ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2002 Справа N 02-5/3-5/12(Б/13)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чупруна В.Д.
суддів: Грека Б.М., Гончарука П. А.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ДПІ у м. Кіровограді Марченко В.Б. (довір. № 27/10-0
від 01.10.2001р.)
Полтавець Л.Ж. (довір. № 117/26-5
від 03.10.2001р.)
ВАТ "К?ровограднафтопродукт" Житников A.I. (довір. № 11/320 від
15.03.2002р.)
розглянув касаційну скаргу ДПІ у м. Кіровограді
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі 02-5/3-5/12(Б/13)
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ВАТ “Кіровограднафтопродукт“
До ДПІ у м. Кіровограді
Про визнання недійсним рішення
Рішенням господарського суду Кіровоградської області (суддя
Баранець М.М.) від 20.09.2001р. у позові про визнання рішення
Кіровоградської ОДПІ недійсним ВАТ “Кіровограднафтопродукт”
відмовлено. Рішення Кіровоградської ОДІТІ про застосування та
стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум податків за
порушення податкового та іншого законодавства від 10.08.2001р.
за № 754-26-5/03483275/9936 визнано таким, що повністю від
повідає чинному законодавству.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, перевірила в апеляційному порядку рішення місцевого суду і
постановою від 19.11.2001р. повністю скасувала його та визнала
недійсним Рішення Кіровоградської ОДПІ від 10.08.2001р. за
№ 754-26-5/03483275/9936.
Постанова апеляційного суду прийнята з посиланням на те, що
оспорюване рішення Кіровоградської ОДПІ прийняте з посиланням на
п. 7.4.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 17.1.3. ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно з якими не
передбачено стягнення до бюджету суми від'ємного значення
податку.
Крім того, податковими органами в ході перевірки ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” не було виявлено податкового
зобов'язання в розумінні, визначеному п. 1.2. Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
і
відповідно Кіровоградська ОДПІ безпідставно прийняла рішення про
стягнення до бюджету донарахованої суми зобов'язання по ПДВ.
А, оскільки податкового зобов'язання, в розумінні п. 1.2.
зазначеного закону, податковими органами виявлено не було, то
Рішення Кіровоградської ОДПІ в частині застосування фінансових
санкцій, передбачених п. 17.1.3. ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
також суперечить
чинному законодавству.
Кіровоградська ОДПІ вважає, що апеляційним судом порушено норми
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно правомірності залучення
до справи додаткових доказів, оскільки в судовому засіданні не
було доведено неможливість подання цих доказів в місцевому суді.
Крім того, на думку заявника, апеляційний суд невірно застосував
норми ст. 17 п.п. 17.1.3. Закон України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
де визначено, що у випадку коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами викладеними в
підпункті “б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2. ст. . 4 зазначеного
закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у
розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи
з податкового періоду, на який припадає така недоплата,
закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким
платником податків податкового повідомлення від контролюючого
органу. Згідно твердження скаржника у ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” по податкових періодах було виявлено
недоплату і відповідно правомірно нараховано штрафні санкції.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Кіровоградською ОДПІ здійснено позапланову перевірку ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” з дотримання вимог податкового
законодавства за період 01.10.1999р. по 01.04.2001р.. За
результатами перевірки податковою службою складено Акт “Про
результати позапланової перевірки дотримання вимог податкового
законодавства” від 02.08.2001р. за № 26-5-82. Перевіркою
податкових органів встановлено порушення в діяльності ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” податкового законодавства, зокрема
п.п. 3.1.1. п. 3 ст. 3; п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 та
п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість“
10.08.2001 року Кіровоградською ОДПІ прийнято рішення
№ 754-2-5/03483275/9936 про застосування та стягнення сум
штрафних санкцій, донарахованих сум податків за порушення
податкового та іншого законодавства, яким на підставі
п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено податкове зобов'язання у вигляді донарахованого
податку на додану вартість і застосовано фінансові санкції в
розмірі 25% від суми недоплати.
Не погоджуючись з рішення податкової служби, ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” звернулось з позовом до суду про
визнання вказаного рішення недійсним.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув
рішення місцевого суду і для повноти та об'єктивності розгляду
справи, згідно ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, залучив
додаткові докази по справі. У відповідності до зазначеної
статті, в своїх повноваженнях апеляційний суд не зв'язаний
доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та
обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. При
розгляді справи апеляційний суд користується правами, наданими
суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
При розгляді справи по суті, апеляційний суд встановив, що за
відповідні періоди по яких податковою службою здійснено
перевірку підприємства, показники по податку на додану вартість
мали від'ємне значення.
п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, на підставі яких податковою службою
приймалось рішення, не передбачено стягнення до бюджету
від'ємного значення суми податку, а навпаки у відповідності до
п.п. 7.7.1., 7.7.3. зазначеного закону від'ємне значення податку
підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
п. 1.2. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
дає чітке визначення терміну податкове
зобов'язання, яким визнається зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну
суму коштів, у порядку та строки визначені законом.
Оскільки у ВАТ “Кіровограднафтопродукт” на момент проведення
перевірки показники по сплаті податку на додану вартість мали
від'ємне значення, то відповідно у останнього не виникало
податкового зобов'язання у розумінні Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, а отже податковою
службою було незаконно донараховано податкове зобов'язання по
податку на додану вартість.
п.п. 17.1.3. ст. 17 Закон України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначає, що у випадку коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами викладеними в
підпункті “б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2. ст. . 4 зазначеного
закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у
розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи
з податкового періоду, на який припадає така недоплата,
закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким
платником податків податкового повідомлення від контролюючого
органу, але не більше 25% такої суми та не менше 10
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності з положеннями вказаної статті, застосування
фінансових санкцій можливе лише при умові донарахування
податкових зобов'язань, а оскільки, в діяльності ВАТ
“Кіровограднафтопродукт” не було виявлено недоплати по податку
на додану вартість, то відповідно нарахування штрафних санкцій у
розмірі 25% є неправомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі
встановлених цими судами фактичних обставин справи.
З огляду на зазначене, порушень Дніпропетровським апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищим господарським судом України не встановлено.
На підставі вищевикладеного. Керуючись ч. 1 ст. 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Залишити скаргу Кіровоградської об'єднаної державної
податкової інспекції без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.11.2001р. у справі 02-5/13-5/12 (Б/13) залишити без змін.