ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2002 Справа N 9899/4-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів : Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача : Штученко О.В.
від відповідача : Артюхова О.П.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Державний ощадний банк України” в
касаційну скаргу особі Харківського обласного
управління Ощадбанку України
на рішення від 16.08.2001р. господарського суду
Харківської області
та постанову від 11.10.2001р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 9899/4-06
за позовом Приватного підприємства “Фірма “Колос”
до ВАТ “Державний ощадний банк України” в
особі Харківського обласного
управління Ощадбанку
Про визнання недійсними кредитних договорів
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
16.08.2001р. (суддя Бондаренко В.П.) позовні вимоги задоволені:
кредитні договори № 741/1 від 22.12.97р. на суму 22646,80 грн.,
№ 743/2 від 24.12.97 на суму 5590 грн., № 743/3 від 26.12.97 р.
на суму 11733,82 грн., № 743/4 від 21.04.97р. на суму 34975,80
грн. визнані недійсними. Рішення мотивовано тим, що Ощадбанк
України не мав права укладення спірних договорів, оскільки у
нього відсутній спеціальний дозвіл на здійснення
банківської операції з кредитування юридичних осіб.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11.10.2001р. ( судді : Карабань І.С. – головуючий, Івакіна В.О.,
Твердохліб А.Ф.) рішення суду залишено без змін з тих же
підстав.
Поданою касаційною скаргою відповідач просить Вищий
господарський суд України скасувати рішення місцевого та
постанову апеляційного судів і прийняти нове рішення. Скаржник
стверджує, що при укладенні спірних договорів чинне
законодавство не було порушено, право на користування
юридичних осіб він мав.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали ( фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судами при прийнятті оскаржених рішення і постанови та
заслухавши пояснення присутніх у засіданні суду представників
сторін, дійшла висновку, що вони підлягають скасуванню, а
касаційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України “Про банки і банківську
діяльність за банками закріплено право на здійснення банківських
операцій у межах, встановлених їх Статутами.
Статутом Ощадбанку України , зареєстрованим
Національним банком України 31.12.91р, реєстраційний № 4,
передбачено серед банківських операцій, які він виконує, і право
на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування громадян і
підприємств, виконання операцій по достроковому та
короткостроковому кредитуванню фізичних і юридичних осіб ( п. п.
6, 10 Статуту).
Чинним на момент виникнення спірних правовідносин “Положенням
про порядок ліцензування банків в Україні”, затв. постановою
Правління НБУ від 27.03.96 № 77 визначено, що порядок і умови
надання ліцензії визначається Національним банком України.
Ліцензія № 148, видана Ощадбанку України на підставі постанови
Правління НБУ від 20.01.97, не передбачала кредитування
юридичних осіб.
Однак, у зв’язку з Указом Президента України “Про створення
Спостережної Ради Ощадного банку України” та у зв’язку з
клопотанням Правління Ощадбанку про перенесення строку дії
вказаної ліцензії і зважаючи на необхідність визначення статусу,
структури органів управління і перелік банківських операцій, НБУ
постановою Правління від 10.02.97 № 30 відстрочив дію ліцензії
Національного банку України від 20.01.1997 року № 148 на період
до визначення статусу, структури органів управління і переліку
банківських операцій, які він здійснюватиме. Дозволено Ощадбанку
України на період до визначення статусу та структури його
органів управління здійснювати банківські операції, передбачені
його Статутом, який зареєстрований НБУ 31.12.1991 року за № 4.
Наведені обставини не були предметом дослідження місцевого і
апеляційного господарських судів. Із матеріалів справи не
вбачається чи вступила в дію ліцензія НБУ № 148 від 20.01.97, чи
діє постанова Правління НБУ від 10.02.97 № про перенесення
терміну її дії. також не з’ясовано виконання Ощадбанком України
вимог НБУ, викладених у постанові № 8 від 20.01.97 в матеріалах
справи відсутня) щодо внесення змін до Статуту від 31.12.91 р.
Цей статут в установленому порядку недійсним не визнано.
Оскарженими Ощадбанком України рішенням і постановою судів не
дана правова оцінка всім іншим суттєвим умовам кредитних
договорів, які визнані недійсними. Суд не визначив чи укладення
спірних договорів порушують права і законні інтереси позивача та
інтереси держави. Невключення до тексту договорів запису про
наявність дозволу у Банка на ведення кредитних операцій не
робить їх недійсними. Поза увагою суду залишився і факт
погашення ПП “Фірма “Колос” кредитів, отриманих в Ощадбанку.
Визнаючи договори недійсними на підставі ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
суд не зобов’язав позивача повернути
Банку все отримане (кредитні кошти) по цим договорам ( ч. 2 ст.
48 ЦКУ).
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим і
апеляційним судами позовним матеріалам такою, що не відповідає
фактичним обставинам та чинному законодавству.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу ВАТ “Державний ощадний банк України в особі
Харківського обласного управління задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.10.2001р. і рішення господарського суду Харківської області
від 16.08.2001р. у справі № 9899/4-06/448Х скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду Харківської
області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
С у д д і Й.Мілевський
Є.Чернов