Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т.П. , за участю представників сторін: позивача – Федорова Д. А. дов. від 25.03.2002 року, відповідачів: Держдепартаменту інтелектуальної власності Міннауки України – Галака М. М. дов. від 10.01.2002 року № 16-08/92, Картушина Д. М. дов. від 19.12.2001 року № 16- 08/2860, ТОВ “МЕДФАРМ” – Варухи Г. В. дов. від 05.12.2002 року № 194, Мар’єнкової Т. Г. дов. від 05.12.2002 року № 195,

розглянувши касаційну скаргу науково – виробничого підприємства ТОВ “МЕДФАРМ” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 9.07.2002 року у справі за позовом державного підприємства по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма” до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та науково – виробничого підприємства “Медфарм”,

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2002 року державне підприємство по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма” звернулось до суду з позовом до Держдепартаменту інтелектуальної власності Міннауки України про визнання недійсним свідоцтва № 18749, виданого науково – виробничому підприємству ТОВ “Медфарм” на знак для товарів та послуг “Рінгера – Локка”.

В позовній заяві зазначив, що зареєстрований знак для товарів та послуг “Рінгера – Локка” не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним ч. ч. 2, 3 і 5 статті 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” (3689-12) .

Рішенням господарського суду м. Києва від 4.04.2002 року позов задоволено частково.

Свідоцтво № 18749 на знак для товарів та послуг “Рінгера – Локка”, видане 15.02.2002 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, визнане недійсним стосовно 5 класу в повному обсязі, 16 класу в частині виготовлення етикеток для фармацевтичних виробів, 35 класу в частині фармацевтичних препаратів, 42 класу в частині забезпечення фармацевтичними препаратами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9.07.2002 року рішення суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі науково – виробниче підприємство ТОВ “Медфарм” просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом ст.ст. 1, 80 п. 1-1, 84 п. 1, 101, 104 ч. 1 ГПК України (1798-12) .

Вважає, що право позивача не порушено, оскільки він не має документів на право випуску медичного засобу з назвою “Рінгера – Knjj`”, а предмет спору відсутній.

Тому, на його думку, провадження у справі мало бути припиненим.

Вислухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (3689-12) свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у судовому порядку у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Як встановлено судом, спірне свідоцтво видано на знак для товарів і послуг “Рінгера – Локка” у класах 5 (фармацевтичні, ветеринарні і гігієнічні препарати), 16 (друкарська продукція), 35 (реклама, керування справами, ділове адміністрування, діловодство, всі послуги, що включені до 35 класу), 42 (забезпечування фармацевтичними препаратами, консультування фахове, крім підприємництва).

У 1882 році С. Рінгер винайшов різновид соляного розчину, який з тих пір відомий як розчин Рінгера.

Цей розчин удосконалювали різні вчені, зокрема, Ф. Локк.

Удосконалений розчин під назвою “Рінгера – Локка” загальновідомий від часу винайдення, широко використовується як замісник плазми крові для людей і теплокровних тварин.

Його хімічний склад та призначення наведені в учбовій, довідниковій, енциклопедичній літературі, яка видавалася протягом багатьох років великими тиражами.

Медичний препарат під назвою “розчин “Рінгера – Локка” з визначеним хімічним складом виготовляється фармацевтами в аптечних умовах.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що знак для товарів та послуг “Рінгера – Локка”, на який видано спірне свідоцтво, не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним ч. 2 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (3689-12) і обгрунтовано задовольнив позов на підставі ст. 19 ч. 1 п. а цього Закону (3689-12) .

Доводи касаційної скарги в частині припинення провадження у справі і відсутності у позивача права вимоги спростовуються тією обставиною, що позивач є виробником лікарських препаратів і видача спірного свідоцтва зачіпає його інтереси як виробника.

В іншому доводи касаційної скарги зводяться до вирішення питань достовірності доказів та їх оцінки, тому, з урахуванням повноважень касаційної інстанції, суд залишає їх поза увагою.

З огляду на викладене, рішення суду відповідають вимогам закону і обставинам справи, отже, підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу науково – виробничого підприємства ТОВ “МЕДФАРМ” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 9.07.2002 року і рішення господарського суду м. Києва від 4.04.2002 року – без зміни.