ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2002 Справа N 17-6-3/01-6780
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Мілевського Й.Р.,
Чернова Є.В.
за участю представників
позивача - Шкумат Л.П.
відповідача - Жосан Т.В.
розглянувши в засіданні
касаційну скаргу Виробничо-комерційної приватної
фірми “Вячеслава”
на постанову від 20.12.2001 р.
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-6-3/01-6780
за позовом Приватного підприємця Шкумат
Людмили Петрівни
до ВКП фірми “Вячеслава”
Про визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.09.2001
(суддя Коваленко В.М.) позов задоволено: за приватним
підприємцем Шкумат Л.П. визнано право приватної власності на
об’єкт нерухомості – приміщення двох кіосків (1/2 кам’яного
блока-кіоску), розташованого у м. Южне на території ринку по
вул.Хіміків, 27 і позначених на експлікації як № № 1Б, 1Г.
Рішення суду мотивовано на договорах № 3 від 10.09.96 та № 9 від
17.10.96 в силу яких між сторонами виникли зобов’язання за якими
приватний підприємець зобов’язаний був сплатити фірмі необхідні
кошти для будівництва кіосків, а фірма – побудувати кіоски і
передати їх підприємцю у власність після 100% оплати. Позивач
свої зобов’язання виконав.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20.12.2001 (судді Продаєвич Л.В. – головуючий, Піроговський
В.Т., Жеков В.І.) рішення суду залишено без змін з тих же
підстав.
Поданою касаційною скаргою відповідач (ВКП фірма “Вячеслава”)
просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного
суду скасувати і прийняти нове рішення. Як на підставу своїх
вимог, скаржник посилається на пропуск позивачем строку позовної
давності і неповну оплату вартості збудованих кіосків. Передача
спірних приміщень у власність позивача порушує цілісність ринку
і завдає збитки інтересам відповідача.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судами при прийняття оскарженої постанови та заслухавши
пояснення присутніх у засіданні представників сторін дійшла
висновку, що вона (постанова) і рішення місцевого суду
підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення з наступних підстав.
Згідно укладених 10.09.96 і 17.10.96 договорів за № № 3 та 9
відповідач зобов’язався побудувати на території ринку два
торгових кіосків розміром 3 х 4 м. , які повинні були після 100%
оплати їх вартості перейти у власність підприємця Шкумат Л.П.
(п. 2.1 договору № 3 і п. 2.1 договору № 9). Строк будівництва і
передачі першого кіоску установлено до 24.12.96 (п. 2.4 договору
№ 3), а строк будівництва і передачі підприємцю другого кіоску
договором № 9 установлено до 30.12.96.
На виконання своїх договірних зобов’язань підприємець
перерахував фірмі в 1996-97 р.р 13325 грн., що не оскаржується
відповідачем. В користуванні позивача ці кіоски знаходяться
з.10.1997 р., як закінчені будівництвом об’єкти торгівлі, однак,
позивачем свої зобов’язання, передбачені п. 2.1 договорів щодо
передачі кіосків у власність підприємця не виконані.
Відповідно до експлікації робочого проекту, кошторисного
розрахунку вартості будівельних робіт, а також проектно-
кошторисної і технічної документації на кіоски, які входять в
комплекс павільйонів на території міського ринку по
вул.Хіміків,27, вартість одного торгового кіоску, що складає 1/4
блока (блок складає 4 кіоски) становить 3974,50 грн. (вартість
двох кіосків 7934 грн.).
Наведеним спростовуються доводи скаржника про неповну оплату
підприємцем вартості спірних кіосків.
Матеріалами справи спростовуються і доводи скаржника щодо
пропуску підприємцем строку позовної давності, передбаченого ст.
71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим і
апеляційним судами обставинам справи такою, що грунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.12.2001 р. і рішення господарського суду Одеської області від
11.09.2001 р. у справі № 17-6-3/01-6780 залишити без змін, а
касаційну скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми
“Вячеслава” – без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Й.Мілевський
Є.Чернов