ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.03.2002                                 Справа N 12/134/635П
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді        Карабаня В.Я.,
суддів                   Жаботиної Г.В., Усенко Є.А.
за участю представників:
від позивача Карташова В. В., Гуйвана П. Д.,
від відповідачів Святогора О.А., Пантелейчука Л.Б., Костенка
О.В., Куницького В.В., Онофріюка Д.В., Матушевського Ю.В.,
Пруднік СІ.
розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”
на  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від
01.11.2001 р.
у справі № 12/134/635П
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”
до  Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча
компанія  “Центренерго”, Державного підприємства  “Енергоринок”,
Національної   енергетичної  компанії  “Енергетика   та   паливо
України”,   Дочірньої  компанії  “Торговий  дім  “Газ  України”,
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,  Дочірньої
компанії       “Укргазвидобування”,      Дочірньої      компанії
“Укргазвидобування”   в   особі   Газопромислового    управління
“Полтавагазвидобування”, Дочірньої компанії  “Укргазвидобування”
в особі філії Бурове управління “Укрбургаз”,
 
про   визнання договору недійсним
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
За  заявою позивача розгляд справи № 12/134/635П, призначеної до
слухання  на 14.00 год. на 28.02.2002 року., було перенесено  на
15.03.2002 року на 10.00 год.
 
04.05.2001 р. ВАТ “Полтаваобленерго” (далі позивач) пред'явило в
арбітражному   суді  Полтавської  області  позов   до   ЕК   ВАТ
“Центренерго”,  ДП  “Енергоринок”,  НЕК  “Енергетика  та  паливо
України”, ДК “Торговий дім газ України”, НАК “Нафтогаз України”,
ДК   “Укргазвидобування”  в  особі  філії   “Бурове   управління
“Укрбургаз”,  ДК  “Укргазвидобування” в  особі  газопромислового
управління   “Полтавагазвидобування”  (далі   відповідачі)   про
визнання договору - протоколу-погодження № 465 від 31.08.2000 р.
недійсним.
 
Заявлені   позовні   вимоги   обґрунтовувались   тим,   що   ВАТ
“Полтаваобленерго”   є   учасником  системи   розрахунків,   яка
запроваджена  розпорядженням  Кабінету  Міністрів  України  “Про
систему   розрахунків  за  електричну  енергію”  №   325-р   від
21.08.2000 р..
 
Відповідачі - учасники протоколу-погодження № 465 від 31.08.2000
р. позов не визнали, посилаючись на законність його укладення.
 
Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 06.06.2001 р.
(суддя  Сергеєва  Л.А.)  позовні вимоги  ВАТ  “Полтаваобленерго”
задоволено.  Суд своє рішення мотивував п. 1, п. 2 розпорядження
КМУ  “Про систему розрахунків за електричну енергію” № 325-р від
21.08.2000 р., а також ст. 41 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
01.11.2001     р.    постановою    Харківського     апеляційного
господарського   суду  (колегія  суддів  у  складі   головуючого
Філатова  Ю.М.,  суддів Бабакова Л.М., Кравець Т.В.),  зазначене
рішення скасовано, у позові відмовлено з мотивів невідповідності
укладеного   протоколу-погодження  №  465  від   31.08.2000   р.
положенням   ст.  41  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
           щодо   поняття
цивільно-правової угоди.
 
22.11.2001 р. ВАТ “Полтаваобленерго” подало касаційну скаргу  на
постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
01.11.2001   р..  Скарга  мотивується  доводами   про   те,   що
апеляційний суд порушив норми ст. 153 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
        , ч. 2.п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів  України
“Про  систему  розрахунків за електричну енергію”  №  325-р  від
21.08.2000  р.,  і, як наслідок, без належних  правових  підстав
визнав,    що    ВАТ   “Полтаваобленерго”   не    є    учасником
протоколу-погодження № 465 від 31.08.2000 р..
 
У  судовому  засіданні  представник  позивача  касаційну  скаргу
підтримав,  представники  відповідачів  вважали,  що   касаційна
скарга задоволенню не підлягає.
 
Заслухавши  пояснення  представників сторін,  дослідивши  доводи
касаційної  скарги,  правильність юридичної  оцінки  та  повноту
встановлення    обставин   справи   місцевим    і    апеляційним
господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду
України   вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного.
 
Колегією суддів Вищого господарського суду України не може  бути
визнаний   обґрунтованим  висновок  апеляційної  інстанції   про
неможливість  визнання недійсним на підставі ст. 48  ЦК  України
( 435-15  ) (435-15)
          оспорюваного  протоколу-погодження  №   465   від
31.08.2000  р.,  як такого, що не є цивільно-правовою  угодою  в
розумінні  ст.  41  ЦК  України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  оскільки  названим
протоколом-погодження встановлювалося виконання зобов'язань  між
його   учасниками,  включаючи  -  ВАТ  “Полтаваобленерго”,   без
залучення  його  до  визначення  такого  зобов’язання.   Спірний
протокол  -  погодження за своєю правовою природою  є  угодою  у
розумінні  ст.  41  ЦК  України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  що  спрямована  на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
 
Договірний  характер  спірних правовідносин  по  розрахунках  за
електроенергію  випливає також із положень ст.ст.  15,17  Закону
України  “Про  електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,  пунктів  1,  2
розпорядження  КМУ  №  325-р  від  21.08.2000  р.  “Про  систему
розрахунків  за  електричну енергію” та  постанови  Національної
комісії  з  регулювання  електроенергетики  України  №  905  від
21.08.2000    р.,   якими   встановлюються   договірні    засади
взаємовідносин  у галузі виробництва, постачання  та  споживання
електроенергії.
 
Висновок апеляційного суду про те, що проведення розрахунків  за
названим   протоколом  —  погодження  здійснювалось   згідно   з
встановленим  алгоритмома, тому інтереси ВАТ  “Полтаваобленерго”
не  були  порушені,  колегія суддів Вищого  господарського  суду
України  вважає таким, що суперечить п. 2 розпорядження Кабінету
Міністрів   України  “Про  систему  розрахунків  за   електричну
енергію”  №  325-р  від  21.08.2000  р.,  яким  встановлено,  що
розрахунки  за  спожиту  електричну  енергію  проводяться  через
окремі розподільчі рахунки енергопостачальних компаній за згодою
сторін  на  підставі  актів  звірення та  спільних  протокольних
рішень,  підписаних  усіма учасниками  цих  розрахунків,  шляхом
залучення  споживачем електричної енергії кредитних  банківських
установ або використання власних коштів.
 
Зважаючи  на  наведе, колегія суддів Вищого господарського  суду
України   дійшла   висновку   про   неправомірність   скасування
апеляційною  інстанцією  рішення арбітражного  суду  Полтавської
області від 06.06.2001 р..
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ч. 1 ст.  111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну    скаргу   ВАТ   “Полтаваобленерго”   на    постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2001  р.
у  справі  №  12/134/635П  задовольнити, постанову  Харківського
апеляційного  господарського суду від 01.11.2001  р.  скасувати,
рішенням арбітражного суду Полтавської області від 06.06.2001 р.
залишити без змін.