ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2002 Справа N 16/431
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів: Божок B.C.
Хандуріна М.І.
Черкащенка М.М.
розглянувши касаційну скаргу Дому творчості письменників
“Коктебель“ МГБОП “Літературний
фонд”
на рішення від 24.10.2001
у справі № 16/431
господарського суду м. Києва
за позовом Міжнародної громадської
благодійної організації
письменників “Літературний
фонд”, Дім творчості
письменників “Коктебель“
Міжнародного Літфонду
до Кабінету Міністрів України
Фонду держмайна України,
3-ї особи: Союзу письменників України,
Союзу письменників Криму
Про визнання частково недійсним постанови
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2002
призначено розгляд касаційної скарги на 13.03.20021. У справі
оголошена перервана 15.03.2002.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.10.2001 у даній
справі в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що майно Будинку творчості письмен
ників “Коктебель” Літфонду СРСР, який був утворений при колишній
Спілці письменників СРСР, було передано Спілці письменників
України (із спільним володінням із Спілкою письменників Криму),
як майно організації союзного підпорядкування, розташованої на
території України, згідно статей 1,4 Закону України “Про
підприємства, установи та організації союзного підпорядкування,
розташовані на території України”, та статей 9,21 і п. 3 розділу
VІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про професійних
творчих працівників та творчі спілки”.
Касатор просить скасувати рішення суду і постановити нове
рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на
те, що до видання оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів
України, Будинок творчості письменників “Коктебель” у 1993 році
був зареєстрований як власність Міжнародної громадської
благодійної організації письменників “Літературний фонд”, яка не
відноситься до організації союзного підпорядкування.
Заслухавши доповідь судді Хандуріна М.І., пояснення
представників Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна
України, Союзу письменників України, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи згідно статті 1 Статуту
Літературний фонд СРСР був громадською організацією при Спілці
письменників СРСР А в Статуті Літфонду СРСР (п. 16 розділ 4)
визначено, що його вищим органом є правління Спілки письменників
СРСР. Відповідно до п. 26 Статуту, затвердженого У розділом
Спілки письменників СРСР 2.06.1971 у віданні спілки знаходився
підпорядкований їй Літфонд СРСР, який діяв на основі власного
Статуту. Будинок творчості письменників “Коктебель” Літфонду
СРСР був утворений постановою Літфонду СРСР згідно § 3 п. 13”
розділу 1 Статуту Літфонду СРСР, затвердженого постановою Ради
народних комісарів СРСР від 20.02.1935 року, йому
підпорядкований і знаходився у його безпосередньому віданні.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про підприємства, установи
та організації союзного підпорядкування, розташованих на
території України” майно та фінансові ресурси підприємств,
установ та організацій і інших об'єктів союзного
підпорядкування, розташованих на території України є державною
власністю України.
Тому майно колишньої Спілки письменників СРСР, Літфонду СРСР,
розташоване в Автономній Республіці Крим є державною власністю
України.
Міжнародна громадська благодійна організація письменників “Літе
ратурний фонд” була зареєстрована після 1991 року тільки в
Російській Федерації, Літературний фонд України до неї не
ввійшов. Будинок творчості письменників “Коктебель”,
зареєстрований Феодосійською міською Радою Автономної Республіки
Крим в 1995 році та перереєстрований в 1999 році, реєстрація
проведена як резидента України, на його баланс були прийняті
споруди, будівлі та інше майно, яке ніколи і ніким йому не
передавалося. Міжнародна громадська благодійна організація
письменників “Літературний фонд” ніякого відношення до майна
Будинку творчості письменників “Коктебель” не має, бо не була
його власником. До того ж, в бюро технічної інвентаризації
м. Феодосія до 22.06.1941 року будинок творчості письменників
“Коктебель” належав на праві власності державі і до 2002 року
інших реєстраційних свідоцтв не видавалося і перереєстрація
права власності не проводилася.
Відповідно до ст. 4 названого закону рішення державних органів,
органів громадських, політичних, кооперативних, інших
організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та
інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР
щодо зміни власника і форм власності за участю органі влади та
управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради
України від 24.08.1991 “Про проголошення незалежності України”
без узгодження з відповідними органами управління, визначеними
Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Також статтею 1 Угоди між Україною та Російською Федерацією про
взаємне визначення прав та регулювання відносин власності
(підписаної 1501.93 і ратифікованої 22.06.93) що набула чинності
8.11.93, передбачено, що відповідно до національного
законодавства цих країн існує перехід у їх власність майна, у
тому числі фінансових ресурсів підприємств, установ, ор
ганізацій, структурних одиниць та підрозділів підприємств,
установ, організацій колишнього союзного підпорядкування,
розташованих на територіях країн, за винятком актів колишнього
союзу РСР, зазначених у Договорі “Про правонаступництво у
відношенні зовнішнього державного боргу активів Союзу РСР”.
На цій підставі Законом України (ст. 2) “Про професійних творчих
працівників та творчі спілки” правонаступником майна колишнього
Літфонду СРСР, розташованого на території України, визначена
Спілка письменників України.
В частині другій статті 9 цього Закону зазначено, що
Всеукраїнські творчі спілки, які діяли як юридичні особи о
24.08.1991 року, є правонаступниками майна відповідних творчих
спілок колишнього Союзу РСР. Пунктом 3 розділу ІV “Прикінцеві
положення” цього Закону передбачено, що Кабінету Міністрів
України разом з Фондом державного майна України забезпечити
передачу у власність чи надати у безстрокове користування не
рухоме майно творчим спілкам, яке було у їхньому користуванні на
момент прийняття Верховною Радою України постанові від 10.04.92
“Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських
організацій колишнього Союзу РСР, що розташовані на території
України.
Таким чином, господарський суд м. Києва у рішенні від 24.10.2001
у даній справі правильно прийшов до висновку, що постанова
Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1058 є правомірною і
такою, що прийнята в межах компетенції Кабінету Міністрів
України відповідно до статей 116 і 117 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і питання щодо визначення власника майна Будинку
творчості письменників “Коктебель” вирішено у відповідності до
законодавства України і будь які підстави для виключення цього
майна із додатку № 1 до постанові Кабінету Міністрів України від
10.07.98 № 1058 відсутні, як і правомірні зміни, винесені
постановою Кабінету Міністрів України № 1474 від 27.09.2000 і
постановою Кабінету Міністрів України № 1832 від 13.12.2000 щодо
будинку творчості письменників “Коктебель”.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, пунктом 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дому творчості письменників “Коктебель” Міжна
родної громадської благодійної організації письменників
“Літературний фонд” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва по справі № 16/431 - без
змін.