ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2002 Справа N 11/408
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Дніпропетровський втормет“
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.12.2001 року
у справі № 11/408
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Південпромекспорт“
до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський
втормет“
про стягнення 745 545,0 грн.,
За участю представників:
від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2001р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 18.12.2001 p., позовні
вимоги товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Південпромекспорт” до відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
“Дніпропетровський втормет” про стягнення 745 545,0 грн.
задоволено.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ВАТ
“Дніпропетровський втормет” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.
Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про відновлення
пропущеного строку подання касаційної скарги на оскаржувану
постанову.
На думку скаржника, суд першої і другої інстанцій, ухвалюючи
судові акти, неправильно застосував норми матеріального та
процесуального права, а саме статей 153, 245 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом першої та другої інстанцій встановлено, що між сторонами
було укладено договір № 17/1 від 01.12.1998 p., відповідно до
якого позивач - ТОВ “Південпромекспорт” продає, а відповідач -
ВАТ “Дніпропетровський втормет” покупає товар у кількості,
асортименті, вказаних у додатку (специфікації № 1) до договору.
На виконання зазначеного договору позивач поставив відповідачу
на підставі доручення ДАЕ № 350138 від 10.12.1998 p., накладних
№№ 17/1-1, 17/1-2 товар на загальну суму 745 545,0 грн., у тому
числі: автошини у кількості 1212 шт. та труби сталеві ДСТ
8732-78 у кількості 173,61 т, що підтверджується дорученням,
актом звірки станом на 29.08.2000 p., накладними та актами
прийому-передачі.
Скаржник вважає договір № 17/1 від 01.12.1998 р. неукладеним,
оскільки сторонами не досягнуто всіх істотних умов даного
договору. Відсутність договору не породжує у сторін прав та
обов'язків, у тому числі обов'язку відповідача сплатити гроші за
отриманий товар. Документи, що підтверджують поставку та
одержання товару (акт звірки, акт прийому-передачі товару), є
тільки підтвердженням факту передачі товару.
Відносини між сторонами у даному спорі, на думку скаржника,
регулюються статтею 1.23 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(безоплатно надані товари -
це товари, що надаються платником податку без укладання угод),
тому поставлені йому товари слід вважати такими, що безоплатно
надані.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів,
знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що розділом 4 договору № 17/1
від 01.12.1998 р. термін здійснення відповідачем розрахунків за
поставлений товар не передбачений. Оскільки форма пред'явлення
вимоги даним договором не визначена, позивач надіслав
відповідачу претензію № 4 від 22.06.2001р. (а.с.15) з посиланням
на ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до вказаної норми якщо строк виконання зобов'язання
не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор
вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в
будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в
семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору
або із змісту зобов'язання.
Згідно із статтями 161, 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається.
Тому, твердження скаржника про те, що договір № 17/1 від
01.12.1998 р. неукладений, отриманий ним товар є безоплатний, а
провадження у даній справі відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає припиненню (за відсутністю предмету
спору), є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції про те, що посилання скаржника на передчасне
оформлення наказу суду слід визнати безпідставним, оскільки його
копію було видано 12.10.2001р. (а.с.29), тобто після набрання
рішенням місцевого суду від 02.10.2001 р. законної сили.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Відновити строк подання касаційної скарги.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2001р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 18.12.2001 р. у справі № 11/408 залишити
без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Дніпропетровський втормет” - без задоволення.