ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2002 Справа N 2-17/5857-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В.Божок (головуючий),
М.Хандуріна, М.Черкащенка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу та
додані до неї матеріали ВТ Фірми “Макон”
на постанову від 16.11.2001 р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-17/5857-2001
за позовом ВТ Фірми “Макон“
до ЗАТ АПТ “Широке“
про стягнення 10000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.08.2001 р. ВТ Фірми “Макон” у позові відмовлено. Рішення суду
мотивоване тим, що при укладенні договору на виконання
агрохімічних робіт між сторонами від 20.02.2001 р. ними не було
досягнуто згоди по строкам і обсягам робіт, а також по заставі
як засобу забезпечення розрахунків, які є суттєвими умовами
договору, і тому договір не може вважатись укладеним і немає
підстав для стягнення штрафу з відповідача за відмову його від
виконання договору.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від
16.11.2001 р. апеляційна скарга позивача залишена без
задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 27.08.2001 р. без змін. ,
Не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, касатор
просить судові рішення скасувати і постановити нове судове
рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Свої вимоги
мотивує тим, що відповідач у порушення зобов'язань по договору
на виконання агрохімічних робіт безпідставно відмовився від
укладення договору застави, а також не повідомив йому про строки
початку робіт.
Суд, заслухавши доповідь судді Хандурина М.І., перевіривши
матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір
вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі і у
відповідних випадках досягнута згода по усім суттєвим
умовам. Суттєвими є ті умови договору, які визнані такими по
закону або є необхідними для договорів даного виду, а також всі
ті умови, відносно яких по заяві однієї із сторін повинна бути
досягнута згода.
Судом першої і апеляційної інстанції у судових рішеннях по даній
справі встановлено, що між сторонами при укладенні договору на
виконання агрохімічних робіт від 20.02.2001 р. не було досягнуто
згоди по таким суттєвим умовам.
Сторонами не було укладено договору застави з метою забезпечення
розрахунків. Пункт 4.6 договору від 20.02.2001 р. передбачав
укладення договору застави одночасно з укладенням договору на
виконання агрохімічних робіт. Укладення договору застави було
суттєвою умовою і мало бути невід'ємною частиною договору на
виконання агрохімічних робіт.
Відповідно до вимог статті 181 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і статті 12
Закону України “Про заставу” між сторонами мала бути досягнута
згода по суті забезпеченої заставою вимоги, її розмір та строки
виконання зобов'язань, а також по предмету застави, однак такої
згоди між сторонами не досягнуто.
Суди дійшли обгрунтованого висновку, що передбачений обсяг робіт
по договору — 1300 га не є узгодженим, оскільки із змісту
п. 2.11 укладеного договору сторони зобов'язані були
конкретизувати обсяг агрохімічних робіт.
Суди дійшли також правильного висновку по такій суттєвій умові
договору як строки виконання робіт по обробці зернових культур,
вказані при укладенні договору “агрохімічні строки” не є
конкретними строками і не свідчать про досягнення угоди між
сторонами. Відповідно до статті 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у
випадках, коли строк виконання зобов'язань не встановлений або
визначено моментом витребування, сторона — в даному випадку пози
вач — вправі була здійснити зобов'язання по виконанню
агрохімічних робіт у такий час, який би підходив для виконання
таких робіт.
Із урахуванням цих встановлених обставин суди, при розгляді
даної справи, дійшли обгрунтованого висновку відповідно до вимог
статті 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що договір між сторонами від
20.02.2001 р. на організацію виконання агрохімічних робіт
укладено не було і тому він не породжує обов'язків сторін.
Керуючись статтями 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВТ Фірми “Макон” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.08.2001 р. і постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 16.11.2001 р. по справі № 2-17/5857-2001
— без змін.