ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.03.2002                              Справа N 2-18/6438-2001
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. ,
розглянула у відкритому засіданні касаційну скаргу приватного
підприємства “Понтос” (надалі – ГШ “Понтос”)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16.11.2001
у справі № 2-18/6438-2001
сподарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом     Управління кооперативної торгівлі і ринків
“Кримспоживспілки “(надалі — Управління)
до   - ГШ” Понтос“
 
про   виселення.
 
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з явився;
- відповідача: не з явився.
 
У   зв'язку   з   неявкою  сторін  та  ненаданням   витребуваних
документів, а також враховуючи, що ухвалою Вищого господарського
суду  України від 04.02.2001 про прийняття касаційної скарги  до
провадження  до  відома сторін доведено,  що  їх  нез'явлення  у
судове   засідання  касаційної  інстанції  не  тягне  за   собою
перенесення  розгляду справи на інші строки  та  не  перешкоджає
розгляду  справи  по суті, колегія суддів розглянула  справу  за
наявними в ній документами та матеріалами касаційної скарги.
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
03.09.2001  (суддя  Осоченко І.С.) позов задоволене  за  рахунок
виселення  ПП  “Понтос” із нежилого приміщення  площею  120  кв.
м.  по  вул.  Козлова,  11м.  Сімферополя  (Центральний  ринок),
оскільки  орендаря  було  письмово  повідомлено  про  відмову  у
подовженні  договору оренди, а тому за станом  на  01.01.2001  у
відповідності до ст. 258 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
(надалі - ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ) термін договору закінчився і  у
відповідача   відсутні   підстави   для   користування   спірним
приміщенням.
 
Постановою   від   16.11.2001   Севастопольського   апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий - Плута
В.М.  судді  Голик  В.С., Горошко Н.П. ) ПП “Понтос”  відновлено
пропущений  строк для звернення з апеляційною скаргою,  оскільки
на  думку  апеляційної інстанції цей строк пропущено з  поважних
причин. В той же час апеляційна скарга залишена без задоволення,
а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.
09.2001  -  без зміни з тих самих підстав, що вказані в  рішенні
суду.
 
З  прийнятими  рішенням  суду  першої  інстанції  та  постановою
апеляційної   інстанції  не  погоджується   ПП   “Понтос”,   яке
звернулося  з  касаційною скаргою до Вищого  господарського  суду
України.
 
В касаційній скарзі вказано про порушення судом першої інстанції
вимог  процесуального  законодавства  щодо  участі  сторін   при
розгляді   справи,   оскільки  скаржника  про   розгляд   справи
03.09.2001  не  було  повідомлено, що  підтверджено  матеріалами
справи,  а  тому  ці  обставини  у  відповідності  до  ст.   104
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          є
підставою  для скасування рішення суду першої інстанції,  що  не
було  враховано  апеляційною інстанцією при розгляді  справи  по
суті.
 
Крім  того судовими інстанціями не були досліджені ті обставини,
що  договір  № 112 від 31.12.99, на підставі якого  ПП  “Понтос”
орендувало у позивача нежиле приміщення загальною площею 120 кв.
м.  ,  не  укладався  між  сторонами, а тому  питання  про  його
дійсність судом не було вирішено з врахуванням думки сторони.
 
Скаржник  вважає,  що позивач і відповідач в період  з  01.03.99
будували  свої правовідносини на підставі договору від  01.03.99
№  101,  згідно  якого відповідач орендував у позивача  135  кв.
м.  нежилого  приміщення  і  цей договір  було  пролонговано  до
31.12.00,  а  тому  у  позивача не  було  правових  підстав  для
виселення  відповідача  зі  спірного  приміщення,  що  не   було
враховано  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій.   Вказані
обставини,  на  думку  скаржника,  є  підставою  для  скасування
рішення   суду   першого  інстанції  та  постанови   апеляційної
інстанції.
 
У  відзиві  на  касаційну  скаргу  Управління  вказало,  що  при
розгляді справи у господарському суді не було допущено порушення
вимог  чинного  процесуального законодавства  щодо  забезпечення
участі сторін при розгляді справи.
 
Управління  також  звертає  увагу  касаційної  інстанції  на  ті
обставини,  що  у  договорі № 112 від 31.12.99  був  обумовлений
термін  його дії до 31.12.2000, а тому у судових інстанцій  були
всі підстави для задоволення позовних вимог.
 
