Апеляційний    суд,    врахувавши   зміни    в    господарському
процесуальному  законодавстві та фактичні  обставини  щодо  часу
подання   апеляційної  скарги,  не  встановив  поважних   причин
пропуску  процесуального строку, зазначивши зокрема,  що  ДПА  в
Одеській області не надала доказів щодо наявності таких  причин,
а пропущення зазначеного строку носить суб'єктивний характер.
 
Колегія  суддів, беручи до уваги матеріали справи, також  дійшла
висновку,  що зазначені зміни в процесуальному законодавстві  не
можуть  бути поважними причинами пропуску процесуального строку.
При  цьому  враховується також і те, що встановлений апеляційною
інстанцією  час подання апеляційної скарги свідчить, що  остання
подана майже через два місяці після повернення відповідачу Вищим
господарським судом України наглядової скарги для її  приведення
у відповідність вимогам ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Враховуючи  викладене,  колегія суддів вважає,  що  підстав  для
задоволення касаційної скарги ДПА в Одеській області  на  ухвалу
Одеського  апеляційного господарського суду  від  29.11.2001  не
вбачається.
 
Керуючись  ст.  ст.  53,  93, 111-5,  111-7,  п.  1  ст.  111-9,
ст. 111-13   Господарського   процесуального  кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А:
 
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2001
у  справі  арбітражного  суду  Одеської  області  №  17-1-5/7991
залишити  без  змін,  а  касаційну скаргу  Державної  податкової
адміністрації в Одеській області - без задоволення.