ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2002 Справа N 1/4/517
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Усенко Є.А.,
судді суддів: Глос О.І.,
Жаботиної Г.В.,
розглянувши з участю представників:
дочірньої компанії “Укртранс-
газ” Національної акціонерної
компанії “Нафтогаз України”
(далі за текстом - ДК - Байрачного П. П. ,
“Укртрансгаз”) - Карадон М.П.
- відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню
та газифікації “Запоріжгаз”
(далі за текстом ВАТ - Бауліна О.Ю.,
“Запоріжгаз“) - Власенка С.В.
касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз“
на рішення господарського суду Запорізької
області від 07.06.2001р.
по справі № 1/4/517
за позовом ДК “Укртрансгаз” (в особі філії
-управління магістральних
газопроводів “Донбастрансгаз“)
до ВАТ “Запоріжгаз“
Про стягнення 12566161,92 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
07.06.2001р. в позові ДК “Укртрансгаз” (в особі філії —
управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз“) до ВАТ
“Запоріжгаз” про стягнення 12566161,92 грн. вартості
поставленого природного газу відмовлено з посиланням на те, що
за умовами договору від 30.12.1996 № 71, на підставі якого була
здійснена поставка природного газу, стосовно стягнення вартості
якого виник спір, грошові кошти від споживачів газу на рахунок
постачальника - ДП “Донбастрансгаз” AT “Укргазпром”,
правонаступником якого є позивач, перераховуються з
консолідованого транзитного рахунку Державної акціонерної
холдінгової компанії “Укргаз”, в зв'язку з чим відповідач не є
відповідальною особою за виконання зобов'язання по оплаті газу,
яке виникло із вказаного договору.
В касаційній скарзі ДК “Укртрансгаз” просить скасувати рішення
господарського суду першої інстанції, зазначаючи, що при
вирішенні спору суд неправильно застосував норму пунктів 1, 2
постанови Кабінету Міністрів України та НБУ від 12.06.96р. № 636
“Про заходи покращення розрахунків за природний газ”, та
постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.98р. № 237 “Про
деякі питання розрахунків за поставлений природний газ”, як
такі, дія яких не поширювалася на регулювання спірних
правовідносин.
Заслухавши представників позивача, які підтримали касаційну
скаргу, і заперечення представників відповідача, перевіривши
повноту встановлення та правильність юридичної оцінки обставин
справи господарським судом, колегія суддів Вищого господарського
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що відповідно
до умов договору від 30.12.96р. № 71 ДП “Донбастрансгаз”,
правонаступником якого є позивач, поставило ВАТ “Запоріжгаз” для
реалізації населенню і комунально-побутовим споживачам природний
газ в кількості 28629 тис.м3, в тому числі: 10311 тис.м3 - в
лютому 1997 року і 18318 тис.м3 - в березні 1997 року. Об'єм
поставленого газу підтверджується актом звірки розрахунків за
природний газ від 01.07.97р. та реєстром про кількість газу,
підписаними ВАТ “Запоріжгаз”, і відповідачем не оспорюється.
Згідно пункту 1.1 вказаного договору відповідач зобов'язувався
оплатити поставлений газ і реалізувати його вищезазначеним
споживачам.
Ціна газу, як передбачено пунктом 5.1 цього ж договору,
дорівнювала 82 долари США за 1000 м3 із здійсненням розрахунків
у гривні по курсу НБУ на дату зарахування коштів на рахунок
продавця.
Загальна вартість поставленого газу складає 2347578 доларів США
(82 дол. х 28629 м3 = 2347578 дол.)
В листопаді-грудні 2001 року відповідач передав в рахунок
заборгованості за газ прості векселі на загальну суму 177885
грн., внаслідок чого заборгованість зменшилася до 2314849,76
доларів США, і виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до долару
США на дату пред'явлення позову (100 доларів США = 542,85 грн.)
складала 12566161,92 грн.
(542,85 грн.: 100 дол. х 2314849,76 дол. = 12566161,92 грн.)
