ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2002 Справа N 20-7/348
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. - головуючий,
Невдашенко Л.П. ,
Перепічая В.С.,
розглянувши матеріали приватного підприємства “Орлея”,
м. Севасто
касаційної скарги поль (далі - ППФ “Орлея“)
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.10.2001
у справі № 20-7/438
господарського суду м. Севастополя
№ 20-7/348
за позовом ППФ “Орлея“
до відкритого акціонерного товариства
“Южреммаш”, М.Севастополь (далі - ВАТ
“Южреммаш“)
Про стягнення збитків в сумі 3399,49 грн., понесених по
утриманню та експлуатації торговельного павільйону-магазину
“Хозяюшка”, який знаходиться в загальній власності сторін по
справі
за участю представників:
позивача - Бокотова В.М.
відповідача
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ППФ “Орлея” (позивач) та
ВАТ “Южреммаш” (відповідач) 17.03.1995 року укладений договір
“Про сумісну діяльність” по спільному будівництву торговельного
павільйону. Відповідач не виконував свої зобов'язання у зв'язку
з відсутністю грошових коштів. Позивач сплатив платіжним
дорученням № 143 від 31.10.1997 1100 грн.45 коп. згідно листа
відповідача за проектне - вишукувальні роботи та 324 грн. 54
коп. сплатив за послуги ГАСКа за технічне дослідження. Після
взаємо-розрахунків борг відповідача станом на жовтень 1998 року
становить 1021 грн. 19коп.
Між тими ж сторонами 8.10.1998 року був укладений додатковий
договір “Щодо порядку володіння, користування та розпорядження
загальною власністю”, яким є побудований спільно торговельний
павільйон-магазин “Хозяюшка”. Відповідно до пункту 2.7
додаткового договору сторони повинні приймати участь в сплаті
усякого роду податків та платежів, а також в витратах по
збереженню та утриманню загального майна порівну. Якщо одна
сторона уклоняється від цього, то інша сторона, яка призвела
платежі та понесла витрати по загальному майну, може стягнути з
несправної сторони внесену за нею долю витрат. Так позивач
платіжним дорученням № 65 від 05.06.1998 за оформлення рекламної
вивіски сплатив 96 грн.; платіжними дорученнями № 68 від
09.06.1998 та № 77 від 24.06.1998 сплатив за установку охоронної
сигналізації 1241 грн. 21 коп. ; платіжним дорученням № 143 від
30.09.1998 за основну інвентаризацію павільйону “Хозяюшка”
сплатив 350 грн.; платіжним дорученням № 175 від 28.10.1998
сплачує за проханням відповідача від 20.10.1998 284 грн. 81
коп. на розвиток інфраструктури міста; за розміщення об'єкту
торгівлі сплатив до бюджету 306 грн. платіжним дорученням № 230
від 26.01.1999 та 42 грн. платіжним дорученням № 334 від
05.07.1999; платіжним дорученням № 335 від 17.06.1999 сплатив
управлінню екології за послуги надані відповідачу 81 грн. 60
коп. ; платіжним дорученням № 336 від 27.06.1999 сплатив за
відповідача за його участь в держкомісії при прийомі павільйону
державною інспекцією по енергозбереженню 301 грн. 70 коп. Тому
позивач просить стягнути з відповідача 3399 грн. 49 коп.
Арбітражний суд м. Севастополя ухвалою від 02.07.2001 (суддя
Гон-тарь В.І) залишив позов без розгляду, оскільки вимоги суду
не були виконанні. А саме сторонами незроблена звірка
розрахунків, позивача зобов'язано направити відповідачу копії
документів, на які позивач посилається у позовній заяві, позивач
в судове засідання не з'явився витребувані документи не пред
ставив.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
23.10.2001 (судді Сотула В.В. - головуючий, Ролик В.С., Шевченко
Н.Н.) ухвалу арбітражного суду залишив без зміни, апеляційну
скаргу ППФ “Орлея” без задоволення., з тих самих підстав,
оскільки позивачем вдруге не виконані вимоги суду.
ППФ “Орлея” подала до Вищого господарського суду України каса
ційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду, просить її скасувати та передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що
позивачем наданий суду акт звірки, який не підписаний
відповідачем, оскільки відповідач ухилився від підписання акту
звірки розрахунків та надісланням частково відповідачу
документів на виконання ухвали суду.
Заслухавши доповідь головуючого та пояснення представника позива
ча, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не
подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для
вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик
у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає
вирішенню спору. Ця редакція статті діяла на час розгляду справи
по першій інстанції та діє на час розгляду у касаційній
інстанції.
Ухвалою від 19.06.2001 суд зобов'язав сторони по справі, а не
одного позивача, подати акт звірки.
Пункт 5 статті 81 АПК України надає право суду залишити позов
без розгляду за умови, коли відсутні поважні причини, у зв'язку
з якими документи не могли бути подані.
Матеріали справи свідчать, що позивач намагався виконати ухвалу
суду щодо проведення звірки розрахунків та підписання акта
звірки, однак суд не дослідив причини непроведення сторонами
звірки розрахунків і подання акта.
За таких обставин у суду не було достатніх підстав залишати
позов без розгляду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу арбітражного суду м. Севастополя від 02.07.2001 у справі
№ 20-7/348 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.10.2001 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду
м. Севастополя.