Розглянувши матеріали судової справи, касаційну скаргу та відзив
на   неї,  додані  до  них  документи,  колегія  суддів   Вищого
господарського  суду  України встановила,  що  між  позивачем  і
відповідачем було укладено договір № 112 від 31.12.99 про оренду
нежилого приміщення загальною площею 120 кв. м. , розміщеного за
адресою:  м.  Сімферополь, вул. Козлова, 11. Вказане  приміщення
знаходиться  на балансі Симферопольського міського  і  ринкового
торгу.
 
Судами  першої і апеляційної інстанцій встановлено, що  вказаний
договір  підписано та стверджено печаткою ПП  “Понтос”,  а  тому
касаційна  інстанція не приймає до уваги посилання скаржника  на
те,  що  йому  не  було відомо про наявність договору,  в  якому
вказано термін його закінчення 31.12.2000.
 
Вказані  обставини  були  встановлені  судовими  інстанціями  за
рахунок наявних в матеріалах судової справи документів,  в  тому
числі  заяви ПП “Понтос” № 17 від 10.11.2000 на адресу  позивача
щодо  подовження  вказаного договору оренди нежилого  приміщення
площею 120 кв. м. до 2001 року.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при
прийнятті   рішення  та  постанови  судовими  інстанціями   було
враховано   вимоги  ст.  258  ЦК  України  ( 435-15   ) (435-15)
        ,   якою
врегульовано  питання терміну майнового найму  за  рахунок  його
визначення  у  договорі,  як  це  і  було  передбачено   спірним
договором.
 
Оскільки  термін договору закінчився 01.01.2001 та у  зв'язку  з
повідомленням  наймодавця  про закінчення  терміну  договору  та
неподовженням  його  дії  у  судових  інстанцій,   на   підставі
ст.ст. 256, 258, 260, 265 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
були  підстави  для  задоволення вимог  позивача  про  виселення
відповідача.
 
Посилання  скаржника в судах першої та апеляційної інстанцій  на
те,  що  він  є  власником  спірного  нежилого  приміщення,   не
підтверджено  матеріалами  справи та  висновками  суду,  а  тому
правових  підстав  для  відмови  в  задоволенні  позовних  вимог
позивача про виселення відповідача не було.
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  вважає,  що
касаційна   скарга  в  частині  порушення  вимог  процесуального
законодавства  щодо  неучасті відповідача в  розгляді  справи  у
зв'язку  ненаправленням  йому  повідомлення  про  час  та  місце
розгляду справи не підтверджена матеріалами справи, оскільки, як
встановив   апеляційний  суд,  скаржнику  про   розгляд   справи
03.09.2001 було повідомлено і про це свідчать відповідні  докази
в матеріалах справи. Ці непідтверджені обставини у відповідності
до  ст. 104   Господарського   процесуального  кодексу   України
( 1798-12   ) (1798-12)
          не  є   підставою  для  скасування  рішення  суду
першої інстанції, що і  було  враховано  апеляційною  інстанцією
при розгляді справи по суті.
 
Колегія   суддів  Вищого  господарського  суду   України   також
враховує,  що ПП “Понтос” двічі повідомлялося про час  та  місце
розгляду  справи. Так, 17.08.2001 відповідач направив на  адресу
суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи, що
стало   підставою  для  прийняття  ухвали  від  20.08.2001   про
перенесення  розгляду на 03.09.2001, про  що  ПП  “Понтос”  було
повідомлено за рахунок направлення йому ухвали про час та  місце
розгляду  справи,  а  тому судом першої  інстанції  не  допущено
порушення  вимог  ст.  75 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
В  той  же час колегія суддів Вищого господарського суду України
бере  до  уваги, що відповідач не був позбавлений  права  надати
апеляційній   інстанції  певні  докази  щодо  права   подальшого
користування  орендованим  майном.  Але  висновками   суду,   на
підставі  вивчення  матеріалів судової справи,  не  підтверджено
таких  прав ПП “Понтос”, а тому колегія суддів дійшла  висновку,
що рішення першої та постанова апеляційної інстанції прийняті  з
врахуванням наданих сторонами доказів та чинного законодавства і
підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, п. 1 ст.  111-9  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А:
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
16.11.2001  у  справі господарського суду Автономної  Республіки
Крим  №  2-18/6438-2001 залишити без змін,  а  касаційну  скаргу
приватного підприємства “Понтос” - без задоволення.