ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2002 Справа N 4/361/673П
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Першикова Є.В., Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Полтаваобленерго“
на постанову від 08.11.2001
Харківського апеляційного господарського суду
зі справи № 4/361/673П
господарського суду Полтавської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго“
до Полтавського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України
про визнання недійсною постанови
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Гуйван П. Д. нач. юр. департаменту (дов.№ 30-1/114
від 10.01.02);
-відповідача: Александров В.В. нач. юр.відділу (дов.№ 01/05-01
від 02.01.02); Дудник С.П. (дов.№ 01/01-01 від 02.01.02)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 21.03.2002 була оголошена лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
В липні 2001 року позивач звернувся до господарського суду
Полтавської області з позовом до відповідача про визнання
недійсним акту, згідно якого відповідач застосував до позивача
штрафні санкції за порушення антимонопольного законодавства.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
09.08.2001р. позовні вимоги позивача були задоволені і постанова
відповідача № 01/09-П від 26.06.2001р. про застосування до
позивача штрафних санкцій за порушення вимог антимонопольного
законодавства була визнана недійсною.
08.11.2001 р. за апеляційною скаргою відповідача постановою
Харківського апеляційного господарського суду вказане рішення
було скасовано, новим рішенням в задоволенні позовних вимог
позивачу було відмовлено.
ВАТ „Полтаваобленерго” подано касаційну скаргу на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 8.11.2001 року
по справі № 4/361/673П, в якій касатор просить скасувати
постанову в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм
матеріального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ “Полтаваобленерго” на постанову
Харківського апеляційного господарського суду та перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом,
а також правильність застосування норм матеріального права,
встановила:
Постановою голови Полтавського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.01
№ 01/09-П “Про порушення антимонопольного законодавства і
накладення штрафу” на ВАТ “Полтаваобленерго” було накладено
штраф у розмірі 6000 грн. в зв'язку з наявністю порушень
антимонопольного законодавства в діях ВАТ „Полтаваобленерго”, а
саме абзаців 4, 7 ст. 4 Закону України “Про обмеження
монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності”.
Пункт 9.3. Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (далі Правила)
передбачає, що у разі несплати споживачем за спожиту
електроенергію у встановлений термін електропостачальна
організація має право припинити йому подачу електричної енергії.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України № 59 від
17.01.2000 року “Про забезпечення дисципліни розрахунків за
спожиті природний газ, теплову та електричну енергію” передбачає
додаткову підставу для припинення відпуску електричної енергії у
випадку, якщо споживачі не здійснюють поточної оплати за спожиту
електроенергію. На момент відключення агрофірма “Нехвороща” і
агрофірма “Троїцька” мали заборгованість за спожиту електричну
енергію. Так, факт наявності заборгованості був зафіксований
самим відповідачем у постанові, яку ВАТ “Полтаваобленерго”
просить визнати недійсною, та в апеляційній скарзі відповідача і
не заперечувався споживачами.
Відповідно до договорів на користування електричною енергією,
укладених між позивачем та агрофірмою “Троїцькою” і “Нехвороща”,
та п. 9.4. Правил користування електроенергією у разі несплати
за спожиту електроенергію протягом п'яти днів після встановленої
договором дати розрахунку, електропостачальна організація після
відповідного попередження, має право частково або повністю
обмежити відпуск електроенергії. Позивач повідомив агрофірму
“Нехвороща” про наступне відключення відповідно до Правил.
Висновок суду про наявність технічної можливості відключення
боржника без призупинення електропостачання населенному пункту
не підтверджуються матеріалами справи та технічними
заключениями. Позивач провів відключення з дотриманням вимог
п.п. 7.1.1, п. 7.2.1. Правил безпечної експлуатації
електроустановок та п. 1.2.17, 1.2.18 Правил устаткування
електроустановок. І саме, виходячи з технічних можливостей, для
відключення споживача-боржника -агрофірми “Нехвороща” - було
тимчасово обмежено електропостачання населеного пункту на час
(до однієї години), необхідний для здійснення відповідних
заходів забезпечення безпеки експлуатації єдиної енергосистеми і
життя населення.
