ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2002 Справа N 12/2246
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кочерової Н.О.,
суддів Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача — не з'явився;
від відповідача— Кузнєцова Аліна Миколаївна, дов. від
29.01.02 № 44 — юрисконсульт;
Мельничук В.М. — директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу -
ВАТ “Хмельницька машинно-технологічна станція“
на постанову від 12.11.01
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 12/2246
господарського суду Хмельницької області
за позовом ВАТ “Хмельницька машинно-технологічна
станція“
до Дочірнього підприємства ДАК “Хліб
України“; Богданівецького комбінату
хлібопродуктів ст. Богданівці
про стягнення 28831,81 грн.
ВАТ “Хмельницька машинно-технологічна станція” 04.04.01
звернулося до арбітражного суду Хмельницької області з позовом
до відповідача про стягнення транспортних витрат за
транспортування зернових культур по регіональному контракту у
1997 р. Позивач посилається на те, що про зарахування
перевезеної продукції по регіональному контракту йому стало
відомо лише у вересні 2000 р. Порядок відшкодування транспортних
витрат при реалізації регіонального контракту покладено на
Богданівецький комбінат хлібопродуктів, тому відповідач
зобов'язаний відшкодувати зазначені витрати. Відповідач позов не
визнав, пояснивши, що позивач не оформив відповідним договором
послуги по перевезенню зернових культур у 1997 р., а також
позивачем пропущений строк позовної давності.
Рішенням господарського суду від 31.07.01 (суддя Шпак В.О.) у
задоволенні позову відмовлено з мотиву недотримання позивачем
приписів статей 72, 366 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тобто пропущено
строк, встановлений для звернення з позовом перевізника до
одержувача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія
суддів: Юркевич М.В. — головуючий, судді — Бойко С.М., Бонк
Т.Б.) від 12.11.01 апеляційна скарга позивача залишена без
задоволення, оскільки апеляційна інстанція не встановила
поважних причин для відновлення строку позовної давності, тому
висновок суду першої інстанції про недодержання позивачем
приписів статей 72, 366 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнано законним.
Скаржник просить скасувати рішення і постанову, прийняті у
справі, посилаючись на неврахування при розгляді справи несплату
відповідачем роботи по перевезенню, згідно порядку, визначеному
постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.97.
Заслухавши доповідача, заперечення відповідача щодо
необґрунтованості касаційної скарги, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
з наступних підстав.
Згідно зі ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 6 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, юрисдикція суддів поширюється на всі
правовідносини, що виникають у державі, а також захист цивільних
прав здійснюється судом. Позивач, посилаючись на невідшкодування
йому витрат по перевезенню врожаю 1997 р. по державному або
регіональному контракту повинен керуватися приписами статей 72,
366 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якими визначено строк позовної
давності у правовідносинах, які виникають у зобов'язаннях
перевезення. Звернувшись із позовом 04.04.01, позивач не надав
пояснень щодо недодержання ним припису ст. 366 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, який зазнає, що пред'явлення перевізником до
відправників, одержувачів, що випливають із перевезення,
встановлюється шестимісячний строк.
Оскільки позивач не звернувся у шестимісячний строк з позовом до
суду, відповідно ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, закінчення строку
позовної давності є підставою для відмови в позові.
За відсутністю поважних причин пропуску строку, рішення суду
першої інстанції та постанова апеляційної інстанції є
обґрунтованими, відповідними нормам матеріального права, які
регулюють предмет спору.
Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при
оформленні рішення суду не можна визнати обґрунтованими виходячи
з того, що рішення приймалося у присутності представників
сторін.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Хмельницька машинно-технологічна
станція” залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
12.11.01 по справі № 12/2246 залишити без змін.
3. Справу скерувати у господарський суд Хмельницької області.