ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2002 Справа N 2/569-6
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
Черногуза Ф.Ф.- головуючого, Невдашенко Л.П. , Перепічая B.C.,
розглянувши у відкритому закритого акціонерного товариства
засіданні матеріали “Бринкфорд”, м. Київ (далі - ЗАТ
касаційної скарги “Бринкфорд“)
на ухвалу від 27.12.2001
у справі № 2/569-6
господарського суду за м. Києва
заявою кредитора до ЗАТ “Бринкфорд“
боржника закритого акціонерного товариства
“Світана'' м. Київ (далі - ЗАТ
“Світана“)
Про визнання майнових вимог
В засіданні брали участь представники: позивача — Вишневецька
В.М. — за довіреністю
відповідача -
В С Т А Н О В И В:
Арбітражний керуючий Дяченко С.В. звернувся до господарського
суду м. Києва з клопотанням про дострокове припинення обов'язків
ліквідатора ЗАТ “Сітана” в зв'язку з відмовою кредитора
оплачувати його послуги та витрати, пов'язані з проведенням
процедури банкрутства ЗАТ “Світана”, а також у зв'язку з
недостатністю майна боржника для погашення боргів.
У зв'язку з цим клопотанням господарський суд м. Києва виніс
ухвалу від 27.12.2001 (суддя Домнічева І.О.), якою припинив
повноваження арбітражного керуючого Дяченко Сергія Вікторовича у
справі про банкрутство ЗАТ “Світана”, затвердив звіт про
фінансові витрати ліквідатора ЗАТ “Світана” та визнав Дяченко
С.В. кредитором першої черги банкрута з майновими вимогами у
розмірі 22135 грн. 05 коп. , зобов'язав кредиторів надати суду
кандидатуру арбітражного керуючого у строк до 25.01.2002 та
нового керуючого у триденний термін після свого призначення
прийняти від Дяченко С.В. документацію і печатку банкрута.
ЗАТ “Бринкфорд” звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва і
вважає її такою, що не відповідає процесуальному законодавству
посилаючись на наступне.
За результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого Дя
ченко С.В. винесена ухвала без виклику сторін, тільки за участю
Дяченко С.В., чим порушено процесуальне право. Затверджений
судом звіт про фінансові витрати ліквідатора ЗАТ “Світана”
кредиторові не надходив, зборам кредиторів ліквідатора не
представлявся, документально не підтверджений. ЗАТ “Бринкфорд”
направлений звіт про фінансові витрати ліквідатора ЗАТ “Світана”
№ 701 від 24.12.2001 без вказаного в звіті листа до кредиторів
№ 663 від 11.12.2001 відправлений 03.01.2002. Ухвала прийнята і
з порушенням статей 24, 32 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
. Крім того, при винесенні ухвали судом перевищені
повноваження надані йому зазначеним вище Законом. Обґрунтування
клопотання не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи
підтверджують, що на балансі боржника є майно, яке може бути
реалізовано і міри по його реалізації не приймалися, також не
приймалися міри по стягненню заборгованості з дебіторів
боржника. Щодо оплати праці арбітражного керуючого, то між
боржником та арбітражним керуючим укладений договір, відповідно
до якого і оплачувалась праця арбітражного керуючого.
Заслухавши доповідь головуючого та пояснення представника пози
вача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 4і Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та пункту 1 статті 5 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
господарські суди розглядають справи про
банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
. (Кодекс доповнено статтею 4-1 згідно із
Законом № 251/97-ВР від 13.05.97; із змінами, внесеними згідно
із Законом № 784-XIV від 30.06.99)
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності бо
ржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
зазначено, що
сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник
комітету кредиторів), боржник (банкрут) та учасниками
провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний
керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор),
власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,
а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які
беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд
державного майна України, державний орган з питань банкрутства,
представник органу місцевого самоврядування, представник
працівників боржника.
Права та обов'язки сторін встановлені у статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і відповідно до цієї
статті сторони користуються рівними процесуальними правами,
мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них
витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях,
подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти
клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському су
ду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що
виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань
і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові
рішення господарського суду в установленому цим Кодексом
порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами,
наданими їм цим Кодексом. Тобто про розгляд клопотання
арбітражного керуючого суд був зобов'язаний повідомити сторони
про час і місце засідання суду.
Ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бу
ти оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим
Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарсь
ких судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду
касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду,
постанови апеляційного господарського суду (стаття 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
)
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи
апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування
норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку під
ставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним
чином про час і місце засідання суду (пункт 2 частини 2 статті
111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
)
Керуючись статтями 41, 22, 111-5, 111-7-111-9, пунктом 2 частини
2 статті 111-10, статтями 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
У Х В А Л И В:
Ухвалу господарського суду м. Києва від 27.12.2001 у справі
№ 2/569-б скасувати, касаційну скаргу ЗАТ “Бринкфорд”
задовольнити.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.