Твердження відповідача про те, що агрофірма “Троїцька”
здійснювала оплату електричної енергії через ТОВ
“Полтавасільгоспенерго” не підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до накладних, які надав відповідач, правовідносини
існували лише між агрофірмою “Нехвороща”, ТОВ
“Полтавасільгоспенерго” і Н.Санжарським комбікормовим
заводом. Крім накладних відповідач не надав інших доказів, які б
підтверджували проведення оплати за спожиту електроенергію через
ТОВ “Полтавасільгоспенерго”, яке є самостійним господарюючим
суб'єктом з правом юридичної особи. Тому висновки відповідача
про те, що, оскільки ВАТ “Полтаваобленерго” є одним з
засновників товариства з обмеженою відповідальністю
“Полтавасільгоспенерго”, то розрахунки боржника з цим
підприємством автоматично є розрахунками з позивачем є
безпідставними.
Відповідач в постанові № 01/09-П визначає як порушення
антимонопольного законодавства відсутність електрозабезпечення
с. Собківка Новосанжарського району. При цьому він посилається
на ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
,
яка передбачає, що відповідальність енергопостачальної компанії
настає лише за умови винних дій. Але відповідач не надав суду
доказів вини ВАТ “Полтаваобленерго” в припиненні
електропостачання с. Собківка. Як вбачається з матеріалів
справи, перерва в енергопостачанні с. Собківка виникла не в
результаті неправомірних дій ВАТ “Полтаваобленерго”, а в
результаті крадіжки електродротів невідомими особами. В
матеріалах справи знаходиться заява ВАТ “Полтаваобленерго” про
порушення кримінальної справи та проведення розслідування, з
якою воно відразу звернулося до правоохоронних органів.
Враховуючи те, що у відповідача була відсутня технічна та
фінансова можливість негайно відремонтувати електролінію та те,
що при першій такій можливості електропостачання с. Собківка
було відновлене, суд прийшов до висновку, що вина ВАТ
“Полтаваобленерго” у перериванні електропостачання с. Собківка
відсутня, а тому відповідальність до енергопостачальника не
повинна застосовуватися. Таким чином, вищевикладене не можна
кваліфікувати, як повну відмову від реалізації товару при
відсутності альтернативних джерел постачання, що призвело до
створення дефіциту на ринку постачання електроенергії.
Що стосується посилання Відповідача на встановлення ВАТ
“Полтаваобленерго” монопольно високих цін на додаткові послуги,
то судова колегія відзначає наступне:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.02
Полтавське обласне відділення Антимонопольного комітету України
було зобов'язано надати пояснення щодо підстав, за яких
комітетом в оскаржуваній постанові зроблено висновок щодо
встановлення позивачем монопольно високих тарифів і свої
висновки відносно того, чому ці тарифи призвели до порушення
прав споживачів. Відповідач розрахунків завищення тарифів,
підтверджених належними доказами, суду не надав.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд апеляційної
інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому
постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає
скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-4-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судова колегія Вищого господарського
суду України, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу ВАТ „Полтаваобленерго” задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
8.11.2001 року по справі № 4/361/673П скасувати.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від
09.08.2001 р. по справі № 4/361 а/н залишити в силі.
3. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України (м. Полтава, вул.. Зигіна, 1,
рах.№ 3111039010056 УДК в Полтавській області МФО 831019) на
користь Відкритого акціонерного товариства „Полтаваобленерго”
(м. Полтава, вул. Ст. Поділ,5, п/р 26002173285067 в ПРУ
„Приватбанк” МФО 331401, ЄДРПОУ 00131819) 42, 5 грн. судових
витрат. Видати наказ.