ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.03.2002                                        Справа N 6/411
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого           Кочерової Н.О.
суддів:               Рибака В.В.
за участю             Уліцького А.М.
представника          Гавшина В.В. дов. № 09-18/324 від
відповідача           18.12.01
розглянув касаційну   відкритого акціонерного товариства
скаргу                “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.
                      Маріуполь
на постанову          від 16.11.01
                      Донецького апеляційного господарського
                      суду
                      № 6/411-01-10-104
у справі              № 6/411
господарського суду   Донецької області
за позовом            закритого акціонерного товариства
                      “Альтаїр”, м. Київ
До                    відкритого акціонерного товариства
                      “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.
                      Маріуполь
 
Про   Стягнення збитків у сумі 1 719 718,30 грн.
 
У  вересні  2001  року  закрите акціонерне товариство  “Альтаїр”
пред’явило  в  суді позов до відкритого акціонерного  товариства
“Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення 1  719  718,30
грн.   збитків   у   вигляді   неотриманих   доходів   внаслідок
неповернення  векселів,  які  були  отримані  позивачем   згідно
договорів застави від 24.05.1999 та від 01.07.1999.
 
В  подальшому  уточнив вимоги і вказав, що  збитки  виявилися  у
вигляді втрати застосованої вартості векселів з вини відповідача
в результаті їх неповернення.
 
Рішенням  господарський суд Донецької області від 16.10.2001року
(суддя  Підколзина Л.Д.) позов задоволено частково.  Стягнуто  з
відкритого   акціонерного  товариства  ”Металургійний   комбінат
“Азвсталь”   на   користь   закритого  акціонерного   товариства
“Альтаір”  збитки  у  сумі 1 501 237,05 грн.,  які  виявилися  у
вигляді втрати заставленої вартості векселів.
 
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з  того,
що  сторони  змінили  умови оплати за договором  з  грошової  на
оплату шляхом передачі векселів.
 
Між  ЗАТ  “Альтаїр”  та ВАТ “Металургійний комбінат  “Азовсталь”
09.02.1999   був   укладений  договір   купівлі-продажу   метало
продукції.
 
Згідно  умов  договору,  додаткової  угоди  від  15.07.1999   та
специфікації     відповідачу    необхідно     було     поставити
металопродукції  на  суму 3595288,82 грн.  Оплата  повинна  була
здійснюватись  в  грошовій формі на підставі рахунків.  Способом
забезпечення   виконання  зобов’язань  сторони  обрали   заставу
векселів. Акти прийому-передачі векселів від 24.05.1999  та  від
01.07.1999 свідчать про передачу векселів у заставу.  За  період
лютий-серпень   1999   року  відповідач   відвантажив   позивачу
продукцію  на  суму  1  243  393, 75 грн.,  рахунки  фактури  не
виставлялися, частина векселів номінальною вартістю  1  461  875
грн.   була  передана  позивачем  в  підтвердження  за  отриману
продукцію.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
16.11.01  (судді Українська Р.М., Кондратьєва С.І., Старовойтова
Г.Я.) рішення залишено без змін з цих же підстав.
 
В    касаційній    скарзі    відкрите   акціонерне    товариство
“Металургійний комбінат “Азовсталь” просить постанову Донецького
апеляційного  господарського  суду  від  16.11.2001  і   рішення
господарського суду Донецької області від 16.10.2001  скасувати,
в  позові відмовити, зобов’язати позивача прийняти у відповідача
векселі  №  №  3218422847,  3218422862, 3218422863,  3218422846,
66334389 215450.
 
В обгрунтування касаційної скарги відкрите акціонерне товариство
“Металургійний  комбінат “Азовсталь” вказало, що судом  порушені
вимоги  ст.ст.  33,  43  Господарського  процесуального  кодексу
України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ст.  203  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
       Заслухавши  доповідь  судді  Кочерової  Н.О.,   пояснення
представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом
обставин  справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський  суд
України  у  складі  колегії суддів вважає, що  касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
 
        09.02.1999   між   відкритим   акціонерним   товариством
“Металургійний  комбінат  “Азовсталь”  та  закритим  акціонерним
товариством “Альтаїр” було укладено договір купівлі-продажу  ДГ-
714.
 
Відповідно  до  п.  5.1,  5.2  умов  договору  оплата  продукції
здійснюється  у грошовій формі на підставі рахунків  виставлених
Продавцем  Покупцю. Оплата рахунків здійснюється на  протязі  15
банківських днів з моменту виставлення рахунків.
 
Згідно  п.  13.1  зміни  та доповнення  до  договору  вважаються
дійсними,  якщо  вони здійснені у письмовій  формі  і  підписані
уповноваженими особами.
 
Відповідно  до  ст.ст.  154, 162  Цивільного  кодексу    України
( 435-15 ) (435-15)
         зміна умов договору повинна бути укладена у письмовій
формі для якої необхідне обопільне волевиявлення сторін.
 
Враховуючи викладене, висновок суду про зміну оплати продукції з
грошової  на вексельну за згодою сторін зроблено без  повного  і
всебічного з’ясування обставин справи.
 
Рішенням  арбітражного суду Донецької області від 17.04.2001  по
справі   12/85,   залишеному  без  змін  постановою   Донецького
апеляційного господарського суду від 31.10.2001 встановлено,  що
договором   ДГ-714   від   09.02.99   поставка   металопродукції
відповідачем  позивачу  була  припинена  у  зв’язку  з  тим,  що
останній не проводив оплату у грошовій формі.
 
Відповідно  до  п.  5.4  договору ДГ-714  від  09.02.99  засобом
забезпечення  зобов’язань за договором сторони отримали  заставу
векселів.
 
На  виконання  цього  пункту договору  уклали  договори  застави
векселів № 305 від 24.05.99 та № 344 від 01.02.99.
 
Відповідач  заперечував  проти передачі  векселів  у  заставу  і
врахував, що на них відсутній напис “валюта в заставу”  як  того
передбачало  діюче  на  час укладання договорів  Положення  “Про
простий і перекладний вексель”.
 
Проте  судом  доводи відповідача не перевірені і  оцінка  їм  не
дана.
 
Стягуючи  з  відкритого  акціонерного товариства  “Металургійний
комбінат  “Азовсталь” вартість векселів і рахуючи  їх  збитками,
суд  не врахував  вимоги  ст.  203  Цивільного  кодексу  України
( 435-15  ) (435-15)
          відповідно  до частини другої  якої  під  збитками
розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження
його  майна,  а  також не одержані кредитором  доходи,  які  він
одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.
 
Враховуючи, що при розгляді справи судом допущено порушення норм
процесуального  права,  а  саме  ст.ст.  33,  43  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а  також  норм
матеріального  права,  а саме ст.ст. 154,  162,  203  Цивільного
кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  постановлені  судом  рішення  і
постанова підлягають скасуванню.
 
При  новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене  і
вирішити  спір у відповідності з обставинами справи  і  вимогами
закону.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України у складі колегії суддів
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну     скаргу    відкритого    акціонерного    товариства
“Металургійний комбінат “Азовсталь” задовольнити частково.
 
Постанову  від 16.11.2001 Донецького апеляційного господарського
суду  та  рішення  господарського  суду  Донецької  області  від
16.10.2001 скасувати, справу № 6/411 направити на новий  розгляд
до господарського суду Донецької області.
 
В решті касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
Головуючий     Н.Кочерова
 
Судді          В.Рибак
 
               А.Уліцький