ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.03.2002                                     Справа N 2/1/1444
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого       Овечкіна В.Е.,
суддів            Мілевського Й.Р.,
                  Чернова Є.В.,
за участю представників:
позивача          
відповідача       Фещенко О.А.
розглянувши       
касаційну скаргу  Токмакського механічного технікуму
на постанову      від 27.11.2001
                  Дніпропетровського апеляційного
                  господарського суду
у справі          № 2/1/1444
за позовом        закритого акціонерного товариства
                  “Промбудкомплект” (далі – Товариство)
до                Токмакського механічного технікуму (далі –
                  Технікум)
 
Про   стягнення 177000,16 грн. заборгованості
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Немченко
А.І.) від 5.09.2001р. у позові Товариству відмовлено.
 
Підставою прийняття вищезазначеного рішення місцевим судом є те,
що  відповідач (Технікум) не брав на себе зобов’язань по  оплаті
будівельних  матеріалів  і,  крім того,  просив  Товариство  про
надання  матеріальної  допомоги (листи від  30.03.99,  16.09.99,
03.03.2000),  яка  і  була  йому надана  у  вигляді  будівельних
матеріалів.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
(судді Ясир Л.О. – головуючий, Бахмат Р.М., Прудніков В.В.)  від
27.11.2001  рішення  місцевого суду  від  05.09.2001  скасовано.
Позов  задоволено  частково у зв’язку з тим,  що  згідно  листів
Технікум   звернувся   до  Товариства  з  проханням   відпустити
будівельні  матеріали  для  господарських  потреб  і  мова   про
матеріальну допомогу не могла йти у зв’язку з тим,  що  не  було
укладено  договору дарування, як передбачено Цивільним  кодексом
Української РСР.
 
Оскільки  позивачем  будматеріали  були  відпущені,  Товариством
повинна бути відшкодована вартість цих матеріалів.
 
Судова   колегія,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини) на предмет правильності їх юридичної оцінки  місцевим
апеляційним судом, та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників,  дійшла  висновку, що касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
 
30.03.99 та 15.09.99 Технікум звернувся до товариства з  листами
про   надання  матеріальної  допомоги  для  будівельно-ремонтних
робіт.
 
Відповідно  до  накладних № № 80,200  від  16.09.99,  №  16  від
30.03.99  зазначені в листах матеріали були відпущені  Технікуму
за розпорядженням директора Товариства Левченка М.П.
 
01.03.2000 Технікум звернувся до Товариства з листом про надання
матеріалів для господарських потреб.
 
Зазначені в листі будматеріали були відпущені згідно накладних №
№ 217,13,14 від 06.03.2000.
 
Вищий  господарський  суд України вважає помилковими  твердження
апеляційного  суду про те, що підставою для безплатної  передачі
майна  є  лише договір дарування, який повинен бути укладений  у
письмовій формі та нотаріально посвідчений.
 
Так,   Закон   України  “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         передбачає, що безоплатно надані товари  (роботи,
послуги)  – це товари, що надаються платником податку  згідно  з
договорами  дарування, іншими договорами,  які  не  передбачають
грошової  або  іншої  компенсації  вартості  таких  матеріальних
цінностей  і  нематеріальних активів чи їх  повернення  або  без
укладення таких угод.
 
Отже, Закон України передбачає безоплатну передачу товарів і без
укладення договору дарування.
 
Крім  того,  місцевий та апеляційний суди не звернули  увагу  на
зміст листів. В листах від 30.03.99 та від 16.09.99 йде мова про
надання  матеріальної допомоги, проте як в листі від  03.03.2000
зазначено   прохання  відпустити  матеріали  для   господарських
потреб. Правова природа вказаних листів відповідача місцевим  та
апеляційним  судами не досліджена. Наведені факти  свідчать  про
неповноту  з’ясованих  фактичних обставин і  невідповідність  їх
юридичної  оцінки, що в сукупності є підставою для скасування  в
касаційному  порядку рішення місцевого і постанову  апеляційного
судів  і  передачу  справи  на новий розгляд  для  всебічного  і
повного з’ясування всіх обставин справи.
 
Згідно  ч.  2  ст.  111-7  ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Враховуючи  викладене та керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-
10,111-11     Господарського      процесуального         кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну   скаргу   Токмакського   механічного   технікуму
задовольнити частково.
 
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від   27.11.2001  та  рішення  господарського  суду  Запорізької
області від 05.09.2001 у справі № 2/1/1444 скасувати.
 
Справу передати на новий розгляд господарському суду Запорізької
області.
 
3.  Пункт  4  ухвали  Вищого  господарського  суду  України  від
27.02.02    про   зупинення   виконання   оскарженої   постанови
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
27.11.2001 до закінчення її перегляду в порядку касації  вважати
таким, що втратив чинність.
 
Головуючий          В.Овечкін
 
Судді:              Й.Мілевський
 
                    Є.Чернов