ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2002 Справа N 14/642
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Жаботиної Г.В. Усенко Є.А.
розглянувши з участю представника:
- Українського акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку (далі- за текстом —
Промінвестбанк України) — Громадюка О.Р.
касаційну скаргу ТзОВ “Амата“
на рішення господарського суду м. Києва від
13.11.2001
у справі № 14/642
за позовом ТзОВ “Амата“
до Промінвестбанку України
треті особи без самостійних - Акціонерне товариства
вимог: “Укрінбанк“;
- Дочірнє підприємство
“Укрнафтогазко-мплект”
Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз України” (далі за
текстом -ДП “Укрнафтогазкомплект”
НАК “Нафтогаз України“)
Про визнання незаконною відмову виконати платіжну вимогу та
про зобов'язання виконати платіжну вимогу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2001 в позові
ТзОВ “Амата” до Промінвестбюанку України про визнання незаконною
відмову виконати платіжну вимогу та про зобов'язання виконати
останню відмовлено з мотивів невідповідності платіжної вимоги
№ 1 від 25.06.2001, поданої позивачем в банк для примусового
списання коштів з рахунку ДП “Укрнафтогазкомплект” НАК “Нафтогаз
України”, вимогам пункту 10 розділу V Інструкції про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвер
дженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 № 135, та
відсутності у позивача підстави для безспірного списання коштів,
передбаченої ст. 8 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
ТзОВ “Амата” в касаційній скарзі просить скасувати вказане
рішення в частині відмови в задоволенні позову про визнання
незаконною відмови виконати платіжну вимогу та прийняти нове
рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на
неправильне застосування господарським судом норм пункту 5
розділу II названої Інструкції та частини 5 ст. 8 Арбітражного
процесуального кодексу України, чинного на момент пред'явлення
до виконання платіжної вимоги.
Заслухавши представника позивача, який підтримав касаційну
скаргу, та заперечення на неї представника відповідача,
перевіривши правильність юридичної оцінки та повноту
встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарським судом встановлено, що 29.06.2001 відповідач повер
нув без виконання платіжну вимогу позивача від 25.06.2001 № 1 на
безспірне списання 401154,71 грн. з рахунку ДП
“Укрнафтогазкомплект”.
Реквізит платіжної вимоги “Призначення платежу” містив посилання
на ст. 8 Арбітражного процесуального кодексу України та визнання
боржником в листі № 1335-16 від 01.06.2001 суми боргу по
претензії № 17-05-1 від 17.05.2001.
Відповідно до абзаців 4, 5 пункту 7 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої
постановою Правління НБУ від 29.03.2001 № 135, зареєстрованою в
Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559, якщо
примусове списання (стягнення) коштів здійснюється згідно зі
статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, реквізит
“Призначення платежу” має містити назву, номер, дату
листа-відповіді платника про визнання претензії та суму визнаної
претензії.
Платіжна вимога подається до банку разом з оригіналом
листа-відповіді платника про визнання претензії, який повинен
бути оформлений відповідно до вимог законодавчих актів, а при
відсутності в ньому суми визнаної претензії - крім того разом з
копією претензії. Заповнення вказаного реквізиту з порушенням
наведених вимог є підставою для повернення банком платіжної
вимоги без виконання.
Як вбачається із змісту листа позивача на адресу ДП “Укрнафтогаз
комплект” від 17.05.2001 № 17-05-1 та листа-відповіді на нього
від 01.06.2001 № 1335-16, такі не відповідають вимогам,
встановленим статтями 6, 8 Арбітражного процесуального кодексу
України, чинного на час їх складання, щодо претензії та
відповіді на претензію.
ДП “Укрнафтогазкомплект” листом від 10.07.2001 № 1635-13 на ад
ресу Промінвестбанку України оспорив вказані листи як
претензійний порядок врегулювання спору.
Згідно пункту 5 розділу II названої Інструкції розрахункові
документи, в яких реквізити заповнено з порушенням вимог додатку
8 до цієї Інструкції, повертаються банком без виконання в
порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 цього розділу.
Пунктом 2 зазначеного додатку 8 “Правила заповнення реквізитів
розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і
заяви на відкриття акредитиву” передбачено, що реквізит
“Призначення платежу” у платіжних вимогах на примусове списання
(стягнення) коштів заповнюється з урахуванням вимог розділу V
Інструкції.
Викладене свідчить, що господарським судом дана правильна юриди
чна оцінка обставинам справи, які в свою чергу встановлені судом
повно і всебічно, та спростовує доводи касаційної скарги про
неправильне застосування господарським судом норм матеріального
і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТзОВ “Амата” залишити без задоволення, а
рішення господарського суду м. Києва від 13.11.2001 по справі
№ 14/642 - без змін.