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої
інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 6.1 договору
від 30.12.96р. № 71 покупець проводить розрахунки за
використаний природний газ та його транспортування по мережах
продавця комунально-побутовим споживачам та населенню по
фактичному надходженню коштів на консолідований транзитний
рахунок згідно постанови KM України та НБУ від 12.06.96р. № 636
“Про заходи покращення розрахунків за природний газ”.
Пославшись на те, що пунктом 1, 2 названої постанови та
затвердженим на її виконання “Тимчасовим порядком розподілу
коштів, що надходять за використаний природний газ на транзитні
і консолідований транзитні рахунки, відкриті на ім'я
газозбутових організацій та Державної акціонерної холдінгової
компанії “Укргаз” від 28.06.96р. передбачалося, що розрахунки з
постачальниками за природний газ, використаний населенням,
комунально-побутовими споживачами, бюджетними установами і
організаціями, здійснюються через консолідований рахунок ДАХК
“Укргаз”, на яку покладалася відповідальність за повноту
перерахування коштів кожному постачальнику, господарський суд
вважав, що на відповідачеві не лежить обов'язок сплатити
позивачу вартість поставленого газу.
Такий висновок щодо юридичної оцінки справи не відповідає
вимогам ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок, зокрема, закону чи договору. В силу
ст. 245 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на організацію покупця (замовника)
за договором поставки покладено обов'язок оплатити передану
організацією - постачальником продукцію за встановленими цінами.
Запроваджений названими постановою KM України і НБУ від
12.06.96р. № 636 та Тимчасовим порядком механізм розподілу
коштів, сплачених споживачами природного газу і перерахування їх
постачальнику не змінив зобов'язану особу по оплаті поставленого
газу в зобов'язанні, яке виникло з договору від 30.12.96р. № 71,
як і не змінив змісту цього зобов'язання і не припинив його,
оскільки останнє можливе лише з підстав, передбачених
ст.ст. 216-223 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Обмеження відповідача в спрямуванні коштів, отриманих від спожи
вачів природного газу, безпосередньо постачальнику, встановлене
постановою KM України і НБУ від 12.06.96р. № 636 і Тимчасовим
порядком від 28.06.96р., не є підставою для звільнення
відповідача від передбаченого вказаним договором обов'язку
оплатити поставлений позивачем природний газ, так як згідно
ст. 212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання грошового
зобов'язання.
До того ж постановою KM України від 06.06.97р. № 538 “Про вдоско
налення системи розрахунків за споживання природного газу”
пункти 1, 2 постанови KM України і НБУ від 12.06.96р. № 636
визнані такими, що втратили чинність, у зв'язку з чим
застосування передбаченого цими пунктами порядку розподілу
грошових коштів при розрахунках за природний газ, поставлений за
договором № 71 від 30.12.96р, після скасування дії цих правових
норм не було об'єктивно обумовленим і, більш того, можливим, що
в свою чергу надало зобов'язанню характер зобов'язання з
невизначеним строком виконання. При цьому умовами визначення
ціни поставленого природного газу залишилися чинними умови,
передбачені пунктом 5.1 договору.
Повно встановивши обставини справи, господарський суд першої ін
станції, як зазначено вище, допустив порушення і неправильне
застосування норм матеріального права, що призвело до
помилкового висновку стосовно прав і обов'язків сторін у справі.
Таке відповідно до ч. 1 ст. 111-10, п. 2 ст. 111-9 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування рішення від 07.06.2001р.
і прийняття нового рішення про задоволення позову з
вищенаведених мотивів.
Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, ч. 1 ст. 111-10,п. 2
ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз”
задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Запорізької області від
07.06.2001р. у справі № 1/4/517.
Позов дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в
особі філії “Управління магістральних трубопроводів
“Донбастрансгаз” до ВАТ “Запоріжгаз” задовольнити.
Стягнути з ВАТ “Запоріжгаз” (рахунок 26004301157828 в Запорізь
кому центральному відділенні Промінвестбанку України в
М.Запоріжжі, МФО 313355, код ЗКПО 03345716) на користь дочірньої
компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії
“Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” 12566161
грн. 92 коп. (дванадцять мільйонів п'ятсот шістдесят шість тисяч
сто шістдесят одну гривню 92 коп. ) та витрати по сплаті
державного мита в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот
гривень).