ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                     П О С Т А Н О В А

                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2002  	                       Справа N А–10990/1-13/828Х

                         м. Київ

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  Шульги

О.Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т.П. ,

розглянувши  касаційну  скаргу державної податкової  інспекції  у

Комінтернівському районі м. Харкова на судові рішення у справі за

позовом  приватного  підприємця Гончаренко  Н.  І.  до  державної

податкової  інспекції у Комінтернівському районі м.  Харкова  

про   визнання рішення недійсним,

                   В С Т А Н О В И В:

     В  серпні 2001 року приватний підприємець Гончаренко  Н.  І.
звернулась до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі м.
Харкова  про  визнання  недійсним рішення від  5.07.2001  року  №
00001/17-118/2632815024/311,  яким  їй  донараховано  податок  на
прибуток  в  сумі  2110 гривень 70 копійок  на  заробітну  плату,
виплачену найманим працівникам.

Рішенням  господарського суду Харківської області від  14.09.2001

року,  залишеним  без зміни постановою Харківського  апеляційного

господарського суду від 20.11.2001 року, позов задоволено, спірне

рішення визнане недійсним.

     Не  погоджуючись  з рішеннями суду, ДПІ у  Комінтернівському
районі   м.   Харкова  просить  їх  скасувати,   посилаючись   на
неправильне застосування судами норм матеріального права.

     Вважає,  що  та  обставина, що позивач є  платником  єдиного
податку, не звільняє її від обов’язку нараховувати, утримувати та
перераховувати  до  бюджету прибутковий  податок  з  громадян  із
доходів,  що виплачуються працівникам, які перебувають  з  ним  у
трудових відносинах.

      В   судове  засідання  представники  сторін  не  з’явились.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали  справи,

суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з

наступних підстав.

     Відповідно до ст. 6 Указу Президента України від  28.06.1999
року  “Про  спрощену систему оподаткування, обліку  та  звітності
суб’єктів  малого  підприємництва”  ( 727/98  ) (727/98)
          суб’єкт  малого
підприємництва,  який  сплачує єдиний  податок,  не  є  платником
податку на доходи фізичних осіб.

     Згідно  ст.  2  цього Указу ( 727/98 ) (727/98)
         у разі  коли  платник
єдиного    податку   здійснює   підприємницьку    діяльність    з
використанням  найманої  праці або за  участю  у  підприємницькій
діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується
на 50 відсотків за кожну особу.

     Доходи,  отримані від здійснення підприємницької діяльності,
що   обкладається  єдиним  податком,  не  включаються  до  складу
сукупного  оподатковуваного доходу за  підсумками  звітного  року
такого  платника  та  осіб,  що  перебувають  з  ним  у  трудових
відносинах,  а  сплачена сума єдиного податку є остаточною  і  не
включається  до  перерахунку загальних податкових зобов’язань  як
самого  платника  податку, так і осіб, які перебувають  з  ним  у
трудових  відносинах,  включаючи членів його  сім’ї,  які  беруть
участь у підприємницькій діяльності.

Як   встановлено  судом  при  розгляді  справи,  спірне   рішення

відповідача  прийняте  на  підставі  акту  перевірки,   з   якого

вбачається,  що позивач у період з.12.1999 року по  червень  2001

року  не  утримував  і  не перераховував до  бюджету  прибутковий

податок з заробітної плати найманих працівників.

Приватний підприємець Гончаренко Н. І. з.12.1999 року перейшла на

спрощену систему оподаткування і сплачує єдиний податок.

За  таких  обставин відповідно до вимог Указу Президента  України

від  28.06.1999 року “Про спрощену систему оподаткування,  обліку

та  звітності суб’єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
         вона не

повинна  нараховувати  та перераховувати до  бюджету  прибутковий

податок  з заробітної плати найманих працівників, а норми Декрету

Кабінету   Міністрів  України   “Про   прибутковий    податок   з

громадян”  ( 13-92 ) (13-92)
         до спірних правовідносин застосовуватись  не

можуть.

З  огляду на викладене, рішення суду відповідає вимогам закону та

матеріалам справи, тому підстав для його скасування немає.

     Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу    державної    податкової    інспекції     у

Комінтернівському районі м. Харкова залишити без  задоволення,  а

рішення  господарського суду Харківської області  від  14.09.2001

року  і  постанову Харківського апеляційного господарського  суду

від 20.11.2001 року – без зміни.

Головуючий, суддя  О. Шульга

Судді              В. Дерепа

                   Т. Козир